Рішення № 10475444, 26.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.10 Справа № 16/70/10

За позовом концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137) в особі філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району (69057, м.Запоріжжя, вул.Адмірала Нахімова, 4)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Декорум” (юридична адреса: 69071, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 119/60; фактична адреса: 69037, м.Запоріжжя, вул.40Років Радянської України, 39-а, код ЄДРПОУ 23878343)

про стягнення 5283,96 грн.

Суддя Ніколаєнко Р.А.

Представники сторін:

від позивача - П’ятковська О.О. (дов.19 від 04.01.2010)

від відповідача - Білан В.Л. (директор, виписка з протоколу № 04/01-2010-01-юр від 04.01.2010)          

СУТЬ СПОРУ:

          Концерном “Міські теплові мережі” філії концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району заявлено позов про стягнення з ТОВ “Декорум” на користь концерну 5283,96грн., з яких 4463,89 грн. –основна заборгованість за спожиту теплову енергію, 117,98 грн. –пеня, 124,86 грн. –3% річних та 577,23грн. –втрати від інфляції.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.03.2010 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 16/70/10 з призначенням судового засідання на 13.04.2010.           Розгляд справи відкладався до 26.04.2010, про що винесено ухвалу. В засіданні 26.04.2010 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, які обґрунтував положеннями ст.ст.96, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 276 Господарського кодексу України та умовами укладеного сторонами договору № 2017 про постачання та використання теплової енергії від 30.09.2002. Зазначив, що станом на 01.03.2010 відповідач має прострочену заборгованість за спожиту теплоенергію за період з 01.10.2007 по 31.03.2008 та за період з 01.08.2008 по 28.02.2010, розмір якої складає 4463,89 грн. За період прострочення на суму заборгованості нараховані пеня, сума якої склала 117,98 грн., 3% річних, що склало 124,86 грн. та втрати від інфляції, що склало 577,23 грн. Позивач просить позов задовольнити.

          Відповідач заперечень на позов не надав, доводів позивача не спростував.

          Вивчивши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд знайшов підстави для задоволення позову з огляду на таке.

          Встановлено, що 30.09.2002 сторонами у справі укладено договір № 2017 про постачання та використання теплової енергії (далі – Договір), який діє до цього часу та відповідно до якого позивач, як енергопостачальна організація, зобов’язався постачати відповідачу –споживачу теплову енергію в потрібних обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати її вартість за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені Договором.

          За п.3.2.2 Договору відповідач зобов’язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії обсягах і в терміни, які передбачені Договором. .

          Пунктом 6.4 Договору розрахунковим періодом визначено календарний місяць.

          Згідно з п.6.5 Договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в Договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

          Пунктом 6.6 Договору узгоджено, що при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення сплачується споживачем не пізніше 25 числа поточного місяця, а у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплачене до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показаннями приладів обліку.

          За п.6.7 Договору споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом в терміни, встановлені п.п.6.5, 6.6 Договору.

          Пунктом 7.3.3 Договору передбачена відповідальність споживача у вигляді сплати пені в розмірі 1% від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п.п.1, 7 ст.193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Представленими матеріалами встановлено та не заперечується відповідачем в період з 01.10.2007 по 31.03.2008 та в період з 01.08.2008 по 28.02.2010 позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплову енергію на загальну суму 4463,89 грн., на оплату якої відповідачу пред’являлися рахунки.

          Рахунки відповідачем не оплачені і на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 4463,89 грн.

          Згідно з умовами п.7.3.3 Договору та з дотриманням приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.232 Господарського кодексу України за прострочення виконання грошових зобов’язань за Договором позивач за період з 26.04.2009 по 31.03.2010 нарахував відповідачу пеню, розмір якої склав 117,98 грн.

          Крім того, позивачем відповідачу за період прострочення зобов’язань нараховані 3% річних, що склало 124,86 грн., а також сума втрат від інфляції, яка склала 577,23 грн., що є правомірним за ст.625 Цивільного кодексу України.

           Надані позивачем розрахунки визнані судом обґрунтованими.

           Відповідач доказів сплати заявленої до стягнення заборгованості на момент розгляду справи суду не надав.

           За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 102 грн. 00 коп. витрат на державне мито та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Декорум” (юридична адреса: 69071, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, 119/60; фактична адреса: 69037, м.Запоріжжя, вул.40Років Радянської України, 39-а, код ЄДРПОУ 23878343) на користь концерну “Міські теплові мережі” (69091, м.Запоріжжя, бульв.Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) 4463 грн. 89 коп. основного боргу, 117 грн. 98 коп. пені, 124 грн. 86 коп. –3% річних, 577 грн. 23 коп. втрат від інфляції та 338 грн. 00 коп. судових витрат.

Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

Суддя Р.Ніколаєнко

Рішення оформлено та підписано 05.05.2010.