Рішення № 10475929, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/10625.05.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2"

до Адміністративного господарського управління Генерального штабу Збройних сил України

простягнення 23 460,49 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаМарчук О.О. –представник

від відповідачаКривошей Д.А., Тютюн М.С. –представники Рішення прийняте 25.05.2010, оскільки 30.04.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" про стягнення з Адміністративного господарського управління Генерального штабу Збройних сил Україниосновного боргу в розмірі 12276,60 грн., інфляційних втрат у розмірі 3246,30 грн., 3% річних у розмірі 999,95 грн. та пені у розмірі 6937,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором оренди, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі сплатив суму орендних платежів. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі за листопад та грудень 2009 року.

Відповідач в судовому засіданні надав докази на підтвердження сплати суми основної заборгованості та просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Трест "Київміськбуд-2" (наймодавець) та Адміністративним господарським управлінням Генерального штабу Збройних сил України(наймач) було укладено Договір № 56 оренди (найму) житла (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору наймодавець передає, а наймач приймає в строкове платне користування ліжко-місця в кількості 18 шт. (далі - майно, об’єкт оренди), яке знаходиться в гуртожитку наймодавця за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 1, Серпова, 9.

01.01.2009 позивач передав, а відповідач прийняв в оренду об’єкт оренди за Актом передачі-приймання.

У пункті 3.1 Договору сторони погодили розмір орендної плати за об’єкт оренди, який становить 7365,96 грн. за місяць.

Згідно з п. 3.1.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за місяць, по якому здійснюється оплата.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендну плату наймач зобов’язаний перераховувати на поточний рахунок наймодавця щомісяця не пізніше 5 числа поточного (звітного) місяця.

У період з січня по грудень 2009 року позивач належним чином виконував свої зобов’язання за Договором та надавав послуги оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-прийомки виконаних робіт, які підписані сторонами.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання по Договору виконував не належним чином, 06.07.2009 відповідач сплатив заборгованість по орендній платі за січень-березень 2009 року у розмірі 22097,88 грн., 30.11.2009 відповідач сплатив заборгованість по орендній платі за квітень-серпень 2009 року у розмірі 36829,80 грн. та 31.12.2009 відповідач сплатив орендну плату за вересень-жовтень 2009 року у розмірі 12276,60 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за листопад та грудень 2009 року, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути суму основного боргу у розмірі 12276,60 грн.

Однак, в матеріалах справи містяться платіжні доручення № 125 та № 126 від 04.03.2010, з яких вбачається, що відповідачем було перераховано на рахунок позивача заборгованість оренду згідно Договору № 56 від у розмірі 12 276,60 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки сума заборгованості по орендній платі, заявленої до стягнення, погашена в повному обсязі, предмет спору у справі № 11/106 в частині суми основного боргу відсутній.

За таких обставин, провадження у справі № 11/106 в частині стягнення 12 276,60 грн. підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 6937,64грн., інфляційних втрат у розмірі 3246,30 грн. та 3% річних у розмірі 999,95 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.2 Договору у випадку затримки платежів наймач сплачує наймодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період затримки орендної плати, за кожен день прострочення.

За здійсненим судом перерахунком сума пені становить 6869,77 грн.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, великий розмір пені порівняно з сумою основного боргу, а також те, що сума основного боргу погашена відповідачем у повному обсязі, суд дійшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, сума пені підлягає зменшенню до 686,98 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо сплати орендної плати встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача у розмірі 3 246,30 грн., а вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду (з урахуванням настання строків платежів) у розмірі 988,26 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки позивач звернувся з даним позовом до суду 03.03.2010, а сума основної заборгованості у розмірі 12 276,60 грн. перерахована відповідачем на рахунок позивача 04.03.2010, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в частині основної суми заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем платіжним дорученням від 13.01.2010 № 57 сплачено 281,85 грн. державного мита. Загальний розмір позовних вимог становить 23 460,49 грн. Таким чином, 47,50 грн. державного мита сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України зазначена сума державного мита підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Адміністративного господарського управління Генерального штабу Збройних сил України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 22991178, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А, ідентифікаційний код 04012661) пеню у розмірі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 988 (дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 246 (три тисячі двісті сорок шість) грн. 30 коп., державне мито у розмірі 171 (сто сімдесят одна) грн. 98 коп. та 173 (сто сімдесят три) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі № 11/106 в частині стягнення з Адміністративного господарського управління Генерального штабу Збройних сил України суми заборгованості по орендній платі у розмірі 12 276,60 грн. припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд-2" (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 26-А, ідентифікаційний код 04012661) 47 (сорок сім) грн. 25 коп. надмірно сплаченого державного мита.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 27.05.2010