Постанова № 10463978, 01.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

01.07.2010 р. 16:56Справа № 2а - 91/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ", вул. Заводська, 2,Первомайське,Жовтневий район, Миколаївська область,57232

доДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, вул. Торгова, 63 А,м. Миколаїв,54050

проскасувати податкове повідомлення-рішення №0001002301/0 від 23.12.2009 р.,

за участю представників:

від позивача: Ільчик І.С., довіреність №709ГД, від 08.07.09;

від відповідача: Савельєва О.С., довіреність №26, від 26.04.10;

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" предявлено позов до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області з вимогою Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області № 0001002301/0 від 23.12.2009 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області №0001002301/0 від 23.12.2009р. прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка проведена в порядку та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

16 жовтня 2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області була подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2009р. ( т.1 а.с. 10-13). Згідно з поданою декларацією та додатками до неї, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів, складає 13 069 937 гривень.

З 23.11.2009р. по 04.12.2009р. ДПІ здійснювалась позапланова виїзна перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за вересень 2009р. За результатами перевірки був складений Акт про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з серпня 2007 року по вересень 2009 року, №1370/23-34539925 від 11.12.2009р. (т.1 а.с. 23-95).

В пункті 3 розділу 4 (“Висновок”) Акту зазначено: “На порушення п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на суму 2 526 766,00 грн.”.

23.12.2009р. відповідачем на підставі Акту від 11.12.2009р. було винесене податкове повідомлення-рішення №00001002301/0 (т.1 а.с. 190) про зменшення суми бюджетного відшкодування ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” за вересень 2009р. на суму 2526766грн.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази суд вважає, що підстав для зменшення бюджетного відшкодування за вересень 2009 року немає, повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, з порушеннями діючого законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2009р., сума що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 13069 937грн. Ця сума складається з сум податку на додану вартість, включених до складу податкового кредиту у серпні 2007р., жовтні-грудні 2007р., січні-вересні 2008р. та лютому 2009р.

Актом перевірки від 11.12.2009р. підтверджено правомірність визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за серпень, жовтні-грудні 2007р.

В пункті 3.5 (перевірка показників податкової декларації з ПДВ за січень 2008р., стор. 10-11 т.1 а.с. 32-33) Акту зазначено: “На порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР “Про податок на додану вартість”, ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” у січні 2008 року безпідставно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по послугам з ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також консультаційним послугам, послугам по монтажним роботам, послугам з ремонту тепловозу та придбання вугілля, дизельних вантажників, з вартості будівельних матеріалів, отримання яких не підтверджено документами, які б свідчили про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку в сумі 7 070грн.”.

З аналогічними формулюваннями в Акті від 11.12.2009р., зазначено, що Позивачем завищено податковий кредит в наступних місяцях 2008р.

-в лютому на 11554 гривні (стор. 13);

-в березні на 18 913 гривень (стор. 15);

-в квітні на 45753 гривні (стор 16-17),

-в травні на 13645 гривень (стор. 18-19),

-в червні на 148669 гривень (стор. 21);

-в липні на 347926 гривень (стор. 25);

-в серпні на 549699 гривень (стор.29-30);

-в вересні 1127989 гривень (стор.33-34).

В Акті від 11.12.2009р. зазначено, що на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” Позивач “безпідставно включав до складу податкового кредиту за лютий 2009 року суми податку на додану вартість по послугам щодо монтажних робіт та придбання будівельних матеріалів у розмірі 361159грн., які не використовувались в господарської діяльності платника податків.”

Реєстри сум податку на додану вартість, виключених зі складу податкового кредиту за січень-вересень 2008р. та лютий 2009р. в Акті від 11.12.2009р. не наведені.

Таким чином, на думку відповідача, позивачем неправомірно включено до податкового кредиту за січень вересень 2008р., та лютий 2009р. ПДВ на суму 2 632 377грн.

Актом від 11.12.2009р. відповідачем підтверджено правомірність визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту у серпні 2007р., жовтні-грудні 2007р., січні-вересні 2008р. та лютому 2009р. (за місяці, протягом яких був сплачений ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню) в сумі 12 195 175 гривень.

Частина залишку відємного значення, фактично сплачена Товариством постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі в розрахунках бюджетного відшкодування, тобто сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка визначена ДПІ за результатами перевірки, складає 10543171грн.

Інформація щодо залишків суми відємного значення попередніх податкових періодів, врахованих при розрахунку суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р., які зазначені позивачем в декларації, та які визначені за результатами перевірки, наведені у Додатку 11 до Акту від 11.12.2009р. ( т.1 а.с. 184).

На підставі викладеного відповідачем був зроблений висновок щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. у сумі 2 526 766грн.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, чинне законодавство не вимагає, щоб товари чи послуги, у звязку з придбанням яких Позивачем визначено податковий кредит, почали використовуватися в господарської діяльності Позивача. Достатньо лише щоб ці товари (послуги) були придбані позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Факти придбання товарів (послуг), при розрахунках за які Позивачем був сплачений та включений до складу податкового кредиту податок на додану вартість, Актом від 11.12.2009р. не спростовуються.

Судом також було встановлено, що в період, січня-вересня 2008 року та в лютому 2009 року позивач здійснював свою основну діяльність згідно статуту Товариства торгівлю цукром. В цей період позивачем було залучено зовнішніх консультантів і передано частину складних питань в «аутсорсинг», що є нормальною і широко розповсюдженою світовою та сучасною українською практикою.

Також, в цей же період, позивач здійснював організацію іншого виду господарської діяльності виробництва цукру. З цією митою, зокрема, придбавались наступні товари та послуги: монтажні роботи, послуги з ремонту тепловозів та придбання вугілля, дизельних вантажників, будівельних матеріалів. Всі ці витрати спрямовані на створення виробничих потужностей з допомогою яких в майбутньому буде здійснюватись господарська діяльність з виробництва цукру.

Так, придбання вугілля було здійснено позивачем на підставі договору поставки №151, укладеному з ПП ПКФ «Макком»24.06.2008р. Факт поставки вугілля за зазначеним договором підтверджується видатковими та залізничними накладними (т.2 а.с. 34-164).

Протягом 2007-2009 року Товариством здійснювалась реконструкція підприємства. Роботи виконувались ЗАТ «Спецмонтаж-257», ТОВ «ПАН монтажспецстрой», ТОВ «Теплоком», ТОВ «Промальпсервис»та іншими підрядними організаціями (т. 2 а.с.165-287, т. 3 а.с. 1-256, т. 4 а.с. 1-241, т. 5 а.с. 1-246).

07.09.2009р. був підписаний Акт готовності обєкта до експлуатації (т. 4 а.с. 107-108), на підставі якого 23.09.2009р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю було видане свідоцтво про відповідність збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №1400000177 ( т.6 а.с.109), що також підтверджує факт виконання робіт з реконструкції.

В липні 2008 р. позивачем на підставі договору поставки №07/07-1 укладеного з ТОВ «МегаТехноМаркет»07.07.2008р. були придбані два колісних дизельних навантажувача (т. 6 а.с. 110-111), які у встановленому законом порядку пройшли державну реєстрацію та були отримані свідоцтва про відповідну реєстрацію машин (т. 6 а.с.116-118).

В червні 2008р. ТОВ «Магістраль-Юг»на підставі договору №100 від 06.06.2008р. (т. 6 а.с.118-119) здійснено капітальний ремонт тепловозу ТЕМ-15, що належить позивачу. Вказаний тепловоз з 2008р. до цього часу використовується в господарської діяльності позивача для забезпечення подачі-прибирання вагонів, що є необхідним для забезпечення підприємства паливом (вугіллям), сировиною (цукром-сирцем) та відвантаження цукру.

18.07.2007р. позивачем був укладений договір про надання послуг з фінансового та юридичного консультування, ведення бухгалтерського обліку №SHGR/18-07-07/EO з ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг». Оскільки місцезнаходженням позивача з моменту державної реєстрації 17.08.2006р. до 02.10.2008р. було: м.Київ, Подільський район, вул.Костянтинівська 2а, ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг»надавало послуги з ведення бухгалтерського обліку, підготовки та подання обовязкової звітності у органи Державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду та фондів соціального страхування та інших організацій м.Києва. Перелік наданих послуг зазначений в договорі, факт їх надання підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт (т. 6 а.с.126-144).

Після зміни місцезнаходження та реєстрації підприємства у державних органах Миколаївської області позивач з січня 2009р. відмовився від послуг ТОВ «Емерджекс Аутсорсинг».

Крім того, протягом 2007-2008р. позивач користувався консультаційним послугами ТОВ «Ернст енд Янг». Консультації з питань оподаткування надавались на підставі договору про надання консультаційних послуг №Tax-2007-104 від 28.11.2007р. Факт надання послуг підтверджується актами приймання-передачі послуг, які містять інформацію щодо конкретних наданих послуг (т. 6 а.с.145-152).

Протягом 2008-2009р. позивачем здійснювались закупівлі металопрокату, будівельних та витратних матеріалів, необхідних для виконання реконструкції та забезпечення господарських потреб підприємства, що підтверджується договорами поставки та витратними накладними (т. 6 а.с.153-258).

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, нормами Закону про ПДВ визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Відсутність податкових накладних за сумами податку на додану вартість, включених до складу податкового кредиту за січень-вересень 2008р. та лютий 2009р., Актом від 11.12.2009р. не доведено.

Наявність інших документів “які б свідчили про використання вказаних послуг у межах господарської діяльності платника податку” для виникнення права на податковий кредит законодавством не передбачено.

Враховуючи викладене, виключення ДПІ зі складу податкового кредиту податку на додану вартість, яке має наслідком зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 2526766 гривень є безпідставним.

Крім того, слід зазначити, що Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, передбачено що:

п.1.5 - акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень податкового законодавства;

п. 1.7 - факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів;

п. 2.3.2 - за фактами порушень податкового законодавства необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за липень, червень и травень 2008р. за даними Товариства згідно з Додатком 11 до Акту від 11.12.2009р. (рядок 15-16, стовбець 3, т. 1 а.с. 184) не відповідають зведеним даним щодо задекларованих Товариством та встановлених в ході перевірки показників розділу III декларації з ПДВ, наведеним в Додатку 10 до Акту від 11.12.2009 р. (рядки 18.2, стовбці 30, 33, 36, т. 1 а.с.182-183).

Відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за лютий 2009р., визначене за результатами перевірки згідно з Додатком 11 до Акту від 11.12.2009р. (рядок 7, стовбець 5, т. 1 а.с. 184) також не відповідає Додатку 10 (рядок 18.2, стовбець 30, 33, 36, т. 2 а.с. 182-183).

Частина залишку відємного значення, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) в лютому 2009р., вересні та січні 2008р., яка визначена відповідачем (Додаток 11 до Акту, стовбець 7, рядки 7, 12, 20, т. 1 а.с. 184), була зменшена в порівнянні з залишком відємного значення, також визначеним відповідачем (додаток 11 до Акту, стовбець 4, рядки 7, 12, 20, т. 1 а.с. 184), без жодних обґрунтувань.

Згідно з Актом Позивачем “безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по послугам з ведення бухгалтерського та податкового обліку, а також консультаційним послугам, послугам по монтажним роботам, послугам з ремонту тепловозу та придбання вугілля, дизельних вантажників, з вартості будівельних матеріалів” за січень-вересень 2008р. Крім того, в Акті вказано, що Позивач “безпідставно включив до складу податкового кредиту за лютий 2009 року суми податку на додану вартість по послугам щодо монтажних робот та придбання будівельних матеріалів у розмірі 361159 гривень, які не використовувались в господарської діяльності платника податків.”

Одночасно, при перевірці правильності визначення податкового кредиту за серпень, жовтень-грудень 2007р. відповідач зазначає (стор. 6, 7, 8, 10 Акту.т. 1 а.с. 28-30,32), що на формування податкового кредиту зазначених місяців “вплинуло здійснення операцій з придбання обладнання, вугілля, мішків, будівельних матеріалів, кабельно-провідникової, електротехнічної та світлотехнічної продукції, послуг по доставці товару, послуг по ремонту димової труби, послуг по охороні обєктів, монтажних та демонтажних робіт”. При цьому, будь-яких порушень з боку позивача щодо включення ПДВ, сплаченого постачальникам цих товарів (послуг), до складу податкового кредиту не виявлено, та відповідачем підтверджено правомірність визначення відємного значення ПДВ за 2007р. в повному обсязі, що суперечить висновкам відповідача щодо січня-вересня 2008р. та лютого 2009р.

Враховуючи викладене, Акт від 11.12.2009р. вимогам, встановленим наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, не відповідає, отже, не є належним доказом, який підтверджував би недотримання Позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідно до абзацу першого підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Оскільки декларація з податку на додану вартість за вересень 2009р. була подана позивачем 16.10.2009р., згідно з Законом про ПДВ перевірка повинна була бути проведеною не пізніше 15.11.2009р. Але в Акті зазначено, що перевірка проводилась з 23.11.2009р. по 04.12.2009р.

Таким чином, відповідачем також був порушений встановлений законодавством термін здійснення перевірки.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, будь-яка перевірка (планова або позапланова) субєкта господарської діяльності повинна проводитися лише за наявності підстав для такої перевірки.

Як вказано у статті 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.

Оскільки питання здійснення позапланової виїзної перевірки позивача у судовому порядку не вирішувалось, дії відповідача не узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

З огляду на зазначене, суд вважає, що при здійсненні перевірки відповідач перевищив власні повноваження, що є додатковою підставою для визнання прийнятого за результатами перевірки рішення протиправним.

Враховуючи недоведеність факту порушення з боку товариства з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ” вимог чинного законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування відповідачем є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області №0001002301/0 від 23.12.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області № 0001002301/0 від 23.12.2009 року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

12.07.2010 р.