Рішення № 10476063, 28.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/1828.05.10 За позовом          Приватного підприємства «ДТЕК» до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Європієн Логістік Сістемс» про           стягнення заборгованості, інфляційних збитків, 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:                    не з’явились;

від відповідача:           не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «ДТЕК»(надалі ПП «ДТЕК», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Європієн Логістік Сістемс»(надалі ТОВ «Транс Європієн Логістік Сістемс», відповідач) 15680, 54 грн., з яких 14100 грн. сума основного боргу, 352, 03 грн. 3% річних, 1228, 51 грн. збитки від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором № ТU/39808 від 20.11.2008р. щодо оплати наданих послуг згідно з транспортними заявками № ЛВ-001 від 02.01.2009р., № О-015 від 20.01.2009р., № ЛВ-345 від 25.11.2008р.. Розрахунки за надані послуги відповідачем здійснені не у повному обсязі, у зв’язку з чим позивач просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 14100 грн.. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 19.04.2010р. представник позивача не з’явився, однак враховуючи виконання вимог суду, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 19.05.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Провадження у справі порушено ухвалою від 28.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 03.03.2010р., від 19.04.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          20 листопада 2008р. між ТОВ «Транс Європієн Логістік Сістемс»(експедитор 1) та ПП «ДТЕК»(експедитор 2) укладено договір № ТU/39808 предметом якого є взаємовідносини сторін, що виникають при транспортуванні в міжнародному сполученні вантажів які надаються експедитором 1 для перевезення транспортом експедитора 2 (чи його субпідрядників).

          Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", Законом «Про транспортно-експедиторську діяльність», іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»).

За умовами договору (п. 4.1., 4.2.) платежі за виконані послуги згідно договору проводяться шляхом банківського переказу за рахунком експедитора 2; порядок і строк оплати обумовлюється в разовій заявці, що направляється експедитору 2 перед конкретним перевезенням (групою однотипних перевезень).           

Згідно заявок, що погоджені до виконання позивачем № ЛВ-345 від 25.11.2008р., № О-015 від 20.01.2009р., № ЛВ-001 від 02.01.2009р., відповідач гарантував оплату протягом 14 банківських днів після безпретензійного вивантаження з наданням оригіналів документів: ТТН, видаткової накладної, довіреності, рахунку, податкової накладної та акту.

Виконання договору як з боку позивача, так і з боку відповідача підтверджується матеріалами справи, та зокрема виставленими на оплату рахунками, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, які були надіслані відповідачу на оплату, як те і передбачено у заявках та підтверджується поштовими чеками № 4417 від 09.12.2008р., № 1680 від 28.01.2009р.. Про оплату наданих послуг свідчать банківські виписки, які в свою чергу підтверджують отримання документів відповідачем та визнання свого обов’язку по оплаті.

Надані в межах договору послуги з перевезення відповідачем оплачені не у повному обсязі (банківські виписки про часткову сплату рахунків № 1/2811 від 28.11.2008р. (на суму 1000 грн.) та рахунку № 1/0501 від 05.01.2009р. (на суму 1000 грн.) залучені до справи), заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 14 100 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 4.2 договору № ТU/39808 від 20.11.2008р. та погоджених у заявках умов оплати, строк виконання зобов’язань щодо оплати послуг згідно заявок № ЛВ-001 від 02.01.2009р., № О-015 від 20.01.2009р., № ЛВ-345 від 25.11.2008р. є таким, що настав, розрахунки мали бути здійснені протягом 14 банківських днів від отримання оригіналів документів, в тому числі виставленого на оплату рахунку, а відповідач протягом тривалого часу мав можливість виконати відповідні зобов’язання по оплаті.

Виставлені на оплату рахунки № 1/2811 від 28.11.2008р. на суму 6100 грн., № 1/2101 від 21.01.2009р. на суму 4000 грн., № 1/0501 від 05.01.2009р. на суму 6000 грн. є оплаченими на суму 2000 грн. (11.02.2009р. отримано 500 грн. в оплату рахунку № 1/2811 від 28.11.2008р., а 23.02.2009р. отримано ще 500 грн. в оплату того ж рахунку, 18.03.2009р. проведено оплату на суму 1000 грн. згідно рахунку № 1/0501 від 05.01.2009р.).

Довідкою з банку за вих. № 4/319-08-2 від 12.02.2010р. (відділення «Модерн»ВАТ ВТБ Банк) підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача після проведеної оплати з 18.03.2009р. в періоді по 11.02.2010р., сума заборгованості відповідача за договором № ТU/39808 від 20.11.2008р. складає 14 100 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1228, 51 грн. здійсненим за період прострочення сплати боргу з урахуванням настання строку оплати, наданим позивачем і вважає такий обґрунтованим.

Сума 3% річних за прострочення сплати боргу за відповідні періоди згідно наданого розрахунку складає 352, 03 грн. та підлягає стягненню з відповідача у вказаному розмірі.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № ТU/39808 від 20.11.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки погоджені у заявках № ЛВ-001 від 02.01.2009р., № О-015 від 20.01.2009р., № ЛВ-345 від 25.11.2008р. суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 158, 85 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Європієн Логістік Сістемс»(юрид. адреса: 02160, м. Київ, вул. Каунаська 3, оф. 4, р/р 26008413301 в філії ВАТ «МТБ»в м. Київ, МФО 300829, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 33345845) на користь Приватного підприємства «ДТЕК»(юрид. адреса: 84617, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Горького 52/37; адреса: 83050, м. Донецьк, пр. Миру, б. 3-А, кв. 6, р/р 26005010054763 у відділенні «Модерн ВАТ «ВТБ Банк»МФО 321767, ідент. код 36177881) 14100 грн. (чотирнадцять тисяч сто гривень) основного боргу, 1228, 51 грн. (одну тисячу двісті двадцять вісім гривень 51 копійку) інфляційних збитків, 352, 03 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 03 копійки) 3% річних, 158, 85 грн. (сто п’ятдесят вісім гривень 85 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Р.І. Самсін