Постанова № 10464450, 15.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4990/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М. та Бєлової Л.В.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року у справі за позовом Приватного підприємства «Компанія «Мега-Транс»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

У травні 2009 року Приватне підприємство «Компанія «Мега-Транс»звернулось до суду з позовом, у якому, посилаючись на положення Закону України «Про податок на додану вартість», просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0001542311/0 від 29.04.2009р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 7500 грн., у тому числі основний платіж 5000 грн., штрафні (фінансові) санкцій 2500 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував відсутністю передбаченого чинним законодавством обовязку платника податку перевіряти відповідність законодавству установчих документів своїх контрагентів за угодами.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки на момент укладення угод між позивачем та «ВПФ «Метапродакшн», останнє було зареєстроване платником податку на додану вартість, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладених, складених «ВПФ «Метапродакшн».

В апеляційній скарзі Відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що оскільки право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, податкові накладні, складені «ВПФ «Метапродакшн»є недійсними, отже у позивача відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі таких податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами невиїзної документальної перевірки з питань правових відносин позивача з ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»відповідачем складений акт перевірки №5080/23-11/35378034 від 16.04.2009 року, в якому відображені порушення позивачем п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", які виразились в заниженні податку на додану вартість, що підлягає сплаті у розмірі 5000 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем 01.02.2008р. укладено договір про надання юридичних послуг з ТОВ «ВПФ «Метапродакшн». На підставі отриманих від останнього податкових накладних, позивачем включено до складу податкового кредиту 5000 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03.09.2008р. визнано недійсним свідоцтво про державну реєстрацію та статут ТОВ «ВПФ Метапродакшн»з дати їх державної реєстрації.

На підставі зазначеного рішення суду, податковим органом анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ВПФ «Метапродакшн».

При перевірці відповідач дійшов висновку про те, що оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»анульовано, складені останнім податкові накладні за операціями з надання позивачу послуг є недійсними. Включення ж позивачем до складу податкового кредиту сум витрат на сплату податку на додану вартість, підтверджених податковими накладними, складеними ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», за висновком відповідача є порушенням вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0001542311/0 від 29.04.09р., яким нараховане податкове зобовязання в сумі 7500 грн., з якої 5000 грн. податку на додану вартість і 2500 грн. фінансових санкцій.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесеного відповідачем податкового повідомлень-рішення, яким донараховано позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 7500грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

За приписами пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Враховуючи, що реєстрація ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»платником податку на додану вартість визнана недійсною з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, складені товариством податкові накладні є недійсними, отже включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку, за такими податковими накладними позивачем є неправомірним.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва порушив вищевказані норми матеріального права, апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Компанія «Мега-Транс»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: