Рішення № 10475944, 12.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/15712.05.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПРІНТ"

про стягнення 18 807,36 грн.

Суддя: Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача Пастухова Ю.П. –дов. №25/01-2010 від 25.01.2010 р.

Косяк В.І. дов. № б/н від 15.02.2010 р.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПРІНТ" 10619,06 грн. заборгованості за договором лізингу, 5861,65 грн. збитків від інфляції, 1253,1 грн. 3% річних, 1073,54 грн. пені, 188,07 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.10 розгляд справи призначений на 15.04.10 сторони зобов’язано вчинити дії та надати документи.

Розгляд справи відкладався через неявку сторін та невиконання вимог ухвал суду, відповідно до ст.77 ГПК України і був призначений на 12.05.10.

У судовому засіданні представник позивача надав витребувані судом документи та підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином були повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомили.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті та оцінивши докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 22.02.06 було укладено Договір фінансового лізингу № 2, згідно із п. 1.2. якого Позивач передає, а Відповідач отримує від Позивача в платне користування друкарське обладнання, а саме чотирифарбову офсетну машину АDAST DOMINANT 846 Р/V (далі Майно), придбане Позивачем відповідно п.1.1. Договору та Заявки Відповідача на проведення попередньої експертизи лізингового проекту у ТОВ “Корвус” за договором купівлі - продажу поліграфічного обладнання №2-К від 22 лютого 2006 року вартістю 277750, 00 грн.

Майно було передано Відповідачу у повній відповідності до умов Договору за Актом прийому - передачі від 28.02.06.

У відповідності до п.3.1.,3.2.,3.3.,3.4,5.3.1 Договору Відповідач був зобов'язаний сплачувати не пізніше 25 робочого дня місяця, вказаного графіку, лізингові платежі у розмірі вказаному у Графіку лізингових платежів, що є Додатком №2 до Договору.

В порушення умов Договору Відповідач не здійснює оплату лізингових платежів належним чином.

На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача згідно Графіку лізингових платежів становить 10619, 06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем обов’язку та строків оплати лізингових платежів судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору оперативного лізингу № 2 від 22.02.06 р. в розмірі 10619,06 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та пеню.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст.551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить –5861,65 грн., 3% річних –1253,11 грн. пені –1073,54 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 5861,65 грн., 3% річних в розмірі 1253,11 грн. та пені у розмірі 1073,54 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮМ ПРІНТ" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 12, корпус 1; код ЄДРПОУ 33999095) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Енерголізинг" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б; код ЄДРПОУ 24595280) 10619 (десять тисяч шістсот дев’ятнадцять), 06 грн. заборгованості за договором лізингу, 5861 (п’ять тисяч вісімсот шістдесят одна), 65 грн. збитків від інфляції, 1253 (одна тисяча двісті п’ятдесят три), 11 грн. 3% річних, 1073 (одна тисяча сімдесят три), 54 грн. пені, 188 (сто вісімдесят вісім), 07 грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Суддя                                                                                           І.Д. Курдельчук                                        Дата підписання: 31.05.10