Ухвала суду № 10475340, 31.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

31.05.10 р.                     Справа № 14/250           

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк

„Капітал”, ЄДРПОУ 13486837, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова

компанія „Донерм”, ЄДРПОУ 13534192, м.Донецьк

про стягнення 650179 грн. 40 коп.

                                                            Головуючий суддя Левшина Г.В.

                                                             Суддя Марченко О.А.

                                                   Суддя                     Лейба М.О.

Представники:

від позивача: Задрановська С.М.-по дов.

від відповідача: Свенцицький О.В.-юрисконсульт, Хоміцький В.М.-по дов.

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 15.10. по 28.10.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 650179,40 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 29.07.2009р. №3/2506 змінив предмет позову, заявивши вимоги про:

-          звернення стягнення на предмет застави, шляхом визнання права власності за позивачем на акції прості іменні в бездокументарній формі Відкритого акціонерного товариства „Донецький експертний ремонтно-механічний завод” загальною кількістю 369218 одиниць загальною заставною вартістю 4578857,01 грн. в рахунок часткового виконання забезпеченого обтяженням зобов’язання, що виникло з кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р.;

-          стягнення з відповідача грошових коштів в межах суми заборгованості за кредитним договором №54/2007 від 02.07.2007р. у розмірі 1675853,82 грн.

В заяві від 29.09.2009р. №3/3180 позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6479087,82 грн., а саме: звернути стягнення на суму 4578857,01 грн. на предмет застави шляхом визнання за позивачем права власності на акції прості іменні в бездокументарній формі Відкритого акціонерного товариства „Донецький експертний ремонтно-механічний завод” загальною кількістю 369218 одиниць загальною заставною вартістю 4578857,01 грн., стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 1900230,81 грн.

Згідно з заявою без номера та дати, що надійшла до суду 15.10.2009р., позивач змінив предмет позову та заявив вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 6479087,82 грн.

Відповідно до заяви без номера та дати, що надійшла на адресу суду 19.05.2010р., позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3281905,32 грн.

За таких обставин, фактично позивачем заявлені та судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 3281905,32 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на факт невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо повного та своєчасного повернення отриманих кредитних ресурсів за кредитним договором №54/2007 від 02.07.2007р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 29.09.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність в нього зобов’язань по сплаті кредиту та відсотків, внаслідок ненастання строку виконання зобов’язань. Крім цього, за твердженням відповідача, спір у цій справі має бути переданий на розгляд третейського суду.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі згідно із ст.6 Цивільного кодексу України можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, згідно п.8.7 кредитного договору №54/2007 від 02.07.2007р. сторонами було узгоджено, що згідно Закону України „Про третейські суди” дане застереження, викладене згідно з волевиявленням сторін у даному договорі, визнається третейською угодою сторін, при наявності якої спір між сторонами договору передається на розгляд третейського суду. Цим сторони узгодили, що всі спори, які виникають з правовідносин, встановлених цим договором, зокрема, щодо його дійсності, укладання, виконання, зміни та припинення, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням договору, підлягають розгляду постійно діючим третейським судом при Асоціації „Юристи Донбасу”.

Відповідно до ч.2 ст.12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

Згідно із ст.1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 12 Закону України "Про третейські суди" встановлює вимоги до виду і форми третейської угоди. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається в письмовій формі.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди в договорі (контракті) Закон України "Про третейські суди" не передбачає.

Як встановлено судом вище, кредитний договір №54/2007 від 02.07.2007р. містить у собі застереження щодо розгляду спорів, які виникають з правовідносин, встановлених цим договором, третейським судом.

Стаття 5 Закону України "Про третейські суди" встановлює, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно із ст.6 Закону "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів; справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; справ, пов'язаних з державною таємницею; справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство; справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення; справ у спорах, що виникають з трудових відносин; справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України; справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За висновками суду, спір у цій справі про стягнення заборгованості з відповідача за кредитним договором №54/2007 від 02.07.2007р. не відноситься до категорії спорів, які не можуть бути розглянуті третейським судом.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду Українивід 23.08.1994р. N02-5/612 «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» угоду про передачу спору на вирішення третейського суду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі.

В останньому випадку провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 5 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, у прийнятті позовних матеріалів слід відмовити на підставі п.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України або припинити провадження по справі з посиланням на п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За приписом п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вимоги п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження по вказаній справі підлягає припиненню, внаслідок непідвідомчості спору господарському суду.

Згідно з п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підлягає поверненню з державного бюджету в разі припинення провадження по справі, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді.

Виходячи з того, що провадження по вказаній справі припинено на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито підлягає поверненню з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.47, п.1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Припинити провадження по справі №14/250 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-промислова компанія „Донерм”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 3281905 грн. 32 коп.

Повернути Відкритому акціонерному товариству „Акціонерно-комерційний банк „Капітал”, м.Донецьк сплачене державне мито в сумі 25500 грн. 00 коп.

Видати довідку.

Головуючий суддя                               

Суддя Марченко О.А.

Суддя Лейба М.О .