Рішення № 10475329, 27.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.05.10 р.                     Справа № 2/72пд                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка

до відповідача: Комунального підприємства „Гагаріно” м. Горлівка

про спонукання Комунальне підприємство „Гагаріно” укласти договір № 332 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг з Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” та вважати днем укладення договору 01.01.2010р.

За участю

представників сторін

від позивача: Горшкова О.В. – за довір.

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 20.05.2010р. було оголошено перерву до 15 год. 00 хв. 27.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Гагаріно” м. Горлівка про спонукання Комунальне підприємство “Служба єдиного замовника” укласти договір про укласти договір № 332 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обов’язковість, в силу закону, укладення договору про надання послуг з питного водопостачання мешканцям багатоквартирних житлових будинків, направлення проекту договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків та умови надання комунальних послуг № 332 від 01.01.2010р. відповідачеві для підписання та не підписання означеного договору відповідачем. Як на правову підставу заявленого позову позивач посилається на ст. 179, 181 ГК України, Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, Закон України “Про питну воду та питне водопостачання”, Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст.. 22 ГПК України надано клопотання про зменшення позовних вимог в частині вимог, вважати днем укладення договору 01.01.2010р.

З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, але письмового пояснення по заявленим вимог не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем у відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України 20.01.2010р. направлено Комунальному підприємству “Гагаріно” проект договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків та умови надання комунальних послуг № 332 від 01.01.2010р., підписаний з боку позивача керівником А.Н. Микитенко.

16.03.2010р. на адресу позивача надійшов лист, де Комунальне підприємство „Гагаріно” зазначає, що на його адресу надійшов проект договору № 332 від 01.01.2010р. та останній не вбачає необхідності в укладенні договору та відмовляється в укладенні договору на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків № 332 від 01.01.2010р.

У зв’язку з тим, що сторони не підписали договір на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків та умови надання комунальних послуг № 332 від 01.01.2010р. Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” звернулося до господарського суду із вимогами про спонукання укласти договір на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання стоків та умови надання житлово-комунальних послуг.

Вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Порядок укладання договорів визначений ст.ст. 179-188 Господарського кодексу України.

В силу ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладання господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, примірного договору, рекомендованого органом управління суб’єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.

Особливості укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів передбачені ст.184 ГК України. Так, відповідно до ч.3 ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладання господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до вимог пунктів 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходи для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Водопостачання та водовідведення за змістом ст.1, ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” є одним із видів комунальних послуг.

Згідно ст. 19 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до Правил надання населенню послуг з водо- теплопостачання та водовідведення, затверджених Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, які визначають відносини між споживачами і виконавцями у наданні послуг з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання (центральне опалення) та водовідведення, споживач - це наймач (власник) квартири (приватного будинку), якому надаються послуги з централізованого холодного та гарячого водопостачання, теплопостачання та водовідведення у житловому фонді та підсобних приміщеннях; виконавець –житлово-експлуатаційна та водо-теплопостачальна, каналізаційна або інше підприємство і організація, які безпосередньо надають споживачеві комунальні послуги; виробник послуг –підприємства водопровідно-каналізаційного господарства, комунальної енергетики та інші, що виробляють послуги з водо-, теплопостачання; постачальник послуг –підприємство, що одержує послуги від виробника та постачає їх виконавцеві або споживачеві.

Крім того відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги” виконавцем є суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробником є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; внутрішньобудинковими системами є мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Наведе свідчить про те, що відносини між сторонами даного спору з приводу умов надання послуг з питного водопостачання та водовідведення мешканцям багатоквартирних будинків, згідно договору № 332 від 01.01.2010року, регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України, а також чинними Правилами надання населенню послуг з водо- теплопостачання та водовідведення, Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення, Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, зі змісту яких вбачається, що Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” - виробник (постачальник) послуг, а Комунальне підприємство „Гагаріно” –виконавець, який одночасно є і споживачем (абонентом) у розумінні Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення, якими передбачений єдиний та обов’язковий порядок відпускання води та приймання стічних вод лише шляхом укладання договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, повноваженнями органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг є, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг; встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Наказом державного комітету України з питань житлово-комунальних послуг № 60 від 25.04.2005р. затверджений Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, згідно до якого органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці житлово-комунальних послуг, зокрема з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

Виконавець житлово-комунальних послуг визначається органами місцевого самоврядування, крім випадків коли власник житлових будинків бажає визначити виконавця житлово-комунальних послуг.

Органи місцевого самоврядування чи власник житлових будинків може визначати всіх або окремих виконавців житлово-комунальних послуг.

Відповідно до рішення Горлівського виконавчого комітету № 951 від 16.08.2006р. Комунальне підприємство „Гагаріно” визначено виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

Означені рішення Горлівського виконавчого комітету у частині визначення виконавця послуг з водопостачання та водовідведення Комунальне підприємства „Гагаріно” не змінювалося, не скасовано, не визнано недійсним та є чинним.

Відповідно до вимог ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем. Виробник не укладає договори із власниками квартир, орендаторами, квартиронаймачами. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону, Виробник зобов’язаний укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг.

Згідно до приписів ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.. 19, 22, 24 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Тобто, надання послуг з питного водопостачання та водовідведення здійснюється виключно на підставі укладеного договору, укладання якого можливо, зокрема з виконавцями житлово-комунальних послуг.

Тобто з вказаних норм вбачається, що позивач є постачальником комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, а відповідач є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення.

Суд виходить з того, що відповідачем не доведено суду існування підстав, передбачених викладеними нормами законів України, які б мали правовим наслідком можливість відмови Комунальному підприємству “Компанія “Вода Донбасу” в укладанні Договору на умовах, запропонованих в його редакції.

Дослідивши зміст спірного договору, судом встановлено, що останній містить всі істотні умови передбачені для договорів про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, які визначені ст. 180 ГК України та ст. 20 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, п. 2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

З огляду на вказані обставини зміст спірного договору № 332 від 01.10.2010р. викладено позивачем у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

          Нормами статті 187 Господарського кодексу України врегульовано питання стосовно того, що моментом укладення спірного Договору є день набрання законної сили рішенням господарського суду Донецької області у справі № 2/72пд.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про житлово-комунальні послуги”, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, Цивільного кодексу України, ст. 179, 180, 181, 188 Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 66, ст. ст. 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” м. Донецьк в особі відособленого підрозділу Горлівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Горлівка до Комунального підприємства “Гагаріно” м. Горлівка про спонукання Комунальне підприємство „Гагаріно” укласти договір № 332 від 01.01.2010р. на забезпечення житлового фонлу питною водою та приймання стоків, умови надання комунальних послуг з Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу” – задовольнити повністю.

Зобов’язати Комунальне підприємство “Гагаріно” (84614, м. Горлівка, вул. Переяславська, 3, р/р 26001200029741 в ГФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334088, ЄДРПОУ 31534484) укласти договір на забезпечення житлового фонду питною водою та приймання токів та умови надання комунальних послуг від 01.01.2010р. № 332 з Горлівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівіського міського відділення № 2864 „Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) в редакції проекту договору № 332 від 01.01.2010р. запропонованого позивачем.

Стягнути з Комунальне підприємство “Гагаріно” (84614, м. Горлівка, вул. Переяславська, 3, р/р 26001200029741 в ГФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334088, ЄДРПОУ 31534484) на користь Горлівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 21, р/р 2600830117394 в філії Горлівіського міського відділення № 2864 „Ощадбанку”, МФО 394103, ЄДРПОУ 35397785) судові витрати: державне мито в розмірі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

          Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Суддя