Рішення № 10476318, 27.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/53827.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфасад"

простягнення 114 502,11 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Притула С.В. –представник

від відповідача Мальдівський С.Є. –заст. ген.директора, Шевчук Л.В. –представник В судовому засіданні 27.04.2010 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфасад"114 502,11 грн., у тому числі заборгованість по орендній платі у розмірі 90643,20 грн., пеня у розмірі 11065,74 грн., 3% річних у розмірі 2484,36 грн., інфляційні втрати у розмірі 7960,01 грн., заборгованість по сплаті частини не повернутого майна з оренди в розмірі 2007,36 грн., пеня за несвоєчасну сплату частини не повернутого майна з оренди у розмірі 341,44 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору оренди відповідач не в повному обсязі сплатив орендну плату за лютий березень і квітень 2009 року та не сплатив заборгованість по частині не повернутого з оренди майна.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково. З вимогами в частині стягнення заборгованості по сплаті частини не повернутого майна з оренди в розмірі 2007,36 грн. відповідач погоджується. Відповідач також посилається на Додаткову угоду № 3 до Договору оренди, якою сторони погодили, що відповідач звільняється від сплати орендної плати на період з 01.01.2009 по 15.01.2009, а позивачем помилково включено до рахунку за січень 2009 року суму на 5000,00 грн. більше. Загальна сума визнаних відповідачем позовних вимог становить 73619,20 грн. У відзиві на позовну заяву відповідач просить розстрочити цієї стягнення суми рівними частками на 5 місяців.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

11.09.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрфасад"(орендар) було укладено Договір оренди № 01/44 о (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець зобов’язався передати, а орендар прийняти в оренду (тимчасове і платне користування) елементи риштування (майно) згідно до Специфікації загальною вартістю 1088796,36 грн. в кількості 3542 кв.м терміном на 30 діб з моменту підписання акту прийому-передачі майна.

12.09.2008 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування майно на загальну суму 1088796,36 грн. за Актом передачі в оренду № ЛА454.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата за тимчасове користування майном (орендна плата) за 1 добу складає 00 грн. 40 коп. з 1 кв.м. взятого в оренду майна. Згідно з п.п. 3.2, 3.4 Договору розмір орендної за 1 добу складає 1416,80 грн. в т.ч. ПДВ, а сума орендної плати за весь термін оренди майна (30 діб) складає42504,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 30.09.2008 до Договору сторони погодили продовжити термін дії Договору оренди № 01/44 о строком на 30 діб, тобто з 11.10.2008 по 10.11.2008.

У п. 1.3 Додаткової угоди № 1 сторони домовились читати п. 2.5 основного Договору в такій редакції: загальна вартість майна переданого по цьому Договору може змінюватися, і фіксується в актах приймання-передачі майна в оренду.

Згідно з п. 1.4 Додаткової угоди № 1 сторони домовились читати п. 2.6 основного Договору в такій редакції: загальна кількість та перелік майна переданого по цьому Договору може змінюватися, і фіксується в актах приймання-передачі майна в оренду.

Відповідно до п. 1.6 Додаткової угоди № 1 орендна плата за період на який продовжується дія договору фіксується в акті приймання-передачі виконаних послуг по наданню майна в оренду.

Згідно з п. 1.8 Додаткової угоди № 1 орендна плата нараховується щомісячно орендодавцем. орендар зобов’язаний сплатити орендну плату, яка зафіксована в акті приймання-передачі виконаних послуг по наданню майна в оренду до 5 числа місяця, наступного після укладення цієї додаткової угоди.

Додатковою угодою № 2 від 11.11.2008 до Договору сторони погодили продовжити термін Договору оренди до 30.06.2008.

Відповідно до п. 1.2.4 Додаткової угоди № 2 у зв’язку з тим, що в період дії цього договору можлива зміна переліку, вартості та кількості майна, яке передається в оренду, орендна плата фіксується в актах передачі виконаних послуг, які підписуються сторонами цього договору до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги орендодавцем орендарю по наданню майна в оренду.

Згідно з п. 1.2.5 Додаткової угоди № 2 орендар проводить оплату за оренду майна до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги орендодавцем орендарю по наданню майна в оренду. В разі, якщо 10 число місяця в якому необхідно сплачувати орендну плату припадає на вихідний день, то орендна плата сплачується в перший робочий день, який слідує після 10 числа місяця.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендар зобов’язаний своєчасно перераховувати орендну плату орендодавцеві.

Додатковою угодою № 3 від 11.11.2008 сторони погодили, що за період з 01.01.2009 по 15.01.2009 орендодавець не нараховує орендну плату за користування майном, яке передано орендарю згідно умов Договору оренди № 01/44о від 11.09.2008, а орендар звільняється від сплати орендної плати за користування вказаним майном на період з 01.01.2009 по 15.01.2009.

05.03.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду загальною вартістю 316616,04 грн. за Актами передачі в оренду № ЛА30, № ЛА31 та № ЛА32.

06.03.2009 за Актом передачі в оренду № ЛА33 орендодавець передав, а орендар прийняв оренду майно загальною вартістю 124062,00 грн.

Також 11.03.2009, 12.03.2009 та 13.03.2009 орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду загальною вартістю 124 489,80 грн. за Актами передачі в оренду № ЛА34, № ЛА36 та № ЛА44.

Вказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Таким чином, з моменту укладення Договору відповідачу в оренду було передано майно загальною вартістю 1653964,20 грн.

Згідно Актів повернення з оренди № ЛВА393 від 01.12.2009, № ЛВА 22 від 03.02.2009, № ЛВА23 від 04.02.2009, № ЛВА29 від 05.02.2009, № ЛВА34 від 09.02.2009, № ЛВА40 від 10.02.2009, № ЛВА118 від 19.03.2009, № ЛВА146 від 16.04.2009, № ЛВА119 від 19.03.2009, № ЛВА154 від 17.04.2009, № ЛВА155 від 17.04.2009, № ЛВА164 від 24.04.2009, № ЛВА167 від 28.04.2009 та №ЛВА210 від 18.06.2010 відповідачем було повернуто з оренди майно загальною вартістю 1 651 956,84 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи відповідачем не повернуто з оренди майно на загальну суму 2007,36 грн.

Сторонами складені, підписані та скріплені печатками Акти виконаних робіт (наданих послуг) № 1522 від 30.09.2008, № 1719 від 31.10.2008, № 1929 від 30.11.2008, № 2093 від 31.12.2008, № 35 від 31.01.2009, № 128 від 28.02.2009, № 129, 130, 131, 132, 182 від 28.02.2009, № 238, 200, 201, 202, 239, 240, 271 від 31.03.2009 на загальну суму 247908,00 грн.

Також позивачем складались відповідні рахунки, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов’язання за Договором № 01/44 о від 11.09.2008 виконав не в повному обсязі. Розрахунки з орендної плати в розмірах та строки, передбачені Договором, не здійснив. Згідно банківських виписок відповідач з порушенням строків оплати сплатив орендну плату у розмірі 157264,80 грн. та, як свідчать матеріали справи, не сплатив орендну плату за січень-березень 2009 року. Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 90 643,21 грн.

Відповідно до 9.2 Договору орендодавець має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не внесення орендарем орендної плати впродовж 10 днів з моменту закінчення терміну платежу.

Згідно зі ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Листом № 255 від 16.04.2009 повідомив відповідача про відмову від Договору на підставі п. 9.2 Договору та ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України та припинення (розірвання) вказаного Договору у зв’язку з існуванням заборгованості у розмірі 90643,21 грн. та просив повернути майно, яке було передано в оренду.

Відповідач отримав вказаний лист 16.04.2009, що підтверджує відмітка про отримання з підписом та печаткою.

Згідно з п. 6.1 Договору після закінчення терміну оренди або при дострокову розірванні договору орендар зобов’язаний повернути орендоване майно орендодавцеві по акту прийому передачі в день закінчення терміну оренди.

Однак, як встановлено вище судом, відповідач не в повному обсязі повернув позивачу орендоване майно та станом на час розгляду справи відповідачем не повернуто з оренди майно на загальну суму 2007,36 грн.

Відповідно до п. 6.6 Договору в разі, якщо орендар не повернув з оренди по акту приймання-передачі частину орендованого майна орендодавцю, орендар повинен відшкодувати орендодавцю вартість не повернутого майна протягом 5 банківських днів (якщо інше не передбачено додатковою угодою між сторонами договору) з моменту підписання акту приймання-передачі майна з оренди.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на те, що жодним документом не підтверджується збільшення кількості майна переданого в оренду, а також на те, що в актах виконаних робіт невірно обрахована сума основного боргу, судом не приймається, оскільки Додатковими угодами до Договору сторони погодили, загальна вартість, кількість та перелік майна переданого по цьому Договору може змінюватися, і фіксується в актах приймання-передачі майна в оренду і орендна плата фіксується в актах передачі виконаних послуг. Вказані документи підписані орендодавцем та орендарем, скріплені печатками. Як свідчать матеріали справи, орендарем були підписані вказані документи без зауважень. Крім того, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем суду не надано.

Судом також не приймається посилання відповідача на Додаткову угоду № 3 до Договору оренди, якою сторони погодили, що відповідач звільняється від сплати орендної плати на період з 01.01.2009 по 15.01.2009, а позивачем помилково включено до рахунку за січень 2009 року суму на 5000,00 грн. більше, оскільки, як вбачається з Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 35 від 31.01.2009, позивачем враховано вказану Додаткову угоду та нараховано оренду плату з 16.01.2009 по 31.01.2009 у розмірі 22668,80 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 90643,20 грн. та заборгованості по сплаті частини не повернутого майна з оренди в розмірі 2007,36 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 11065,74 грн., пені за несвоєчасну сплату частини не повернутого майна з оренди у розмірі 341,44 грн., 3% річних у розмірі 2484,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 7960,01 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1 Договору за порушення орендарем термінів перерахування орендної плати орендар виплачує штраф у розмірі 1% від простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ встановленої на день сплати пені за кожний день прострочення оплат.

Згідно з п. 8.7 Договору за порушення п. 6.6 Договору орендар виплачує орендодавцеві штраф у розмірі 1% від суми відшкодування вартості частини неповернутого майна з оренди, але не більше подвійної облікової ставки НБУ встановленої на день сплати пені від вартості неповернутого майна.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендних платежів та сплати частини неповернутого майна з оренди виконав неналежним чином, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату частини не повернутого майна з оренди визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом у розмірі 341,44 грн., а вимоги про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати підлягають частковому задоволенню, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та того, що у 2008 році було 366 днів, за розрахунком суду у розмірі 11041,39 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати орендної плати встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 2484,36 грн., а вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (здійсненним за кожен день у періоди, коли відповідач сплачував орендну плату з простроченням) у розмірі 7314,08 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення суду.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім цього, суд відзначає, що загальний розмір сплаченого позивачем державного мита складає 1123,79 грн. (платіжне доручення № 1427 від 22.10.2009). Вимоги що розглядались судом у справі 11/538 мали бути оплачені державним митом в загальному розмірі 1 145,02 грн. (1 відсоток ціни позову за розгляд вимог майнового характеру (визнання права власності) у відповідності до п.п. „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито”. Загальний розмір майнових вимог відповідно до уточнених позовних вимог становить 291713,65 грн..

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України” у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

За таких обставин, з позивача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 21,23 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфасад"(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50-Б, ідентифікаційний код 35893732, р/р 2600493469 в відділенні ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Києві, МФО 380805, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" (51412, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/3, ідентифікаційний код 20303352, р/р 2600430170624 в Павлоградському відділенні Промінвестбанку України, МФО 305556) заборгованість по орендній платі у розмірі 90643 (дев’яносто тисяч шістсот сорок три) грн. 20 коп., заборгованість по сплаті частини не повернутого майна з оренди в розмірі 2007 (дві тисячі сім) грн. 36 коп., пеню у розмірі 11041 (одинадцять тисяч сорок одна) грн. 39 коп., пеню за несвоєчасну сплату частини не повернутого майна з оренди у розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 44 коп., 3% річних у розмірі 2484 (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 7314 (сім тисяч триста чотирнадцять) грн. 08 коп., державне мито у розмірі 1 138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 32 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Павлоградспецмаш" (51412, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 9/3, ідентифікаційний код 20303352, р/р 2600430170624 в Павлоградському відділенні Промінвестбанку України, МФО 305556, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) в доход Державного бюджету України (рахунок 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м. Києві, одержувач УДК у Шевченківському районі міста Києва, код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) 21 (двадцять одна) грн. 23 коп. державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 26.05.2010