Рішення № 10475722, 27.05.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р. Справа № 17/51

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Боднарчук М.Б., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Конекс", вул.Хмельницьке шосе, 23, м.Вінниця, 21036

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення: 12 496 грн. 79 коп.- основного боргу; 147 грн. 40 коп. - пені; 21 грн.63 коп.- 3% річних; 624 грн. 84 коп. - 5% вартості товару

Представники:

від позивача: не з"явились

від відповідача: не з"явились

встановив: заявлено позов про стягнення 12 496 грн. 79 коп.- основного боргу; 147 грн. 40 коп. - пені; 21 грн.63 коп.- 3% річних; 624 грн. 84 коп. - 5% вартості товару.

Представник позивача в судове засідання не з"явився надіслав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 14942 грн. 34 коп., в тому числі 11296 грн. 79 коп. - основного боргу, 2681 грн. 09 коп. - пені, 964 грн. 46 коп. - % річних.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити розмір позовних вимог, а отже вказана заява підлягає прийняттю судом. За таких обставин, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному вищевказаною заявою позивача про зміну розміру позовних вимог.

В судове засідання 27.05.10 р. не з"явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за наявними в ній матеріалами та без розгляду його представника.

Відповідач в судові засідання 20.04.10р., 12.05.10р., 27.05.10 р. не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив. Ухвала суду відповідачем одержані, про що свідчить підпис уповноваженої на те особи у повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду.

З огляду на те, що ухвалою суду від 12.05.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі сторін, яких належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Конекс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 19.10.09 р. були укладені договори поставки №561-ЦО та 01.01.10 р. №789-ЦО.

Відповідно до п.1.1 договорів, позивач зобов"язується передати у власність відповідачу продукцію, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору вартість даного товару. Найменування, кількість, ціна та умови поставки і оплати вказується у накладних, що підписуються сторонами на кожну окрему поставку.

На виконання умов договорів, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 35767 грн. 76 коп. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковими накладними, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, належно засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Згідно умов договору №561-ЦО оплата за відвантажений товар проводиться на умовах продажу в кредит з відстрочеенням платежу терміном 18 банківських днів з моменту поставки товару (п.2.3 договору)

Пунктом 2.3 договору №789-ЦО передбачено, що оплата за відвантажений товар проводиться на умовах продажу в кредит з відстрочеенням платежу терміном 20 банківських днів з моменту поставки товару.

Однак в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, вартість товару оплатив частково, внаслідок чого, станом на 05.05.10 р. основний борг відповідача з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, становить 11296 грн. 79 коп.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договору між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Отже, сума основного боргу заявлена до стягнення в розмірі 11296 грн. 79 коп. за отриманий товар є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Пунктом 6.2 вищезазначених договорів передбачено, що у випадку несвоєчасної або неповної оплати вартості послуг покупець повинен виплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, яка згідно розрахунку позивача становить 2681 грн.09 коп. Поданий позивачем розрахунок пені є обгрунтованим, а сума такою що підлягає стягненню.

Пунктом 6.2 договорів поставки встановлена відповідальність відповідача при затримці оплати отриманого товару, а саме річних та відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена.

Водночас відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в п. 6.2 договорів добровільно встановили відповідальність за порушення строків оплати.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Сума відсотків та річних від простроченої суми згідно поданого позивачем розрахунку становить 964 грн. 46 коп. , які підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 12496 грн. 79 коп.- основного боргу; 147 грн. 40 коп. - пені; 964 грн.46 коп.- річних та відсотків.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.202, 258, 509, 526, 530, 536, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.175,193,223, 232 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 4-7, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Конекс", вул.Хмельницьке шосе, 23, м.Вінниця, 21036 (ідентифікаційний код 23060192) задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Конекс", вул.Хмельницьке шосе, 23, м.Вінниця, 21036 (ідентифікаційний код 23060192) - 12496 грн. 79 коп.- основного боргу; 147 грн. 40 коп. - пені; 964 грн.46 коп.- річних та відсотків, 149 грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення підписане 31.05.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 31.05.10