АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4041/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Шудрик А.А.
Суддя-доповідач: Кримська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Бєлки В.Ю.
суддів: Кримської О.М.
Глазкової О.Г.
при секретарі Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвали судді Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року про відкриття провадження у справі та забезпечення позову по справі за позовом ТОВ «Запорізькі лани» до ОСОБА_3, ФГ «Форт» про визнання договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 ТОВ «Запорізькі лани» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Форт» про визнання угоди недійсною. Разом із позовною заявою ТОВ «Запорізькі лани» також подало до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року відкрито провадження по вищевказаній справі.
Ухвалою судді Оріхівського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2010 року частково задоволено заяву ТОВ «Запорізькі лани» про забезпечення позову:
Заборонено Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України ( його структурним підрозділам) проводити державну реєстрацію договорів оренди з Фермерським господарством «Форт» ( індент. Код 32934765, 70044, Запорізька область, Вільнянський район, с.Московка, вул.. Пролетарська, 26) щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області.
Не погоджуючись із вищеназваними ухвалами судді, ОСОБА_3 в особі свого представника ОСОБА_4, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвали судді першої інстанції про відкриття провадження у справі та про забезпечення позову скасувати, провадження у справі закрити.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Частиною 1 ст. 114 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Вбачається, що спір між сторонами виник з приводу права оренди на земельну ділянку, що знаходиться на території Щасливської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, що відноситься до юрисдикції Оріхівського районного суду Запорізької області .
Отже, Оріхівський районний суд Запорізької області відкрив провадження по даній справі з дотриманням правил виключної підсудності, а тому підстав для скасування ухвали судді про відкриття провадження по даній справі немає.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності забезпечення позову, проте, вважає, що районним судом невірно застосований вид забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року ( із змінами ) «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» - розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Зі змісту ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це створення можливості для майбутнього реального виконання рішення суду. Воно застосовується тоді, коли відповідач вчиняє або може вчинити дії, які утруднюють чи унеможливлюють реальне виконання судового рішення.
Частиною 2 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Згідно з частиною 3 цієї ж статті види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Із матеріалів справи слідує, що предметом спору є договір оренди земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, укладений між останнім та фермерським господарством «Форд, який позивач просить визнати недійсним.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, ТОВ «Запорізькі лани» посилалось на те, що товариство здійснило певні сільськогосподарські роботи на спірній земельній ділянці , перелік яких зазначено у довідці ( а.с.40), а також вказують на те, що Фермерське господарство «Форт» намагається зареєструвати спірний договір оренди.
Виходячи з фактичних обставин справи, предмету спора , із доказів, що містяться в матеріалах справи про намір ФГ «Форт» здійснити реєстрацію спірного договору оренди, колегія суддів приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та щодо необхідності забезпечення позову в межах заявленого позову та заяви про забезпечення позову шляхом заборони Фермерському господарству «Форт» здійснювати користування земельною ділянкою загальною площею 6,57 га( ріллі), яка знаходиться на території Щасливської селищної ради та є власністю ОСОБА_3 та проводити державну реєстрацію договору оренди, укладеного між ОСОБА_3, та Фермерським господарством «Форт» в Центрі державного земельного кадастру при Держкомземі України ( його структурних підрозділах)».
З мотивів викладених вище, колегія суддів вважає необхідним на підставі п. 2 ст.312 ЦПК України ухвалу суду про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу про часткове задоволення заяви ТОВ «Запорізькі лани» про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2010 року про відкриття провадження у цій справі залишити без змін.
Ухвалу судді Оріхівського районного суду Запорізької області від 19 квітня 2010 року про забезпечення позову у цій справі скасувати та постановити нову ухвалу наступного змісту:
« Заяву ТОВ «Запорізькі лани» про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити Фермерському господарству «Форт» здійснювати користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 6,57 га( ріллі), яка знаходиться на території Щасливської селищної ради , кадастровий номер НОМЕР_1 та є власністю ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серія НОМЕР_2 та заборони проводити державну реєстрацію договору оренди, укладеного між ОСОБА_3, та Фермерським господарством «Форт» в Центрі державного земельного кадастру при Держкомземі України ( його структурних підрозділах)».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 10476286, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 15.07.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-4041/2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: