Рішення № 10475931, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/12725.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"

до ТЧІБО ВАРШАВА СП З О.О. в особі Представництва "ТЧІБО ВАРШАВА СП. З О.О."

простягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Рядська З.А . –представник

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" про стягнення з ТЧІБО ВАРШАВА СП З О.О. в особі Представництва "ТЧІБО ВАРШАВА СП. З О.О."заборгованості у розмірі 105694,01грн., у тому числі основний борг у розмірі 70754,35 грн., 3% річних у розмірі 1890,02 грн., інфляційні втрати у розмірі 9353,72 грн. та пеня у розмірі 23695,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором оренди, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі сплатив суму орендної плати.

Відповідач відзиву на позов не подав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" є орендарем виробничого приміщення на 1, 2, 3 поверхах корпуса № 3 виробничого майданчика № 1 у м. Києві по вул. Маршала Рибалко, 10/8 на підставі Договору оренди № 422/99 від 28.10.1999, укладеного з Відкритим акціонерним товариством "Науково-технічний комплекс "Електронприлад".

Листом № 510/84 від 01.10.2008 Відкрите акціонерне товариство "Науково-технічний комплекс "Електронприлад" не заперечило проти здачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" орендованих приміщень в суборенду Представництва "ТЧІБО ВАРШАВА СП. З О.О.".

01.10.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (орендодавець) та Представництвом "ТЧІБО ВАРШАВА СП. З О.О." (орендар)було укладено Договір оренди № 241.

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування на умовах оренди частину приміщення розташованого в будівлі за адресою: м. Київ, вул. М. Рибалко, 10/8, загальною площею 252,8 кв.м (далі –об’єкт оренди).

01.10.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об’єкт оренди за Актом приймання-передачі № 1.

Згідно з п. 8.1 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 28.02.2009.

У відповідності з умовами даного Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.8 Договору орендна ставка за 1 кв.м приміщення в місяць по даному Договору становить 217,15 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з п. 3.9 Договору орендна плата сплачується орендарем щомісячно, авансом, не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п.п. б п. 2.2.1 Договору орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі в порядку та строки передбачені даним Договором.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання по Договору виконував не належним чином, несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив орендну плату за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року, і не сплатив орендну сплату за лютий 2009 року (належним чином засвідчені копії банківських виписок містяться в матеріалах справи). У зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 70754,35 грн.

18.05.2009 позивач направив на адресу відповідача лист № 10/76 від 08.05.2009 з вимогою погасити заборгованість по орендній платі у розмірі 70754,35 грн.

Однак, вказаний лист залишений відповідачем без відповіді.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки своїх зобов’язань по Договору щодо повної та своєчасної сплати позивачу орендної плати за Договором відповідач не виконав, позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 70754,35 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 23695,92грн., 3% річних у розмірі 1890,02 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9353,72 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасного або не в повному обсязі здійснення платежів орендар зобов’язаний сплатити орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого зобов’язання, за кожен день прострочення.

Ухвалою суду від 14.05.2010 було зобов’язано позивача надати суду детальний розрахунок суми пені з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Однак, позивачем вимог ухвали суду не виконано, відповідного розрахунку не надано, у зв’язку з чим суд самостійно перерахував пеню від суми простроченої заборгованості по орендній платі.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендних платежів в повному обсязі не виконав, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (з у рахуванням настання строку платежу, часткових проплат відповідача, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а також, що у 2008 році було 366 днів ) у розмірі 11 606,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати орендної плати встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача: 1 890,02 грн. – 3% річних та 9353,72 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач відзиву на позов, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТЧІБО ВАРШАВА СП З О.О. в особі Представництва "ТЧІБО ВАРШАВА СП. З О.О."(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, ідентифікаційний код 26112297, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Ярославська, 57; поштова адреса: 04116, м. Київ, вул. Маршала Рибалка, 10/8, каб. 110, ідентифікаційний код 30523403) основний борг у розмірі 70754 (сімдесят тисяч сімсот п’ятдесят чотири) грн. 35 коп., пеню у розмірі 11606 (одинадцять тисяч шістсот шість) грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 1890 (одна тисяча вісімсот дев’яносто) грн. 02 коп., інфляційні втрати у розмірі 9353 (дев’ять тисяч триста п’ятдесят три) грн. 72 коп., державне мито у розмірі 936 (дев’ятсот тридцять шість) грн. 05 коп. та 209 (двісті дев’ять) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 27.05.2010