Рішення № 10475182, 25.05.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.10 р.                     Справа № 28/130                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь

до відповідача Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь

Про стягнення 1490604 грн. 91 коп.

Представники:

Від позивача: Гарматюк А.Д.

Від відповідача: Кулініч О.О.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні оголошувалась

перерва з 12.05.2010р. по 25.05.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь, про стягнення 1490604,91грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на заяву про затвердження мирової угоди та мирову угоду б/н від 15.12.2008р., ухвалу про затвердження мирової угоди господарського суду Донецької області від 17.12.2008р. по справі № 4/194, постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.01.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.05.2009р. було порушено провадження по справі №28/130.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.08.2009р. провадження по справі №28/130 було зупинено, в зв’язку з тим, що 06.08.2009р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга № 523/1961 від 05.08.2009р. Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь на ухвалу господарського суду Донецької області про повернення зустрічної позовної заяви по справі №28/130 від 27.07.2009р., про визнання договору недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2009р. апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області без змін. Справу №28/130 було скеровано до Вищого господарського суду України супровідним листом від 30.10.2009р., в зв’язку з надходженням касаційної скарги Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.10.2009р.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 13.11.2009р. касаційну скаргу було повернуто скаржнику без розгляду.

Супровідним листом від 11.01.2010р. №03.03-05/6646 справа була направлена до Верховного суду України.

Ухвалою Верховного суду України від 21.01.2010р. скаржнику було відмовлено у порушенні касаційного провадження.

Справа №28/130 була скерована на адресу господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.04.2010р. провадження по справі було поновлено.

Відповідно до заяви про збільшення (уточнення) позовних вимог б/н від 12.08.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 1490604,91грн., інфляційні витрати в розмірі 56359,68грн., 3% річних в розмірі 19666,52грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

26.04.2010р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення (уточнення) позовних вимог б/н та дати, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з урахуванням інфляційних витрат в розмірі 478142,57грн., 3% річних в розмірі 32490,76грн. Суд приймає до уваги вказану заяву.

Відповідно до відзиву на позовну заяву відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

12.05.2010р. до канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява б/н та дати, відповідно до якої останній просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 1107325,43 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору, та стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 478142,57грн., 3% річних в розмірі 32994,80грн. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає справу по суті.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.12.2008р. по справі № 4/194 була затверджена мирова угода, підписана між Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь, та Закритим акціонерним товариством “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь. Провадження по справі припинено в зв’язку із затвердженням мировою угоди у відповідності до вимог п.7 ст.80 ГПК України.

Згідно з умовами мирової угоди відповідач (Закрите акціонерне товариство “АзовЕлектроСталь”) зобов’язався у повному обсязі сплатити суму боргу позивачу (Товариству з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь) у наступному порядку:

-          290000 грн. 00 коп. до 31.12.2008р;

-          340000 грн. 00 коп. до 31.01.2009р.;

-          340000 грн. 00 коп. до 28.02.2009р.;

-          340000 грн. 00 коп. до 31.03.2009р.;

-          340604 грн. 91 коп. до 30.04.2009р.

Згідно мирової угоди від 15.12.2008р. витрати по сплаті державного мита в розмірі 17156 грн. 05 коп. і інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. відносяться на відповідача і підлягають перерахуванню на поточний рахунок позивача протягом 5 днів з моменту отримання ухвали судом про затвердження мирової угоди.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов’язання за мировою угодою не виконав, та станом на 01.04.2009р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 1490604,91грн.

В заявах, що надійшла до суду 26.04.2010р. та 12.05.2010р. позивач зазначив, що протягом розгляду справи відповідач за період з 10.09.2009р. по 13.11.2009р. перерахував позивачу грошові кошти на суму 1107325,43грн. Докази оплат наявні в матеріалах справи. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25.05.2010р. складає 383279,48 коп.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Ухвала суду про затвердження мирової угоди як виконавчий документ повинна відповідати загальним вимогам, викладеним у ст.86 ГПК України та ст.19 Закону України "Про виконавче провадження".

У зв’язку з невиконанням умов мирової угоди позивач звернувся до Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції з заявою про примусове виконання ухвали господарського суду в Донецької області від 17.12.2008р.

Постановою Іллічівського ВДВС Маріупольського міського управління юстиції від 27.01.2009р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. Дана відмова мотивована тим, що ухвала господарського суду Донецької області від 17.12.2008р. по справі № 4/194 не відповідає вимогам ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”.

Як вбачається з матеріалів справи, винесена ухвала господарського суду від 17.12.2008р. про затвердження між сторонами мирової угоди не відповідає вимогам ст. 19 Закону України „Про виконавче провадження”, а саме не містить передбачених законодавством ознак та відомостей для визнання її виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Тобто, ухвала господарського суду Донецької області від 17.12.2008р. по справі №4/194 про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом, на підставі якого Відділ виконавчої служби має право відкрити виконавче провадження.

Відповідно до п.п. 3.9.6. п.3.9. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Таким чином, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за мировою угодою.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договір та інші правочини.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Дво- чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов’язків.

Тобто правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності з нормами Цивільного кодексу України є правочином.

Таким чином, твердження відповідача, що затверджена мирова угода не є підставою виникнення правовідносин не ґрунтується на чинному законодавстві та не приймається судом до уваги.

Судом встановлено невиконання відповідачем умов затвердженої судом мирової угоди в частині сплати залишку заборгованості у встановлений строк, що не заперечується відповідачем та враховуючи положення ст.ст. 202,525,526,629 ЦК України та ст.193 ГК України укладена між сторонами мирова угода за своєю правовою природою є правочином та підлягає обов'язковому виконанню його сторонами.

На час розгляду справи відповідачем було частково сплачено суму заборгованості, визначену графіками погашення заборгованості Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь, згідно мирової угоди в розмірі 1107325,43грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно до заяви б/н та дати позивач просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення 1107325,43 грн., у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 1107325,43грн. підлягає припиненню, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На день розгляду спору відповідач оплату заборгованості у розмірі 383279,48грн. не довів, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 383279,48грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь нарахована сума інфляційних витрат в розмірі 94863,09грн. за період з січня 2009р. по березень 2010р. та 3% річних в сумі 32994,80грн. за період з 01.01.2009р. по 11.05.2010р. на заборгованість, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем покладених на нього згідно мирової угоди грошових зобов’язань.

Розглянувши представлений позивачем розрахунок суми інфляційних витрат, з огляду на підтвердження факту неналежного виконання відповідачем покладених на нього згідно мирової угоди зобов’язань, господарський суд робить висновок, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми інфляційних витрат в розмірі 94863,09грн. за період з січня 2009р. по березень 2010р. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши арифметично розрахунок 3% річних, суд встановив, що належна до стягнення сума 3% річних становить - 32894,80грн. за період з 01.01.2009р. по 11.05.2010р.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, при розгляді справи судом встановлено, що позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача на загальну суму в розмірі 1618462,80 грн. тобто, вимоги майнового характеру.

Виходячи зі змісту ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. “Про державне мито” із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлено ставку державного мита в розмірі 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більш 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивачем повинно бути сплачено державне мито в сумі 16184,63 грн.

Як встановлено судом, при подачі позовної заяви позивачем згідно з платіжними дорученнями №592 від 13.05.2009р., №656 від 10.08.2009р. було сплачено державне мито в розмірі 15666,31 грн.

За таких обставин, за висновками суду, у відповідності до ст.47 Господарського процесуального кодексу України позивач недоплатив державне мито в розмірі 518,32 грн.

На підставі зазначеного, з позивача в доход державного бюджету підлягає стягненню держмито в розмірі 518,32 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 47, 49, 77, 79, п.п 1-1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за позовом Товариством з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м.Маріуполь в частині стягнення основного боргу в розмірі 1107325,43грн. припинити, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікант і К”, м. Маріуполь до Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь”, м. Маріуполь задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “АзовЕлектроСталь” (87535, Донецька область, м.Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 25605170, р/р 26003900175599 в МФ ПУМБ, МФО 335742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікант і К” (87548, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Будівельників, буд. 86/28, р/р 26006054004543 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 335429, р/р 26003900175599 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35388278) заборгованість в сумі 383279,48 грн., інфляційні витрати в розмірі 94863,09грн., 3% в розмірі 32894,80грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 16183,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,48 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вікант і К” (87548, Донецька область, м. Маріуполь, просп. Будівельників, буд. 86/28, р/р 26006054004543в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 335429, р/р 26003900175599 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35388278) на користь державного бюджету державне мито в сумі 518,32 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.05.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписано 25.05.2010р. Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя