Рішення № 10476066, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/11612.04.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська- Житлосервіс» Простягнення 344539,51 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

Від позивачаЦурка Н.О. (за дов.)

Від відповідачаБабенко С.В. (за дов.) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська- Житлосервіс»про стягнення 344539,51 грн. заборгованості за договором № 7560220 від 01.12.2007 р., а саме: 319010,17 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію у гарячій воді, 21423,20 грн. інфляційних нарахувань, 4106,14 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за вказаним вище договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 р. було порушено провадження у справі № 17/116 та призначено розгляд останньої на 29.03.2010 р..

29.03.2010 р. судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.04.2010 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

Представник відповідача позовні вимоги відхилив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Зокрема відповідач зазначив, що населення не розраховується з відповідачем за надані послуги, крім того, розрахунок боргу на підставі тарифів на теплову енергію, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що не зареєстровані в установленому законом порядку, є безпідставним.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

          01.12.2007 р. між акціонерною енергопостачальною організацією в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ковальська-Житлосервіс»(споживачем) було укладено договір № 7560220 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

          Відповідно до умов Договору (п. 1.1) постачальник зобов’язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в Договорі.

          Згідно з п. 2.2.1 Договору постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеним в додатку 1.

          Відповідно до п. 2.3.1 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до Договору.

Згідно з п. 1 Додатку № 2 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

          Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлюється і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

          Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА (п. 10 Додатку № 2 до Договору); до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Відповідно до умов вказаного Договору за період з 01.09.2008 р. по 31.01.2010 р. позивач поставив, а відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 1046196,18 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії та табуляграмами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач вартість спожитої теплової енергії за Договором оплатив лише частково на суму 727186,01 грн., залишивши заборгованість в сумі 319010,17 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи відповідачем було надано докази оплати 100000,00 грн. (платіжне доручення № 330 від 16.03.2010 р.).

Таким чином, неоплаченим за спірний період залишився борг в сумі 219010,17 грн., провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, що передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційна складова становить 21423,20 грн., а три проценти річних –4106,14 грн.

Суд приймає розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Докази, подані позивачем, відповідачем не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що відповідач не є таким, що прострочив виконання зобов’язання за Договором, оскільки заборгованість виникла внаслідок того, що населення не розраховується з відповідачем за надані послуги, оскільки згідно з пунктом 3.2 Договору сторони не несуть відповідальності за відносини будь-якої сторони за Договором з іншою особою, отже, підписання договору на розщеплення грошових коштів, які надходять від населення, не звільняє відповідача від обов’язку вчасної сплати за надані позивачем за двостороннім договором послуги.

Заперечення відповідача щодо застосування позивачем тарифів на теплову енергію, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що не зареєстровані в установленому законом порядку, також не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем не надано суду жодного доказу скасування або визнання недійсним розпоряджень Київської міської державної адміністрації, якими затверджено тарифи, застосовані позивачем, а тому позивач правомірно та відповідно до умов Договору нараховував вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 3445,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська- Житлосервіс»(02140, м. Київ, проспект М. Бажана, 14, рахунок 26003650119201 в Харківський філії АКБ «Київ», МФО 320810, код 32912720) на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок 26000306201 у ВАТ «Ощадбанк»у м. Києві та Київський області, МФО 322669, код 00131305) 219010,17 грн. основного боргу, 21423,20 грн. інфляційних нарахувань, 4106,14 грн. трьох процентів річних, 3445,40 грн. витрат по оплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. основного боргу припинити.

Суддя                                                                                О.Г. Удалова

          Рішення підписано 31.05.2010 р.