Ухвала суду № 10464427, 13.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2164/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"13" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Мамчура Я.С,

суддів:Горяйнова А.М., Безименної Н.В.

при секретарі:Іващенко О.Р.,

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецметалопрокат»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2009 року № 000071231210,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2009 року № 000071231210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року - позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі Акту перевірки № 141/23-12/30188369 від 03.02.2009 р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення № 000071231210 від 16 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 104 359,50 грн. ( в т.ч. 69 573,00 грн. - основний платіж та 34 786,50 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.

Вимоги щодо чинності правочину визначені статтею 203 Цивільного кодексу України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності:

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній

волі;

правочин має встановлюватися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, Господарський правочин був укладений між юридичною особою TOB «Спецметалопрокат»та юридичною особою TOB «Мас-Трейд». Як було встановлено судом, на час укладення та здійснення господарських операцій, статус цих юридичних осіб був належним чином підтверджений відповідними установчими документами.

Як було встановлено судом першої інстанції, на час укладення та виконання угоди контрагент Позивача TOB «Мас-Трейд»мало всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а отже вимоги щодо умов укладання та виконання угоди жодною із сторін, в розумінні ст. 203 Цивільного кодексу України, порушені не були.

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом є податкова накладна, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до п.6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна дає право зареєстрованому як платник податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з абз. 10 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, та мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в абз. 1 п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної», податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, іншою ніж вказаною у п.2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Отже, з наведеного вбачається, що необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається, господарські операції позивача з TOB «Мас-Трейд»за період з 01.10.2007 р. по 30.06.2008 були відображені на підставі видаткових накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт, податкових накладних, реєстру отриманих податкових накладних, даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що в діях позивача порушень вищенаведених норм Закону України «Про податок на додану вартість»не вбачається.

Так, статтею 84 Господарського кодексу України визначено, що господарське товариство може відкривати рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди лише після його державної реєстрації. Угоди, укладені засновниками товариства до дня його реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством в порядку, визначеному законом та установчими документами. Угоди, укладені засновниками товариства до дня реєстрації товариства і в подальшому не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди.

З системного аналізу зазначеної норми вбачається, що господарські договори, укладені після державної реєстрації товариства с такими, що укладені з товариством. а не з засновниками товариства.

Засновники ж товариства впливають на наслідки господарських договорів лише у разі укладення ними цих договорів до державної реєстрації товариства і в разі несхвалення таких договорів в подальшому товариством. Знову ж таки, правові наслідки від таких угод наступають лише для осіб, які уклали ці годи.

Як вбачається, господарське зобовязання за договором виникло після державної реєстрації TOB «Мас-Трейд», а отже є таким, що укладене саме з товариством.

Колегія суддів погоджується, що засновник TOB «Мас-Трейд»ОСОБА_2 впливала б на наслідки укладення господарського договору лише в разі укладення такого договору до реєстрації підприємства «Мас-Трейд»і правові наслідки за таким договором мала лише б ця особа.

Крім того, угода між TOB «Спецметалопрокат»та TOB «Мас-Трейд»була не лише реально укладена, а й реально виконана сторонами.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову покладається на відповідача, чого ним не було зроблено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Я.С. Мамчур

Судді: А.М. Горяйнов

Н.В. Безименна

Ухвалу складено у повному обсязі 16.07.2010.