Постанова № 10463887, 12.04.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

12.04.2010 р. 15:53Справа № 2а - 5434/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Зіньковського О. А. при секретарі судового засідання Васильєвої А.Ю. вирішив адміністративну справу

за позовомГоловне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області, вул. Володарського, 1,Миколаїв,54003

доДержавної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області, вул. Адміральська, 41,Миколаїв,54009

проскасування рішення від 08.09.2009 р. №112, за участю представників: від позивача: Кібець В.В. доручення №69/2460 від 13.04.2007р., Горбунов А.В. - довіреність №69/3337 від 02.06.2008р.; від відповідача: Васильєва К.С., довіреність №10/15-97 від 18.01.2010р.;

Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області предявлено позов до Державної Інспекції з контролю за цінами в Миколаївській області (з урахуванням уточнень заявлених у судовому засіданні) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївський області від 08.09.2009р. №112 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" на загальну суму 1087 317 грн., визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївський області від 08.09.2009р. №10/15-2362 "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін".

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївський області від 08.09.2009 року №112 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" на загальну суму 1087317 грн. прийнято у відповідності до чинного законодавства, в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

Державною інспекцією з контролю за цінами в Миколаївській області, згідно Наказу начальника Держінспекції №190 від 06.08.09р. про проведення перевірки та посвідчення №383 від 06.08.09р., відповідно до Програми перевірки з питань дотримання порядку встановлення та застосування цін (тарифів) на платні послуги з пожежної безпеки державної та інших форм власності, затвердженої начальником Держцінінспекції в Миколаївській області від 04.08.2009р., у термін з 07.08.2009р. по 01.09.2009р. проведено перевірку Головного управління МНС України в Миколаївській області та підпорядкованих йому підрозділів з питання додержання державної дисципліни цін.

Наказ на проведення перевірки було видано на підставі п.1 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(а.с.31, т.2).

На підставі п.4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», листом від 28.07.09р. №10/15-1856 позивача було повідомлено про проведення планової перевірки з питання додержання державної дисципліни цін протягом періоду з 07 серпня по 28 серпня 2009р. (а.с.32, т.2). проте будь - яких доказів про вручення зазначеного повідомлення позивачу відповідачем до суду не надано.

В порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(статті 5) строк здійснення планового заходу перевищив п'ятнадцять робочих днів, а також був продовжений, що також є порушенням зазначеного закону.

Відповідно до результатів перевірки складено Акт перевірки №169 від 01.09.2009р. (а.с.36-85, т.1), який був підписаний керівництвом Головного управління із запереченнями. Предметом перевірки в Акті зазначено: дотримання порядку встановлення та застосування цін (тарифів) на платні послуги з пожежної безпеки державної та інших форм власності.

08.09.09р. відповідачем, в особі заступника начальника, було прийняте рішення №112 про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. На підставі статті 14 закону України «Про ціни та ціноутворення»відповідач вирішив «вилучити у позивача в доход державного бюджету, код 21081100, Центрального району р/р 31115106700006 УДК в Миколаївській області МФО 826013 ЄДРПО23626096 362439 грн. та (за тими ж самими платіжними реквізитами) 724878 грн.», а також припис №10/15-2362 “Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін”.

В зазначеному рішенні вказані наступні порушення:

Застосування Головним управлінням МНС України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Миколаївській області:

1. - вільних цін (тарифів) на послуги по видачі технічних умов за умови запровадження на них режиму державного регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 739,60 грн.);

2. - вільних цін (тарифів) на послуги з оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства за умови запровадження на них режиму державного регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 1 664,10 грн.);

3. - цін (тарифів) на послуги з проведення пожежно-технічних обстежень об'єктів, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють на них відповідний перелік платних послуг, та застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 49 568,64 грн.);

4. - цін (тарифів) на послуги з постійного та обов'язкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють на них відповідний перелік платних послуг (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 75 217,77 грн.);

5. - включення в структуру регульованої ціни за обслуговування об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Миколаївській області не передбачених законодавством витрат та витрат понад установлені розміри (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 235 249,78 грн.);

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

Згідно положень статті 21 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. (далі закон №877-V) суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

Відповідно до змісту порушення №1 та №2 (зазначених у рішенні) відповідачем встановлено застосування позивачем “вільних цін (тарифів) на послуги по видачі технічних умов за умови запровадження на них режиму державного регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 739,60 грн.) та вільних цін (тарифів) на послуги з оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства за умови запровадження на них режиму державного регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 1 664,10 грн.)”

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до ст.7 Закону України “Про ціни і ціноутворення” вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товари і послуги, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Тобто вільними цінами є лише ті тарифи, які не врегульовано державою.

При здійсненні підготовки та наданні замовникам технічних умов згідно “Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу”, затвердженого постановою КМУ від 20.12.1999р. №2328 позивачем додатково надавались послуги з надання консультаційної допомоги згідно спільного наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 25.07.2006р. №426/724/251.

Крім того, згідно вимог наказу МНС України №59 від 06.02.2006р. “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду” проведення консультацій фіксувалось в “Журналі обліку консультацій”. В договорі і акті виконаних робіт Баштанського РВ ГУ МНС загальна сума включала також і надання послуг з консультації.

По іншим 18-ти обєктам Баштанського району, яким були надані послуги з експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, також були надані платні послуги з консультаційної допомоги, які зафіксовані в калькуляціях до договорів із обєктами і журналі обліку консультацій Баштанського РВ ГУ МНС.

Всі калькуляції на надання консультаційної допомоги юридичним і фізичним особам Баштанського району на суму 739,60 грн. та 1664,10 грн. складені окремо від калькуляцій, відповідно, на надання технічних умов і експертизи протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, на момент перевірки були в наявності. Ці калькуляції були складені із дотриманням вимог нормативних актів. У судовому засіданні позивачем були також надані відповідні докази про надання консультаційних послуг замовникам. Посилання відповідача на несвоєчасне оформлення зазначених документів не може бути віднесено до порушень державної дисципліни цін.

Наступне порушення (№3) на думку відповідача полягало в застосуванні цін (тарифів) на послуги з проведення пожежно-технічних обстежень об'єктів, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють на них відповідний перелік платних послуг, та застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 49 568,64 грн.)

З огляду на це слід зазначити, що пунктом 3.3. наказу МНС України від 06.02.2006р. №59 “Про затвердження Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду” дійсно встановлено строки та черговість проведення органами державного пожежного нагляду планових та позапланових перевірок. Цим наказом встановлено мінімально необхідну кількість та черговість перевірок. Однак за рішенням підприємства, установи, організації на підставі поточної необхідності та власних коштів суб'єкти господарювання мають право замовити та оплатити здійснення додаткових перевірок, обстежень або інших послуг.

Підрозділи позивача, на виконання вимог пункту 1 постанови КМУ від 15.05.2000р. №798 “Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”, на виконання п.2 Порядку внесення субєктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затвердженого спільним наказом МНС, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 25.07.2006р. за №426/724/251 надавали послуги за замовленнями та згодою юридичних або фізичних осіб.

Проведення пожежно-технічних обстежень обєктів, що підлягають обовязковому або добровільному страхуванню від вогневих ризиків перед страхуванням обєкту не перешкоджає проведенню такого ж обстеження наступного місяця, оскільки такі обстеження засвідчують пожежно-технічний стан обєкту і на протязі дії договору страхування, та засвідчує дії щодо дотримання правил пожежної безпеки, і виконання вимог договору страхування. Обстеження проводились з метою недопущення погіршення пожежно-технічного стану. Інструкція з організації роботи органів пожежного нагляду не обмежу кількість пожежно-технічних обстежень обєктів, що підлягають обовязковому або добровільному страхуванню від вогневих ризиків, якщо ці обстеження замовляються підприємствами, установами, організаціями за власними заявами.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.9 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.1998р. №817/98, Постанови КМУ від 14.02.2001р. №150, а також Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду з питань видачі дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженою наказом МНС України від 11.05.2006р. №278 в контексті плановості, чи позаплановості перевірок підрозділами Головного управління є недоречними, оскільки зазначені акти стосуються тільки перевірок, які проводяться за ініціативою суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, позивач обґрунтовано і законно отримав за період 01.08.2008р. - 31.07.2009р. за надані платні послуги 49 568,64 грн.

Щодо порушення (№4) про застосування цін (тарифів) на послуги з постійного та обов'язкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів, які не передбачені нормативно-правовими актами, що встановлюють на них відповідний перелік платних послуг (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 75 217,77 грн.), то слід зазначити наступне.

Програмою перевірки було встановлено певний перелік питань. До цих питань не було включено питання щодо перевірки аварійно-рятувальних служб МНС України, до яких належить Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління МНС України в Миколаївській області.

Послуги, які надає ця аварійно-рятувальна служба не належать до сфери послуг із пожежної безпеки. Аварійно-рятувальний загін у своїй діяльності керується іншим переліком законодавчих і нормативних актів, які не були включені до Програми перевірки.

Також необхідно зазначити, що відповідно до Положення про Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ МНС України в Миколаївській області, затвердженого МНС України від 03.05.2007р. служба забезпечує комплексне обовязкове аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі обєктів і територій, що знаходяться в зоні відповідальності служби згідно постанови КМУ від 04.08.2000р. №1214, а також виконує на платній основі за окремими договорами на замовлення юридичних та фізичних осіб інші додаткові послуги, які потребують застосування професійних вмінь рятувальників, спеціальних засобів захисту та оснащення (а.с.134 -176. т.1).

Чинним законодавством не встановлено заборони на укладення договорів на обслуговування аварійно-рятувальною службою у разі звернення осіб з питань виконання робіт, надання послуг, дозволених Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення відповідною ліцензією.

Згідно договору №2-09/6 від 05.01.09р. між Аварійно-рятувальному загоном (АРЗ СП ГУ МНС) і ТОВ „Тунельспецбуд” на постійне та обовязкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою водогонів №4-10 Ташлицької ГАЕС укладеному на підставі свідоцтва про атестацію аварійно-рятувальної служби (серія ЦМ № 025), виданого Центральною міжвідомчою комісією 22.05.2007р., аварійно-рятувальному загону спеціального призначення ГУ МНС України в Миколаївській області замовлено виконувати такі види аварійно-рятувальних робіт відповідно до Державного класифікатора:

- 10422 “Наявність у повітрі підземних та гірничих виробіток шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК”;

- 10423 “Наявність у повітрі підземних та гірничих виробіток РР понад ГДК”;

- 10433 “Наявність у підземних водах шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК”;

- 10434 “Наявність у підземних водах радіоактивних речовин понад ГДК”.

Згідно рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Миколаївської облдержадміністрації від 27.11.2008р. Протокол №14, до переліку потенційно небезпечних об'єктів Миколаївської області та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами входить Ташлицька ГАЄС, тому, згідно предмету вказаного вище договору обєктами підприємства, які підлягають постійному та обовязковому обслуговуванню Аварійно-рятувальною службою були водогони №4-10 Ташлицької ГАЕС.

Відповідно до умов договору та на підставі актів здавання-приймання послуг у січні-березні 2009р. АРЗ СП ГУ МНС виконав комплекс робіт по аварійно-рятувальному обслуговуванню водогонів №4-10 Ташлицької ГАЕС.

Таким чином, позивач законно отримав кошти за надані платні послуги на суму 75217,77грн.

Щодо наступного порушення (№5), то відповідно до тексту Рішення, це включення в структуру регульованої ціни за обслуговування об'єктів та окремих територій державною аварійно-рятувальною службою Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Миколаївській області не передбачених законодавством витрат та витрат понад установлені розміри (сума необґрунтовано отриманої виручки склала 235 249,78 грн.)

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 17 “Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002р. №228, обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів та/або фінансування бюджету чи повернення кредиту до бюджету, що плануються на наступний рік. За основу цих розрахунків беруться такі показники: обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень і вартість обладнання та іншого майна, що здаються в оренду тощо.)

Згідно проекту кошторису на 2008 рік, направленого до МНС за вих. №69/4541 від 13.07.2007р. сплановані видатки на придбання аварійно-рятувального обладнання по КЕКВ 1150 в сумі 200000 грн. і основних засобів для АРЗ СП в сумі 231260 грн., на підставі якого кошторисом ГУ МНС на 2008 рік, затвердженого МНС України 29.02.2008р. затверджені кошторисні призначення по КЕКВ 1150 і КЕКВ 2110 на загальну суму 251300 грн.

Згідно проекту кошторису на 2009 рік, направленого до МНС за вих. №69/4326 від 10.07.2008р. сплановані видатки на придбання аварійно-рятувального обладнання по КЕКВ 1150 в сумі 68200 грн. і основних засобів для АРЗ СП в сумі 369020 грн., на підставі якого кошторисом ГУ МНС на 2009 рік, затвердженого МНС України 27.02.2009р. затверджені дані кошторисні призначення по КЕКВ 1150 і КЕКВ 2110. Таким чином, згідно проектів кошторисів планувались видатки на придбання основних аварійно-рятувальних засобів та інших необоротних активів для АРЗ СП.

Відповідно до п.2.2.3. наказу МНС України і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. №495/369 “Про затвердження Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами” при обчисленні вартості послуги обовязково враховується амортизація основних аварійно-рятувальних засобів.

На підставі зазначеного і відповідно до наказу МФ України від 27.04.2000р. №92 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, амортизація обєктів основних засобів розраховувалась позивачем у відповідних калькуляціях до договорів прямолінійним методом, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання основних засобів.

Також згідно п.2.2.5 наказу МНС України і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. №495/369 кошти, отримані державною аварійно-рятувальною службою з бюджетів різних рівнів, від підприємств, установ та організацій згідно з договорами на постійне і обовязкове аварійно-рятувальне обслуговування, використовувались на утримання служби згідно з кошторисами, затвердженими в установленому порядку. Кошти, отримані АРЗ СП за договорами на за період з 01.01.2008 року по 01.07.2009 року в сумі 711465 грн., використані на утримання служби згідно кошторисів на 2008 і 2009 роки, затверджених МНС України відповідно від 29.02.2008 року і 27.02.2009 року (а.с.134 -176. т.1).

В судовому засіданні також було встановлено, що відповідач безпідставно включив в Акті до адміністративних витрат “витрати на охорону праці і техніку безпеки”. Але відповідно до пункту 2.2.3. наказу МНС України і Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України від 15.12.2003р. №495/369 “Про затвердження Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами” витрати на охорону праці і техніку безпеки повинні бути включені в загальновиробничі витрати на утримання оперативних одиниць рятувальників. Крім того відповідачем невірно було обраховано прямі матеріальні витрати і адміністративні витрати, тому що при їх розрахунку не було враховано кількість виїздів на місяць (в розрахунок включалось тільки вісім годин робочого часу це один виїзд на обєкт, що істотно впливає на вартість постійного та обовязкового обслуговування обєктів).

В звязку з цим, висновок відповідача щодо включення в структуру регульованої ціни за обслуговування об'єктів та окремих територіях державною аварійно-рятувальною службою позивача не передбачених законодавством витрат та витрат понад установлені розміри в сумі 235249,78 грн. є також не обґрунтованим та безпідставним.

Крім того, позивачем доведено, що деякі фінансово-економічні показники діяльності ГУ МНС, які були наведені в Акті перевірки та на яких ґрунтуються Рішення відповідача є помилковими, оскільки не відповідають даним обліку та фінансової звітності Головного управління (форма №2-д “Звіт про надходження і використання коштів загального фонду” і форма 4-д “Звіт про надходження і використання коштів, що надійшли як плата за послуги бюджетної установи”).

Так, згідно форм №2-д “Звіт про надходження і використання коштів загального фонду” ГУ МНС України в Миколаївській області:

- фактичні видатки загального фонду за 1 півріччя 2008 усього: 22643207,14 грн.;

- фактичні видатки загального фонду за 1 півріччя 2009 усього: 23036660,94 грн.;

Згідно наказу Державного Казначейства України від 28.03.2008р. №107 “Про затвердження Порядку складання місячної і квартальної фінансової звітності у 2008 році установами і організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів” затверджена форма №2д “Звіт про надходження і використання коштів загального фонду”. Згідно даної форми “фактичні видатки усього плану” не передбачені.

Згідно форм №4д “Звіт про надходження і використання коштів, що надійшли як плата за послуги бюджетної установи” ГУ МНС України в Миколаївській області:

- фактичні видатки спеціального фонду за 1 півріччя 2008 усього звіт: 5601819,61 грн.

- фактичні видатки спеціального фонду за 1 півріччя 2009 усього звіт: 7741183,57 грн.

Позивач здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 07.06.2004р. серія А01 №119981, довідки про внесення Головного управління МНС України до Реєстру неприбуткових організацій, Положення про Головне управління.

За своїм статусом державна установа - територіальний орган управління центрального уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту населення від надзвичайних ситуацій, і є неприбутковою установою. Не ставить за свою мету діяльності з отримання прибутку, не є виробничою організацією чи підприємством, не виробляє ніякої продукції, та не отримує від своєї діяльності прибутків.

Згідно кошторисних призначень на 2008 рік по загальному фонду Державного бюджету Головному управлінню МНС України в Миколаївській області затверджено суму 493120,00 грн. на придбання предметів постачання і матеріалів, оплату послуг та інші видатки, а саме:

- “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” складає 25500,00 грн.;

- “М`який інвентар та обмундирування” складає 25500,00 грн.;

- “Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів” складає 367620,00 грн.;

- “Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання” складає 100000,00 грн.

Сума фактичних витрат за цей період складає 520208,94 грн.

На оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2008 рік затверджено суму 1068200,00 грн. Сума фактичних витрат за цей період складає 1152634,62 грн.

На оплату капітального ремонту адміністративних об`єктів затверджено суму 200000,00 грн., з них фактичні витрати складають 194280,43 грн.

Вищезазначені дані свідчать про недостатнє фінансування по загальному фонду Держбюджету, тому частина витрат припадає на видатки спеціального фонду.

Згідно кошторисних призначень на 2009 рік по загальному фонду Державного бюджету Головному управлінню МНС України в Миколаївській області затверджено суму 12900,00 грн. на придбання предметів постачання і матеріалів, оплату послуг та інші видатки, а саме:

- “Предмети, матеріали, обладнання та інвентар” складає 8000,00 грн.;

- “Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів” складає 4900,00 грн.;

Сума фактичних витрат за І півріччя 2009 року складає 102945,32 грн.

На оплату комунальних послуг та енергоносіїв на 2009 рік затверджено суму 305900,00 грн.

Сума фактичних витрат за І півріччя 2009 року складає 284505,30 грн.

Вищезазначені дані свідчать, що затверджених кошторисних призначень на 2009 рік частково вистачило лише на І півріччя 2009 року, тому було залучено кошти спеціального фонду.

Стосовно загальних порушень допущенних при призначенні та проведенні перевірки, суд вважає за необхідне зазначити на таке.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на підставі статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши всі обставини справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим без врахування мети, для якої надано повноваження відповідачу, а також без дотримання балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення.

Крім того, слід зазначити, що частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до Постанови КМУ №1539 від 02.11.2006р. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно Положення про Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Миколаївській області (далі Головне управління МНС) воно є територіальним органом управління та є головним органом у системі територіальних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та пожежної безпеки у Миколаївській області.

На підставі довідки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві №7138/10/39-010 від 13.03.2008р. Головне управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Миколаївській області (позивач) згідно абз. «а»ст.7.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.94р. №334/94-ВР внесено до Реєстру неприбуткових установ й організацій. Йому також присвоєно ознаку неприбутковості код 0002 «установи, організації створені органами Державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів».

Незважаючи на неприбутковий статус позивача, в спірному рішенні зазначено нічим не передбачене положення, згідно якого виключаються зі звітних даних про прибуток (доход) 1087317грн. та про обсяг виробництва, реалізації продукції в сумі 362439грн.

Відповідачем не наведено нормативного акту, яким передбачено включення в рішення про застосування фінансових санкцій будь яких інших додаткових санкцій або вимог не передбачених законом.

Положення Закону України «Про ціни і ціноутворення»не містять в собі законодавчого визначення терміну «державна дисципліна цін»саме за порушення якої і передбачено застосування санкцій згідно статті 14 Закону.

Але стаття 3 зазначеного закону дає визначення поняття «Політики ціноутворення», яка спрямована на забезпечення:

рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки;

збалансованого ринку засобів виробництва, товарів і послуг;

протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг;

об'єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну;

розширення сфери застосування вільних цін;

підвищення якості продукції;

соціальних гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і малозабезпечених громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням цін і тарифів;

створення необхідних економічних гарантій для виробників;

орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку.

Виходячи з системного аналізу положень даної статті суд дійшов додаткового висновку про відсутність будь яких порушень «державної дисципліни цін»з боку позивача.

На виконання Наказу від 06.08.09р. №190р. відповідачем було видано Посвідчення №383 від 06.08.09р. на проведення планової перевірки позивача. Предметом зазначеної перевірки було встановлено «питання додержання державної дисципліни цін». В порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»в направленні на перевірку був відсутній перелік нормативно правових актів, дотримання яких повинно бути перевірено, що позбавило можливості позивача своєчасно підготувати для перевірки всі необхідні документи.

У зв'язку з цим, під час проведення перевірки посадові особи відповідача неодноразово вимагали від позивача надати в дуже стислі терміни певні додаткові документи (а.с.9-17, т.2).

Згідно вимог статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. (далі закон №877) органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом та дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання.

За своєю формою та змістом листи відповідача (листи Державної інспекції вих.№10/15-2125 від 18.08.2009р., №10/15-2188 від 25.08.2009р., №10/15-2196 від 26.08.2009р., №10/15-2211 від 27.08.2009р., №10/15-2219 від 27.08.2009р., №10/15-2225 від 28.08.2009р.) не відповідають загальновизнаним правилам ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та з іншими суб'єктами владних повноважень.

В свою чергу, на підтвердження законності та обґрунтованості наданих послуг позивачем були надані відповідні документи, які були досліджені в судовому засіданні (а.с.86-239, т.1).

Позивачем також було вказано на значну кількість арифметичних та інших помилок допущених відповідачем при складанні акту (а.с.192-196, т.1).

Відповідачем надано суду тільки загальні заперечення з цього питання, які суд вважає недостатніми для обґрунтування правильності своїх розрахунків (а.с.44-45, т.2).

Окремо слід зазначити на протиріччя встановлені у судовому засіданні щодо предмету перевірки позивача.

Положеннями ст.ст.4, 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. встановлено, що виключно законами встановлюються види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю), спосіб здійснення державного нагляду (контролю) та санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються, крім іншого, номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід, вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо), підстави для здійснення заходу та предмет здійснення заходу.

За результатами здійснення планового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити також і відомості щодо предмет державного нагляду (контролю).

В судовому засіданні було встановлено, що предмет перевірки, визначений відповідачем не є однаковим у всіх розпорядчих документах та планах відповідача.

Так, відповідачем встановлено наступний предмет перевірки:

- згідно повідомлення від 28.07.09р.: питання додержання державної дисципліни цін;

- згідно Акту: дотримання порядку встановлення та застосування цін (тарифів) на платні послуги з пожежної безпеки державної та інших форм власності;

- згідно Посвідчення №383 від 06.08.09р.: питання додержання державної дисципліни цін;

- згідно Наказу №190р. від 06.08.09р.: питання додержання державної дисципліни цін;

- згідно Програми перевірки від 04.08.09р.: дотримання порядку застосування цін (тарифів) на платні послуги з пожежної безпеки державної та інших форм власності (листом від 18.08.2009р. за номером 10/15-2137 (а.с.20, т.1) позивача було повідомлено про зміну та корегування програми перевірки вже під час проведення самої перевірки);

- згідно плану роботи відповідача на 3 квартал 2009 року (а.с.34-35, т.2): проведення перевірки виконання монопольними утвореннями вимог постанови КМУ від 22.02.95р. №135 щодо формування і застосування цін на продукцію, роботи та послуги, здійснення заходів з посилення контролю за не допущенням застосування монопольних і дискримінаційних цін за 9 місяців 2009 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.95р. №135 затверджено Положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень.

Зазначене Положення визначає порядок державного регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Незважаючи на те, що саме додержання позивачем вимог постанови КМУ №135 від 22.02.95р. було заплановано для перевірки, Відповідачем не надано суду доказів порушення позивачем зазначеної постанови, а також взагалі віднесення позивача до монопольних утворень у розумінні постанови КМУ №135.

Крім того, в затвердженій програмі перевірки відсутні питання дотримання встановлення і застосування цін (тарифів) на платні послуги за обслуговування обєктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами відповідно до постанови КМУ від 04.08.2000р. №1214 “Про затвердження переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами”.

Таким чином, відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р., не встановлено однаковий та чіткий предмет перевірки відповідача. Крім того, під час проведення самої перевірки відповідачем було змінено програму перевірки позивача без завчасного про це повідомлення.

У зв'язку з цим, суд також вважає за необхідне також зазначити наступне.

Стаття 218 Господарського кодексу України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальності, до якої віднесені й застосування штрафних (економічних) санкцій передбачених ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", є вчинення субєктом господарювання правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для відповідальності субєкта господарювання може бути лише протиправна поведінка позивача, але судом цього під час офіційного зясування обставин справи не встановлено.

Тому, на думку суду, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності юридичної особи за порушення зобовязань та встановлення в діях або бездіяльності юридичної особи складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Застосування принципу вини, як умови відповідальності, повязане саме з необхідністю доведення порушення зобовязання юридичною особою.

Суд звертає увагу також на факт проведення перевірки позивача в період з 17.02.06р. по 03.03.06р. (а.с.76-82, т.2). Будь яких порушень відповідачем за аналогічну діяльність позивача встановлено не було. Відповідачем не надано суду логічних пояснень різного підходу до тлумачення чинного законодавства.

У будь-якому випадку відповідачем проігноровано вимоги статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. згідно якої, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Крім того слід зазначити, що стаття 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»передбачає відповідальність саме за порушення державної дисципліни цін, а не за будь - які інші порушення. Виявлені недоліки при оформленні наданих платних послуг не могли стати підставою для застосування фінансових санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. В позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

В порушення вимог статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»відповідач прийняв рішення про стягнення (вилучення) в доход державного бюджету не тільки суми, на його думку, необґрунтовано отриманої виручки, але й суми штрафу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду достатніх доказів правомірності прийнятого оскаржуваного рішення.

Слід також зазначити, що згідно статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

В порушення вимог статті 7 припис підписано групою осіб, в тому числі особою яка не брала участі у проведенні перевірки.

Таким чином, під час офіційного зясування обставин справи та наданими доказами позивача не встановлено протиправності його дій, що обумовлює неможливість застосування до нього, згідно положень ст.218 ГК України, адміністративно-господарських санкцій з боку відповідача та у суду не має підстав для покладання на позивача відповідальності за правопорушення, які він не скоював, в звязку із чим, на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України суд повинен винести постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі та скасування рішення відповідача.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївський області від 08.09.2009 року № 112 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" на загальну суму 1087317 грн..

3. Визнати протиправним та скасувати припис Державної інспекції з контролю за цінами в Миколаївський області від 08.09.2009 року, № 10/15-2362 "Про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін".

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено в порядку ст.185, 186 КАС України.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

20.05.2010 р.