Рішення № 10477170, 26.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2010 р.Справа № 28/37-10-981 За позовом Приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ТЕХНО-Т";

до відповідача Приватне підприємство "ДІОНІС"

про стягнення 42576,36грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „ТЕХНО-Т” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „ДІОНІС” (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 41860 гривень, штрафу в сумі 123,72 гривень, відсотки в розмірі 592,64 гривень.

11 травня 2010 року позивач надав заяву про зміну розміру позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 3396,24 гривень, 3% річних в розмірі 792,23 гривень, штраф в сумі 123,72 гривни та судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 455,95 гривень та ІТЗ судового процесу в сумі 236 гривень.

Ухвалою голови суду від 11 травня 2010 року строк розгляду справи продовжено до 10 червня 2010 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заяву (вх.№13350 від 25.05.2010 року) про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст..75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

3 вересня 2009 року був укладений договір поставки за №03/09 між Приватним підприємством „Виробничо-комерційна фірма „ТЕХНО-Т” /поставник/ та Приватним підприємством „ДІОНІС” /покупець/. За умовами якого поставник - позивач зобов’язується виготовити згідно специфікації товар на протязі 10 календарних днів з моменту надходження 50% попередньої оплати. Поставка здійснюється транспортно-експедиційною компанією за рахунок покупця. Загальна сума договору складає 123720 гривень.

Згідно п.4.4 договору, покупець приймає вказаний товар та на протязі 30 календарних днів здійснює оплату в розмірі 50% що складає 61860 гривень.

Відповідач на виконання вказаного договору здійснив попередню оплату в розмірі 61860 гривень 3 вересня 2009 року.

Позивач в свою чергу здійснив поставку товару згідно видаткової накладної №РН-0000034 від 8 вересня 2009 року, вказаний товар був отриманий відповідачем про що свідчить довіреність серії ЯОЧ №889807 від 08 вересня 2009 року.

Також відповідач здійснив часткову оплату в сумі 20000 гривень 21 грудня 2009 року, що підтверджується випискою банку та згідно платіжного доручення №369 від 21 квітня 2010 року відповідач провів остаточну сплату боргу в сумі 41860 гривень.

Але у зв’язку з неналежним виконанням умов договору позивач наполягає на стягнені з відповідача штрафних санкцій.

У зв’язку з неналежним виконанням своїх договірних зобов’язань у відповідача виникла заборгованість, яку останній сплатив лише при розгляді справи в суді. За таких обставини позивач надав заяву про зміну розміру позовних вимог, яку судом прийнято до розгляду, згідно заяви позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в сумі 3396,24 гривень, штрафу в сумі 123,72 гривень, 3 % річних в сумі 792,23 гривень та судові витрати.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2.2. договору передбачено, що зобов’язання по розрахунку за товар забезпечено неустойкою у вигляді штрафу в розмірі 0,2% від суми несплаченого в строк товару. Таким чином штраф в сумі 123,72 гривни підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховані суми інфляційних в розмірі 3396,24 гривень вірно та стягує їх з відповідача. Стосовно 3% річних то суд зменшує, оскільки згідно підрахунку сума 3% річних за період порушеного зобов’язання складає 584,47 гривень та стягує її з відповідача.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України у повному обсязі, оскільки основна заборгованість була сплачена в ході розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „ДІОНІС” (юридична адреса: 65012 місто Одеса вул..В.Стуса,2-Б, поштова адреса: 65033 місто Одеса вул.. Віце-адмірала Азарова,13 офіс 35, код 30810494, ) на користь Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „ТЕХНО-Т” (юридична адреса: 16600 Чернігівська область місто Ніжин вул. Б.Хмельницького,37, поштова адреса: 16600 Чернігівська область місто Ніжин вул.. Ніжатинська, 57, код ЄДРПОУ 30941828) інфляційні в розмірі 3396 (три тисячі триста дев’яносто шість) гривень 24 копійки, 3% річних в сумі 584 (п’ятсот вісімдесят чотири) гривни 47 копійок, штраф в сумі 123 (сто двадцять три) гривни 72 копійки, витрати по сплаті державного мита в сумі 437 (чотириста тридцять сім) гривень 71 копійка та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 226 (двісті двадцять шість) гривень 56 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя