Постанова № 10464344, 22.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-2195/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А., за участю секретаря судового засідання Венгер А.В., вирішив адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

доСубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

простягнення суми податкового боргу в розмірі 1551,51 грн. Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва (даліПозивач) звернулася з позовом до cубєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (даліВідповідач) про стягнення суми податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1551,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач в 2009 році, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, не сплачував єдиний податок у встановлені терміни. У зв'язку з цим у Відповідача виникла заборгованість перед бюджетом у розмірі 1551,51 грн., яку Позивач просить стягнути у судовому порядку.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зазначивши, що заборгованість на момент розгляду справи Відповідачем не сплачена.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, пояснень на адміністративний позов не надав. Оскільки судом надіслано повістку за належною адресою, враховуючи положення частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України), повістка Відповідачу вважається врученою, тому судом вирішено розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1, зареєстрований Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний №2021400091 від 20.06.1996 року, взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва. Відповідач є платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом серії Є №618238 від 28.01.2009р.

Згідно з поданою Відповідачем заяви від 15.12.2008 р. до ДПІ в Святошинському районі м. Києва про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, видом діяльності зазначено виробництво меблів. Відповідач як платник єдиного податку на підприємницьку діяльність на підставі рішення Святошинської районної у м.Києві ради зобов'язаний був сплачувати ставку єдиного податку для даного виду діяльності в розмірі 200 грн. щомісяця.

Відповідно до облікової картки платника податків, витяг з якої міститься в матеріалах справи, податкові зобовязання з єдиного податку за 2009 рік Відповідачем погашені не були.

Позивачем була надіслані перша податкова вимога від 06.05.2009 р. №1/1578, а згодом другавід 27.07.2009 р. №2/2568, які отримані Відповідачем, про що свідчить його підпис на поштовому повідомленні, проте борг Відповідачем погашений не був. Інформація про оскарження Відповідачем вказаних податкових вимог у матеріалах справи відсутня.

З метою погашення податкового боргу заступником начальника ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення від 09.09.2009 р. №363/24-126 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до довідки про наявність заборгованості з податків і зборів (обовязкових платежів), що контролюються ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 28.12.2009 р. №5892/10/24-037, платник податків ОСОБА_1 станом на 23.12.2009 р. має недоїмку з єдиного податку в розмірі 1551,51 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Правовідносини щодо функціонування спрощеної системи оподаткування врегульовані Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. №727/98 (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99). Відповідно до статті 2 цього Указу субєкти малого підприємництва-фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (частина перша). Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництвафізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (частина друга).

Як вже зазначалось, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач на підставі заяви отримав свідоцтво серії Є №618238 від 28.01.2009р платника єдиного податку. Ставка єдиного податку на підставі рішенням Святошинської районної у м.Києві ради відповідно до вибраного виду діяльності становила 200 грн. на місяць.

Частиною шостою статті 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва" встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльностіфізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Судом було встановлено, що Відповідач сум єдиного податку у встановлені строки не сплачував.

Згідно з частиною другою статті 5 цього Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (з наступними змінами та доповненнями).

На підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 цього Закону Позивачем були надіслані перша та друга податкові вимоги, які були отримані Відповідачем. Відповідний податковий борг, який станом на час розгляду справи складав 1551,51 грн., сплачений не був.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, рішення суду ухвалене на користь Позивачасуб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 94 КАС України судовий збір з Відповідача не стягується.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1551,51 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят одна грн. 51 коп.) на розрахунковий рахунок 34210379700009, код платежу 16050200, одержувачУДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.А. Донець

Постанова виготовлена в повному обсязі 29.06.2010 р.