Рішення № 10475480, 11.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.10 Справа № 18/83/10

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “НІКОЛЬ” (43000, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 37)

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЖГРАНД” (69063, м. Запоріжжя, вул.Комсомольська, буд. 30, кім. 7)

про стягнення 96 982,51 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Войтович В.А., довіреність б/н від 15.04.2010 р.,

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 09.03.2010 р. звернувся позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “НІКОЛЬ” з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЖГРАНД” про стягнення 96 982,51 грн. Ухвалою суду від 13.03.2010 року порушено провадження у справі № 18/83/10, судове засідання призначене на 01.04.2010 р. Розгляд справи відкладався до 21.04.2010 р. та до 11.05.2010 р.

У судовому засіданні 11.05.2010 р. представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, згідно заяви про уточнення позовної заяви від 06.05.2010 р. В уточненій позовній заяві представник позивача, зазначив, що у грудні 2009 р. ТОВ “ЮЖГРАНД” виставило ТОВ “НІКОЛЬ” рахунки-фактури, згідно яких, позивач платіжними дорученнями № 439 від 01.12.2009 р. та № 459 від 15.12.2009 р. на розрахунковий рахунок відповідача перерахував 50730,01 грн. та 46252,50 грн. відповідно. Між сторонами виникли господарські зобов’язання, в силу яких, позивач зобов’язався сплатити грошові кошти, а відповідач передати майно, визначене у рахунка-фактурах № СФ-0000155 від 01.12.2009 р. та № СФ-0000157 від 14.12.2009 р. Відповідач отримав попередню оплату за товар, але не поставив оплачений товар та не повернув передоплату за нього. Таким чином, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 207, 525, 526, 530, 638, 655, 693 ЦК України позивач просив суд стягнути із відповідача 96 982,51 грн. попередньої оплати.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомляв, повноважного представника у судові засідання не направляв. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвали суду були направлені на юридичну адресу відповідача, яка зазначена у позові і у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.04.2010 р. серії АД № 297469. Крім того, відповідачем отримана ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.03.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення 17.03.2010 р. рекомендованого поштового відправлення № 6981950. Таким чином відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 11.05.2010 р. розгляд справи закінчений, і, за згодою представника позивача, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.12.2009 р. та 14.12.2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю “ЮЖГРАНД” (надалі –відповідач) виставило товариству з обмеженою відповідальністю “Ніколь” (надалі –позивач) рахунки-фактури № СФ-0000155 та № СФ-0000157 на загальну суму 165435,01 грн.

ТОВ “Ніколь” не мало потреби у товарі, зазначеному у рахунку-фактурі № СФ-0000157 від 14.12.2009 р. під № 1, тому позивач просив відповідача виключити з рахунку товарну позицію під № 1 та не здійснювати поставку даного товару.

Таким чином, згідно вказаних рахунків-фактур, відповідач повинен був поставити позивачу наступний товар: лист х/к ст.08КП 1,0х1250х2500; лист х/к ст.08КП 1,5х1250х2500; лист г/к ЗПС 2,0х1250х2500; лист г/к ЗПС 3,0х1250х2500; лист г/к ЗПС 3,0х1250х2500.

Позивач, відповідно до платіжного доручення № 439 від 02.12.2009 р. на суму 50730,01 грн. та відповідно до платіжного доручення № 459 від 15.12.2009 р. на суму 46252,50 грн. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача попередню оплату, за вказаний вище товар, загальною вартістю 96 892,51 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 0041 від 19.02.2010 р.), в якій просив, керуючись ст. 530 ЦК України, не пізніше семи днів, з моменту отримання даної вимоги, виконати зобов’язання щодо проведення поставки товару, зазначеного у рахунках-фактурах № СФ-0000155 від 02.12.2009 р. та № СФ-0000157 від 14.12.2009 р. У разі неможливості виконати зобов’язання щодо поставки товару, повернути передоплату у розмірі 96 892,51 грн. Вказана вимога отримана відповідачем 25.01.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення № 531821.

Відповідач залишив вказану вимогу позивача без задоволення і реагування, не виконав свої зобов’язання щодо поставки оплаченого з боку позивача товару та не повернув позивачу 96 892,51 грн. попередньої оплати, і позивач був змушений звернутися до господарського суду Запорізької області за захистом свого порушеного права.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 96 982,51 грн. попередньої оплати обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Згідно зі ст. 205 ЦК України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв’язку.

Як свідчать матеріали справи та надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні права та обов’язки.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою рахунків-фактур № СФ-0000155 від 02.12.2009 р. та № СФ-0000157 від 14.12.2009 р. на загальну суму 165435,01 грн., де вказані: назва, ціна, кількість товару; а також позивач здійснив передоплату за товар із посиланням на вказані рахунки, то суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Згідно статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. ... Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Факт того, що відповідач отримав попередню оплату за товар і при цьому не поставив ні товар, ні повернув передоплату за нього, представником позивача документально підтверджений в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення із відповідача 96 982,51 грн. попередньої оплати є обґрунтованими, а позов, таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду належних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Представник позивача надав клопотання, де просив суд включити до судових витрат 9600 грн. витрат, пов’язаних з оплатою послуг адвоката, представив Договір про надання правової допомоги від 19.01.2010 р., укладений з адвокатом Войтовичем В.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та видатковий касовий ордер від 19.04.2010 р. про оплату послуг адвоката у розмірі 9600 грн.

Згідно з п. 10 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/78 від 04.03.1998 р., зі змінами: витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК.

Зважаючи на обставини конкретної справи та розумну необхідність, керуючись ст. 49 ГПК України, суд вважає за доцільне стягнути із відповідача витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЮЖГРАНД” (69063, м.Запоріжжя, вул. Комсомольська, буд. 30, кім. 7, код ЄДРПОУ 36408944, р/р 26008060265545 в Запорізькому РУ ПАТ КБ “ПриватБанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “НІКОЛЬ” (43000, м. Луцьк, вул. Лесі Українки, 37, код ЄДРПОУ 20148124, р/р 26004229459001 в Волинському ГРУ ПАТ КБ “ПриватБанк” м. Луцьк, МФО 303440) 96 982 (дев’яносто шість тисяч дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 51 коп. попередньої оплати, 969 (дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 83 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 (дві тисячі) грн. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.

Суддя В.В.Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 17.05.2010 р.