Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2010 р.Справа № 2-а-5325/08/1570 Категорія:6.19Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Касєвич К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «ТІТ»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року в адміністративній справі за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах Держави в особі Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів до приватного підприємства «ТІТ»про стягнення штрафних санкцій за порушення рекламного законодавства, -
ВСТАНОВИВ:
17 березня 2008 року заступник прокурора Одеської області звернувся до суду в інтересах Держави в особі Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів з позовом до приватного підприємства «ТІТ»про стягнення штрафних санкцій за порушення рекламного законодавства.
В обґрунтування позову заступник прокурора Одеської області посилався на тривале протиправне ухилення відповідачем від сплати штрафу, який було на нього накладено Головним Одеським управлінням у справах захисту прав споживачів за порушення вимог законодавства України про рекламу.
Постановою від 29 серпня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд задовольнив позов.
Не погоджуючись з постановою суду, ПП «ТІТ»подало апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, прийняття як встановлених обставин, які не були доведені у суді, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апелянт також стверджує, що протокол та рішення про накладення штрафу постановлені на підставі підроблених документів, а саме договорів, які ПП»ТІТ»ніколи не укладало та наполягає на застосуванні строків звернення до суду, встановлених законом, які позивач пропустив без поважних причин.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивач не надав.
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є спеціально уповноваженим органом у сфері захисту прав споживачів, який має право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу та стягувати ці штрафи у судовому порядку у разі їх несплати добровільно. Проведеною позивачем перевіркою встановлено, що відповідач є розповсюджувачем реклами, яким замовлено та розповсюджено зовнішню рекламу про надання медичних послуг з порушенням вимог законодавства. До відповідача були застосовані штрафні санкції, які він не сплатив у добровільному порядку.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що 01 вересня 2005 року Головним Одеським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів проведено перевірку дотримання законодавства про рекламу субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
Перевіркою встановлено ознаки порушення СПД ОСОБА_1 законодавства про рекламу, щодо змісту реклами та складено акт серії ОР №0426 від 01 вересня 2005 року, яким зафіксовано, що на зовнішньому рекламоносії по вул. Середньофонтанська у м. Одесі зазначено про надання медичних послуг клініки сучасної стоматології доктора ОСОБА_1 без посилання в тексті реклами на номер ліцензії, дату її видачі та орган, який її видав.
11 січня 2006 року у м. Києві Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики складено протокол, про порушення законодавства про рекламу приватним підприємством «ТІТ».
03 травня 2006 року Держспоживстандартом України прийнято рішення № 0008 про накладення штрафу на приватне підприємство «ТІТ»за замовлення розповсюдження реклами медичних послуг стоматологічної клініки лікаря Федрицького без посилання на номер чинної ліцензії, дату та орган, який видав ліцензію.
Позивач, в обґрунтування позову також надав до суду копії договору про надання рекламних послуг від 20 січня 2005 року між Одеською залізницею (розповсюджувач) та ТОВ «Транс Медіа Групп»(рекламодавець) та додаткову угоду до цього договору від 01 серпня 2005 року в якій зазначено період надання послуг: липень, серпень, вересень 2005 року, місце розміщення рекламного щита м. Одеса вул. Середньофонтанська, кут вул. Піроговської біля автотраси.
Договір про надання рекламних послуг від 01 серпня 2005 року між ТОВ «Транс Медіа Групп»(розповсюджувач) та ПП «ТІТ»(рекламодавець) та додаткову угоду до цього договору від 01 серпня 2005 року в якій зазначено період: з 02 серпня до 02 жовтня 2006 року місце розміщення плакатів на білл-борді: вул. Середньофонтанська.
Апеляційний суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про надання позивачем до суду підроблених договорів з використанням печатки підприємства з назвою «ТІТ»але Комінтернівського району Одеської області, що не відповідає фактичному місцезнаходженню відповідача, тому що на відбитку печатки на копіях договорів та на відбитку печатки на наданих до суду відповідачем документів де зазначено смт Іванівка міститься той самий ідентифікаційний код 32398456. У довідці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено що на час укладання договорів 01 серпня 2005 року ПП «ТІТ»змінило своє місцезнаходження з смт Комінтернівське на смт. Іванівка Одеської області. Але ці зміни до установчих документів були внесені до Реєстру лише 26 листопада 2006 року.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. В акті зазначено, що проводилась перевірка дотримання законодавства про рекламу субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. Протокол складено та прийнято рішення про накладення штрафу на приватне підприємство «ТІТ».
В договорі про надання рекламних послуг від 01 серпня 2005 року між ТОВ «Транс Медіа Групп»(розповсюджувач) та ПП «ТІТ»(рекламодавець) та додатковій угоді до цього договору не зазначено зміст реклами, що була замовлена відповідачем. Позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили про взаємовідносини між субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відповідачем. Наявність відбитку печатки ПП «ТІТ»на копії фотографії рекламного плакату не може бути належним доказом причетності відповідача до розповсюдження цієї реклами, тому що ця копія належним чином в установленому законом порядку ніким не засвідчена.
Крім того, Держспоживстандартом України прийнято рішення № 0008 про накладення штрафу на приватне підприємство «ТІТ»03 травня 2006 року, а позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів 17 березня 2008 року. Представник позивача у судовому засіданні не обґрунтував поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовом.
Ст. 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
Відповідно до п.4 ст.8 Закону України «Про рекламу»реклама видів діяльності, які відповідно до законодавства потребують спеціального дозволу, ліцензії, повинна містити посилання на номер спеціального дозволу, ліцензії, дату їх видачі та найменування органу, який видав спеціальний дозвіл, ліцензію.
Згідно п.26 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності»надання медичних послуг ліцензується.
Суд першої інстанції правильно встановив, що позивач є уповноваженим органом, якому законом надано право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу, зміст правопорушення, але помилково встановив особу винну у правопорушенні.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права при ухваленні судового рішення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга може бути задоволена, а постанова суду повинна бути скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні позову у звязку з пропуском строку на звернення до суду.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2, 3 ч. 1 ст. 202, ч. 5 ст. 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства «ТІТ»задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2009 року скасувати.
Ухвалити нову постанову.
Відмовити в задоволені позову заступника прокурора Одеської області в інтересах Держави в особі Головного Одеського управління у справах захисту прав споживачів до приватного підприємства «ТІТ»про стягнення штрафних санкцій за порушення рекламного законодавства.
Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «ТІТ»(код ЄДРПОУ 32398456) витрати по оплаті судового збору в розмірі 105 (сто пять) грн. 83 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного України протягом місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2010 року.
Головуючий: суддя Домусчі С.Д.
суддя Димерлій О.О.
суддя Єщенко О.В.
Судове рішення № 10464506, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 26.05.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-5325/08/1570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: