Рішення № 10476120, 22.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/17422.04.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кристал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С"

про стягнення боргу 86600,11 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Куль В.С. –дов. б/н від 15.04.10,

від відповідача не з'явився

Обставини справи і СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кристал" (далі-позивач) звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С" (далі-відповідач) 84883,83 грн. - основного боргу, 1716,28 грн. –пені.

29.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі, сторони зобов'язано вчинити дії, надати документи та докази, розгляд справи призначено на 22.04.10.

22.04.10 представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог у якій просив стягнути з відповідача 84883,83 грн. - основного боргу, 2376,75 грн. –збитків від інфляції, 537,21 грн. –трьох відсотків річних та 3670,93 грн. –пені, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали про порушення провадження у справі) отриманого відповідачем 06.04.10.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

21.03.08 між сторонами укладено договір поставки № 21 (далі - договір), відповідно до умов якого (п.1.1) позивач зобов’язувався поставити, а відповідач зобов’язувався прийняти й оплатити товари на умовах відстрочення платежу, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3 Договору предметом поставки є товари, визначені родовими ознаками, які зазначаються у Специфікації до договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється позивачем на склад відповідача.

Згідно п. 5.3 Договору ціна товару, що поставляється, остаточно узгоджується сторонами та вказується в Специфікації та видатково-прибутковій накладній на поставку партії товару.

Пунктом 6.1.1. Договору встановлено, що оплата поставленого товару здійснюється відповідачем після його реалізації, але не менше ніж кожні 14 днів.

На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 92078,70 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи).

Проте, вартість отриманого товару відповідачем оплачена частково, відповідачем перераховано на рахунок позивача 7194,87 грн.

Таким чином станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 84883,83 грн., що підтверджується двосторонньо підписаним актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.11.09. Крім того, слід зазначити, що у акті звірки взаєморозрахунків зазначено, що відповідач має саме заборгованість перед позивачем, з чого господарський суд робить висновок, що товар вже є реалізований, а отже строк оплати настав.

Позивачем на адресу відповідача 23.01.10 була направлена вимога про сплату заборгованості. Зазначено вимога була отримана відповідачем 27.01.10.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобов’язання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач доказів погашення заборгованості перед позивачем господарському суду не надав.

Господарський суд, беручи до уваги семиденний строк (ст. 530 ЦК України), дійшов до висновку, що відповідач повинен був сплатити повну вартість отриманого товару до 04.02.10.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та визнав наявнісь заборгованості, то за таких обставин, позов про стягнення боргу в розмірі 84883,83 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В зв’язку з простроченням відповідачем зобов’язання щодо оплати поставленого товару позивач просить стягнути з відповідача 2376,75 грн. –збитків від інфляції, 537,21 грн. –трьох відсотків річних та 3670,93 грн. –пені.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі вказаної норми Цивільного кодексу, підлягають стягненню, за розрахунком суду, три проценти річних в сумі 537,21 грн. та втрати від інфляції в сумі 2376,75 грн. за весь час прострочення платежу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару, позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства нарахована відповідачу пеня, а тому вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов’язань в сумі 3670,93 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт - С"(01601, м. Київ, пл. Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 24654657), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Кристал" (67806, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 1, код ЄДРПОУ 32266257) 84883 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 83 коп. основного боргу, 537 (п’ятсот тридцять сім) грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 2376 (дві тисячі триста сімдесят шість) грн. 75 коп. –втрат від інфляції, 3670 (три тисячі шістсот сімдесят) грн. 93 коп. - пені, 914 (дев’ятсот чотирнадцять) грн. 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяІ.Д. Курдельчук

Дата підписання: 31.05.10