Рішення № 10475477, 22.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10 Справа № 18/10/10

Суддя

за позовом: приватного підприємства “Український продукт” (83080, м. Донецьк, вул.Дачна, 141, 69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, 47)

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 10 000,00 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача Мамич С.О., накази № 63к, 64к від 15.09.2008 р., паспорт НОМЕР_4 від 15.07.2000 р.;

від відповідача: ОСОБА_1, Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2, паспорт серія НОМЕР_3 від 24.03.2000 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Розглядаються позовні вимоги ПП “Український продукт” про стягнення із ФОП ОСОБА_1 10 000 грн. штрафу, на підставі договору поставки № 150 від 02.01.2007 р. та ст.ст. 610, 611, 614 ЦК України, згідно уточненої позовної заяви від 13.04.2010 р.

Розгляд справи № 18/10/10 неодноразово відкладався та двічі продовжувався термін вирішення спору. Розгляд справи закінчений 22.04.2010 р., в цьому ж судовому засіданні, за згодою представників сторін, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач просив суд позов задовольнити та стягнути із відповідача 10000,00 грн. штрафу, оскільки: 02.01.2007 р. ПП “Український продукт” та ФОП ОСОБА_1 уклали договір поставки № 150, згідно якого, позивачем була здійснена поставка товару відповідачу. Згідно з пунктами 4.1., 4.2. договору: з метою дотримання температурного режиму зберігання заморожених продуктів харчування постачальник зобов'язується поставляти продукцію в фірмових спеціалізованих контейнерах. Обладнання передається в момент передачі першої партії товару та знаходиться у покупця протягом строку дії договору. Відповідно до додатків до договору, 07.06.2007 р. відповідачу було передано і встановлено 2 одиниці обладнання морозильні камери моделі “UGUR 400” п/н 061070171 та “АНТ RIO S68” п/н 27217900000028 за адресою: Запорізька обл., Вільнянский р-н, с. Камяне, вул. Зелена 1а, «Торгівельний павільйон». Договірна вартість одиниці встановленого обладнання, згідно положень договору, склала 5 000 грн. 25.06.2009 року у торгівельному приміщенні відповідача сталася пожежа. Згідно Акту про пожежу від 25.06.2009 р. та Довідки № 393 від 13.07.2009 р., виданої Сектором з питань наглядово-профілактичної діяльності Вільнянського РВ ГУ МНС України в Запорізькій області, було знищено встановлене позивачем обладнання у кількості двох одиниць. Пункт 1.3. доповнення № 1 до Договору, передбачає відповідальність покупця за втрату або ушкодження обладнання постачальника, що знаходиться у покупця, незалежно від причин ушкодження або втрати, з моменту одержання обладнання від постачальника до закінчення його зберігання. Згідно п. 3.1. доповнення № 1 до договору: покупець несе відповідальність за збереження і цілісність обладнання з дати передачі товару і до дати повернення постачальнику. За передачу обладнання третім особам, за пошкодження або втрату обладнання, які виникли з його вини, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі договірної вартості обладнання, вказаної у акті прийому-передачі. Таким чином, відповідачем завдано шкоду власності позивача та порушено зобов'язання щодо повного виконання умов Договору. На адресу ФОП ОСОБА_1 була направлена претензія з вимогою сплатити штраф у розмірі 10 000 грн., яка була проігнорована відповідачем. Таким чином, позивач просить суд стягнути із відповідача 10000 грн. штрафу (договірна вартість обладнання).

Відповідач позов не визнав, у судовому засіданні 22.04.2010 р. надав письмові заперечення, зазначив, що у 2006 р. холодильні камери були зняті із якось магазина у Вільнянському районі. Позивач звернувся до відповідача із проханням щоб холодильні камери побули у відповідача. Так як для дирекції необхідні були документи, що свідчать проте, що холодильні камери десь перебувають, то позивач надав “липовий” документ, про отримання камер, де сам за відповідача розписався. У 2009 р. представники фірми м. Донецьк здійснювали перевірку холодильних камер, оскільки про це довідалась відповідачка, то за проханням торгового агента, увімкнула холодильні камери. 25.06.2009 р. сталася пожежа, в результаті чого, павільйон відповідача згорів. ФОП ОСОБА_1 стверджує, що її підписи тільки на договорі поставки № 150 та у додатку № 3, усі інші підписи “фіктивні”, підроблені ПП “Український продукт”. Вказані заперечення прийняті судом до уваги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2006 р. приватне підприємство “Український продукт” та приватний підприємець ОСОБА_1 уклали договір поставки б/н. строком дії до 31.12.2006 р., після закінчення його строку дії сторони переуклали договір аналогічного змісту, а саме: 02.01.2007 р. приватне підприємство “Український продукт” (надалі постачальник, позивач) та приватний підприємець ОСОБА_1 (надалі покупець, відповідач) уклали договір поставки № 150 (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобовязується передати товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товару у власність і сплатити за нього обумовлену накладною грошову суму.

Сторони у договорі узгодили (п.п. 4.1., 4.2.), що з метою дотримання температурного режиму зберігання заморожених продуктів харчування відповідно до ТУУ 25117467.001-99 «пельмені заморожені»і ТУУ 16301726.004-99 «морозиво із стабілізаторами-емульгаторами Palsgaard», а також для просування товару на ринок, з метою збільшення попиту на продукцію постачальник зобовязується поставляти продукцію в фірмових спеціалізованих контейнерах. Постачальник зобовязується забезпечити покупця достатньою кількістю фірмових контейнерів. Обладнання передається в момент передачі першої партії товару за актом прийому-передачі по кожній одиниці та знаходиться у покупця протягом строку дії чинного договору (доповнення №№ 1, 2). За користування обладнанням постачальника, покупець сплачує плату у розмірі 1 гривні з урахуванням ПДВ за кожний місяць.

Позивач передав відповідачу: морозильну камеру моделі UGUR 400 паспортний номер 061070171, договірна вартість якої складає 5000 грн.; морозильну камеру моделі АНТ RIO S68 паспортний номер 27217900000028, договірна вартість якої також складає 5000 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки морозильних прилавків №№ 120028477, 120027903.

Крім того, сторони підписали три доповнення до договору поставки № 150:

у доповненні № 1 сторони узгодили права та обовязки покупця щодо використання обладнання та обовязки постачальника щодо передачі обладнання, а також відповідальність;

доповненням № 2 сторони узгодили інструкцію по експлуатації холодильного обладнання (низькотемпературних прилавків), правила експлуатації низькотемпературних прилавків та правила техніки безпеки;

у доповненні № 3 сторони привели зразки печаток (штампів) підприємств покупця та зразки підписів матеріально-відповідальних осіб, якими підтверджується отримання товару від ПП “Український продукт”.

25.06.2009 р. у торгівельному приміщенні відповідача сталася пожежа, про що, головним державним інспектором з пожежного нагляду Вільнянського району, в цей же день складено акт про пожежу У акті про пожежу зазначено: місце виникнення пожежі всередині металевого гаражу пристосованого під торговий павільйон, пожежею знищено три холодильних камери, два холодильника, одна мікрохвильова піч, продовольчі товару, одна бочка з-під пива, барна стійка; пожежею пошкоджено металеві конструкції та оздоблення; прямі збитки від пожежі, зі слів гр. ОСОБА_1, склали 18000,00 грн., побічні 19700,00 грн.

У довідці № 303 від 13.07.2009 р., виданої Сектором з питань наглядово-профілактичної діяльності Вільнянського РВ ГУ МНС України в Запорізькій області, зазначено: 25.06.2009 р. в металевому гаражі пристосованому під торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_3, виникла пожежа. Металевий гараж пристосований під торговий павільйон належить га ОСОБА_1 Причина виникнення пожежі коротке замикання електропроводки в електроподовжувачі і вилки холодильної камери.

Оскільки, 25.06.2009 р. під час пожежі, згоріли дві холодильні камери, загальною вартістю 10 000 грн., які були передані позивачем відповідачу, то ПП “Український продукт” просило ПП ОСОБА_1, у звязку із тим, що пожежа сталася по вині відповідача, відшкодувати їх вартість. Позивачем була направлена претензія (про відшкодування вартості втраченого обладнання), у якій ПП “Український продукт” пропонувало протягом 7 днів від дня отримання претензії у добровільному порядку сплатити вартість втраченого обладнання.

Вказана претензія отримана відповідачем, що підтверджується повідомлення про вручення 20.08.2009 р. поштового відправлення № 733782.

Також в матеріалах справи міститься претензія ПП ОСОБА_1 (про відшкодування вартості втраченого обладнання), яка адресована ПП “Український продукт”, але докази направлення/вручення її позивачу відсутні.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10000 грн. штрафу, обґрунтована та підлягає задоволенню

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (пп. 1, 2, 3 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1. доповнення № 1 до договору поставки № 130 від 02.01.2007 р., покупець несе відповідальність за збереження і цілісність обладнання з дати передачі товару і до дати повернення постачальнику. За передачу обладнання третім особам, за пошкодження або втрату обладнання, які виникли з його вини, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі договірної вартості обладнання, вказаної у акті прийому-передачі.

Як зазначено вище, на підставі актів здачі-прийомки морозильних прилавків позивач передав відповідачу дві морозильні камери договірною вартістю 5000,00 грн. кожна, таким чином, загальна договірна вартість обладнання складає 10 000 грн.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Так, законодавцем чітко визначено поняття штрафу та умови застосування штрафу. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно до статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не довів суду, що пожежа сталася не з його вини.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати відповідачем штрафу у розмірі 10000,00 грн., господарський суд вважає доведеним, підтвердженим матеріалами справи

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Що стосується заперечень відповідача: суд зазначає, що ПП ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу при наявності документальних доказів, які будуть підтверджувати обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 фактична адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь приватного підприємства “Український продукт” (83080, м. Донецьк, вул. Дачна, 141; код ЄДРПОУ 30998591, п/р 26006959676773 у філії ПУМБ м. Донецька, МФО 335537) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 14.05.2010 р.