Ухвала суду № 104653450, 07.06.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №755/15150/19

Провадження № 2/591/104/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми цивільну справу за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1

про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою -

встановив:

В провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває цивільна справа за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою. Позивач просить стягнути з відповідачки на користь Сумської міської ради - 373528,40 грн. за безпідставне використання земельної ділянки без оформлення договору оренди за період з 01.03.2016 року по 31.12.2018 року.

Від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Марченко І.В. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючи тим, що позовна заява була підписана представником Сумської міської ради Заїка І.В., який не мав повноважень на її підписання. Станом на 16.09.2019 року єдиною особою, що мала повноваження на підписання позовної заяви від імені Сумської міської ради був ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день подачі позову.

Сумська міська рада про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, представник до суду не з`явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі. Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

За змістом частини 2 статті 175, частини 7 статті 177 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Частинами 1, 3 статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).

Отже, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів , у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

П.п. 11пункту 16-1 Розділу XY Перехідних положень Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року, у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до надбання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності , - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Так, 21.10.2019 року до Зарічного районного суду м. Суми за підсудністю з Дніпровського районного суду м. Києва надійшов позов Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, внаслідок користування земельною ділянкою, який підписаний представником Сумської міської ради Заїка І.В.. До позову були надані документи, що підтверджують повноваження представника для суду, зокрема довіреність Сумської міської ради, якою уповноважено Заїку І.В. представляти інтереси Сумської міської ради у судах (а.с. 6).

Враховуючи вищевикладене, позов має бути залишеним судом без розгляду, як такий, що поданий особою, яка не має повноважень на ведення справи, зокрема, права підпису позовної заяви.

Перевіривши матеріали справи, в тому числі, інформацію з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (сформованого на дату подачі позовної заяви до суду - 16.09.2019 року, а.с.120-122), в якому відсутні відомості про ОСОБА_3 як особу, яка може вчиняти дії від імені Сумської міської ради, суд погоджується із доводами представника відповідача, враховуючи також і положення ч.1 ст. 58 ЦК України, судову практику Верховного Суду від 24.02.2020 року у справі № 640/7664/19, а тому позовну заяву Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою необхідно залишити без розгляду, оскільки від самого початку позовну заяву від імені Сумської міської ради подано особою, яка не має повноважень на ведення справи (п. 2 ч. 1 ст.257 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 58, 175, 177, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 247, п. 2 ч. 1 ст.257 ЦПК України, суд-

ухвалив :

Позовну заяву Сумської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів внаслідок користування земельною ділянкою - залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО