Постанова № 10464449, 15.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-2600/09/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Запорожан Д.В. Суддя-доповідач: Данилова М. В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М.В.,

суддів: Бистрик Г.М. та Бєлової Л.В.,

при секретарі судового засідання Горбачовій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-груп»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2009 року Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-груп» звернулось до суду з позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», просило скасувати податкової повідомлення-рішення від 20.02.08 №0000012300/0, від 25.04.08 №0000012300/1, від 18.06.08 №0000012300/2, від 26.08.08 №0000012300/3, від 26.08.08 №0000042300/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки діючим законодавством України не передбачено врахування відстані при розподілі вартості міжнародних перевезень по території України та за її межами, позивачем правомірно застосовано ставку податку з ПДВ «0»відсотків до бази оподаткування при наданні транспортних послуг з перевезення вантажів на території та за межами митного кордону України.

Вважаючи, що суд неправильно застосував норми матеріального права, Броварська обєднана державна податкова інспекція Київської області в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає, що ним правомірно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 113448,00 грн. внаслідок порушення позивачем п.п6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині здійснення в податковому обліку обсягу операцій по перевезенню, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, без врахування відстані від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, а результаті проведеної відповідачем позапланової документальної перевірки СП ТзОВ «Транс-Груп»складений акт від 14.02.08 №74/23-4/31256942, на підставі якого сформовано податкове повідомлення-рішення форми «В1»від 20.02.08 №0000012300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 108536,00грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 25.04.08 №0000012300/1, від 18.06.08 №0000012300/2, від 26.08.08 №0000012300/3, від 26.08.08 №0000042300/3, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 113448,00 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність винесення відповідачем зазначених вище податкових повідомлень-рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, з таких підстав.

Проведеною податковим органом перевіркою позивача встановлено порушення пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 та п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями (далі-Закон №168/97-ВР), що полягало в завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за листопад 2007року в розмірі 75626,00грн., а також заниженні позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на 19471,30 грн.

Згідно із п.6.2 ст.6 Закону №168/97-В при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до п.п.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР за нульовою ставкою оподатковуються поставки транспортних послуг залізничним, автомобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України; а саме: від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України, а також авіаційним транспортом: від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон на митну територію України (включаючи внутрішні митниці); від пункту проведення митних процедур з пропуску пасажирів, багажу, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу через митний кордон за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами митного кордону України.»

Судовою колегією встановлено, що в актах виконаних робіт зазначається загальна вартість послуг перевезення та здійснюється розподіл вартості перевезень по території України, із зазначенням суми ПДВ за ставкою 20%, а також за межами України. При цьому розподіл здійснюється у вартісному виразі, без пропорційного врахування відстані перевезення по Україні та за її межами (відповідно СМК, подорожніх листів, авансових звітів з додатками).

Таким чином, в податковому обліку обсяг операцій по перевезенню, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, здійснювався позивачем без врахування відстані від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України.

В ході проведення позапланової виїзної перевірки проведено перерахунок бази оподаткування ПДВ за ставкою 0% та 20% з врахуванням фактичної вартості перевезень по території України та за межами державного кордону України за листопад 2007року. За даними розрахунків збільшено базу оподаткування ПДВ за ставкою 20 % за листопад 2007року на 475486,50грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованою думку суду першої інстанції про те, що оскільки діючим законодавством України не передбачено врахування відстані при розподілі вартості міжнародних перевезень по території України та за її межами, позивачем правомірно застосовано ставку податку з ПДВ «0»відсотків до бази оподаткування при наданні транспортних послуг з перевезення вантажів на території та за межами митного кордону України.

Діючим законодавством України, а саме: п.п.6.2.4. п.6.2 ст.6 Закону №168/97-ВР, визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються поставки транспортних послуг за межами державного кордону України. Тобто, вказаною нормою Закону прямо передбачено заборону оподаткування поставки транспортних послуг за нульовою ставкою в межах державного кордону України, а тому позивач повинен був враховувати відстані від пункту за межами державного кордону України до пункту знаходження зовнішнього митного контролю України; від пункту знаходження зовнішнього митного контролю України до пункту за межами державного кордону України; між пунктами за межами державного кордону України при здійсненні транспортних послуг.

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи обґрунтованими і такими, що повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що Печерський районний суд міста Києва порушив вищевказані норми матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить задовольнити, а постанову суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-груп»до Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2010 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді: