Рішення № 10476104, 20.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/22420.05.10 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі –Страхування» До           Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Простягнення 7176,88 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Ковриженко С.О.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача –Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»6935,54 грн. сума страхового відшкодування, 62,72 грн. індексу інфляції, 22 ,70 грн. 3% річних, 155,82 грн. пені, а всього 7176,88 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідач позовну суму визнає частково, в частині 6935,54 грн. суми страхового відшкодування та 155,82 грн. пені. Проти стягнення 3% річних та індексу інфляції заперечує з підстав зазначених в відзиві на позовну заяву від 19.05.2010р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2008 року між Румянцевим Григорієм Володимировичем та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування», був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 001877 від 28.07.2008 р., предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», державний реєстраційний номер ВН 4027 СА.

10 березня 2009 року в м. Одеса на вул. Балківській, відбулось зіткнення автомобіля «Ford», д/н ВН 0994 АН, під керуванням водія Гадайчука Івана Миколайовича із застрахованим транспортним засобом під керуванням водія Румянцева Григорія Володимировича

Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси справа № 3-2156/09 від 01 квітня 2009 року, Гадайчук І.М., керуючи автомобілем «Ford», д/н ВН 0994 АН, по вул. Балківській в напрямку вул. Дальницької в м. Одеса, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечну дистанцію та швидкість руху, внаслідок чого допустив зіткнення з попереду зупинившимся автомобілем «Toyota Land Cruiser Prado», д/н ВН 4027 СА, під керуванням водія Румянцева Г.В., в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Гадайчук І.М. в судовому засіданні вину у скоєнні правопорушення визнав та розкаявся.

Даною постановою Гадайчука І.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Таким чином, Гадайчук Іван Миколайович є винним у спричиненні пошкоджень застрахованому транспортному засобу.

13 квітня 2009 до позивача звернувся Румянцев Григорій Володимирович із Заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

24 квітня 2009 позивач на підставі Страхового акту № АС-001165 від 22.04.2009 р. та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 6 935 грн. 84 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 928 від 24.04.2009 р.

Дана сума страхового відшкодування була розрахована на підставі, Рахунку-фактури № ВПиСА-003478 від 01.04.2009 p., Рахунку № 03-007 від 17.03.2009 p., Квитанції від 18.03.2009 p., Акту виконаних робіт та враховуючи Звіт № 03-007 спеціаліста-автотоварознавця про оцінку вартості матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», від 19.03.2009 p.

Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги, яке Румянцев Г.В. мав до Гадайчука І.М., як до особи, відповідальної за заподіяний у ДТП збиток застрахованому транспортному засобу.

Оскільки цивільна відповідальність водія транспортного засобу - Гадайчука І.М. була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8378410 від 16.09.2008 р., за яким відповідач взяв на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди заподіяної третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільна відповідальність особи відповідальність якої застрахована, Позивач правомірно звернувся до відповідача з Регресною вимогою вих. № 15/04/8.04/022-10 від 29.01.2010 р., яка була вручена відповідачу 04 лютого 2010, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 2448012 від 03.02.2010 р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»№ 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхуваль ник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяль ність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше ре чове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1 ст. 999, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особа ми за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідаль ності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відпо відальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, Обов'язковий лі міт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 Цивільного Кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між; фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків в розмірі 6935,54 грн., і тому ця сума повинна бути стягнута з відповідача.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 155грн. 82коп. також підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня, що в даному випадку становить 155 грн. 82 коп.

Крім того, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних у сумі 22,70 грн. та 62,72 грн. індексу інфляції.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі –Страхування»(08131, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул.. В.Кільцева, 56, каб. 305, код ЄДРПОУ 35429675) 6935 (шість тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) грн.. 54 коп. суму страхового відшкодування, 155 (сто п’ятдесят п’ять) грн.. 82 коп. пені, 62 (шістдесят дві) грн.. 72 коп. індексу інфляції, 22 (двадцять дві) грн.. 70 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн.. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко