Рішення № 10462618, 14.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.10                                                                                           Справа№ 32/72

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Варіант-Люкс”, м.Львів.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВЕЕМ-Будсервіс”, м.Львів.

Про стягнення 36 883,46 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Романушко П.П. –представник (довіреність б/н від 29.01.2010р.).

Від відповідача: Муляревич В.Л. –представник (довіреність б/н від 04.03.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Варіант-Люкс”, м.Львів звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВЕЕМ-Будсервіс”, м.Львів про стягнення 36 883,46 грн. боргу.

Ухвалою суду від 06.04.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.04.2010р. Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін для надання їм можливості врегулювати спір в добровільному порядку. В судових засіданнях 12.05.2010р., 30.06.2010р. та 07.07.2010р. оголошувались перерви до 20.05.2010р., 07.07.2010р. та до 14.07.2010р. Справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України, згідно клопотання сторін.

Сторони спір в добровільному порядку не врегулювали.

В судовому засіданні 14.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст виготовлено та підписано 22.07.2010р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві. В судовому засіданні 14.07.2010р. надав письмові пояснення по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідно до договору згідно видаткової накладної № 1091124-01 від 15.12.2009р. відповідач придбав у позивача товарно-матеріальні цінності на загальну суму 86883,46 грн. за які розрахувався частково в сумі 50000,00 грн. Несплаченою залишилась сума 36883,46 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, провадження у справі просить припинити у зв»язку з відсутністю предмету спору. Відповідач посилається на укладений 25.02.2008р. між сторонами договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 1/25-2008 та додаток № 1 до нього на підставі якого позивач здійснював поставки товарно-матеріальних цінностей. Відповідач посилається на той факт, що позивач не закінчив роботи по договору, допустив ряд недоліків, які ним не усунуті, про що неодноразово надсилались претензії, не підписано акт виконаних робіт, а відтак не настав строк кінцевої оплати.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд встановив:

25.02.2008р. між ТзОВ «Варіант-люкс»(постачальник) та ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс»(покупець) було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 1/25-2008, згідно умов якого постачальник зобов»язується поставити, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами цього договору в кількості, асортименті та строки, узгоджені сторонами і зазначені у накладних та специфікаціях, що являються невід»ємними частинами договору.

          Згідно п.1.2- п.1.5. договору предметом постачання є алюмінієві конструкції системи YAWAL (ФА 50; ПИ 50); кількість конструкцій 170 шт. (902,0 м2). Виготовлювач товару: Україна, ТзОВ «Варіант-люкс». Місцезнаходження товару: Україна. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається після повної оплати. Постачальник зобов»зується провести встановлення виготовлених і поставлених металоконструкцій вартість доставки та монтажу входить у вартість договору.

За умовами п.6.2-п.6.4. договору умови оплати: попередня оплата, що складає 808500,00 грн., у тому числі ПДВ, яка оплачується покупцем протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього договору. Кінцева оплата проводиться після підписання акту виконаних робіт з монтажу протягом 20 календарних днів з моменту його підписання. Оплата покупцем коштів за товар здійснюється перерахуванням грошових коштів у гривнях на розрахунковий рахунок постачальника. Підставою для проведення платежу являється рахунок-фактура, накладна, акт виконаних робіт отримані від постачальника.

31.10.2008р. між сторонами було підписано додаток до договору поставки товарно-матеріальних цінностей № 1/25-2008 від 25.02.2008р. у п.2.1. якого визначено, що загальна кількість склопакетів з енергозберігаючим низькоемісійним склом становить 839,616 кв.м. вартість заповнення світлопрозорих конструкцій даними склопакетами замість склопакетів загальнобудівельного призначення становить 86883,46 грн.

У п.2.4. визначено, що замовник проводить 100% попередню оплату вартості заміни склопакетів згідно даного додатку протягом 3 банківських днів з моменту його підписання.

Позивач поставив відповідачу алюмінієві системи (до склопакетів) на суму 86883,46 грн. згідно видаткової накладної № 1091124-01 від 15.12.2009р., за які відповідач сплатив 50000,00 грн. (24.09.2009р. - 30000,00 грн. та 30.09.2009р. –20000,00 грн.)

Позивач направляв відповідачу вимогу від 02.02.2010р. про сплату 36883,46 грн. боргу, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 86 883,46 грн. підтверджується видатковою накладною № 1091124-01 від 15.12.2009р., яка підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.

Відповідач не заперечує факту поставки, але посилаючись на умови укладеного між сторонами договору та додатку до нього, вважає, що строк оплати ще не настав і позивач передчасно звернувся до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно додатку № 1 до договору поставки, вартість склопакетів становить 86883,46 грн. Отже ця сума співпадає із сумою поставки згідно накладної № 1091124-01 від 15.12.2009р., а алюмінієві системи є складовими до склопакетів.

За умовами п.2.4. додатку №1 до договору поставки замовник проводить 100% попередню оплату вартості заміни склопакетів згідно даного додатку протягом 3 банківських днів з моменту його підписання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач сплатив 50000,00 грн., факт сплати підтверджується висками банку від 24.09.2009р. на суму 30000,00 грн. та від 30.09.2009р. на суму 20000,00 грн.

Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. на суму 36883,46 грн.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.202 ГК України, ст.599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідач свої обов'язки не виконав у повному обсязі чим порушив свої обов'язки за договором.

Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 36883,46 грн. грн. основного боргу є такою, що підлягає до задоволення.

Щодо заперечень відповідача та твердження про те, що не настав строк сплати по договору, слід зазначити, що оплата по акту виконаних робіт, на непідписання якого він посилається, стосується саме встановлення позивачем склопакетів, тобто виконання ним робіт, а в даному випадку має місце поставка товарно-матеріальних цінностей. Крім того, слід зазначити, що в додатку № 1 до договору поставки передбачено попередню оплату 100%.

Відповідач посилається на допущення позивачем ряду недоліків при монтажу віконних систем, які як вбачається з матеріалів справи виникли ще на початку 2009 року. Відповідач долучив до матеріалів справи лист від 20.07.2009р. адресований позивачу, в якому вказано про недоробки в грошовому еквіваленті 106627,44 грн. Крім того, про недоліки допущені позивачем вказується у протоколі виробничої наради № 1 від 15.01.2009р.

Слід зазначити, що в даному випадку мають місце відносини по поставці товарно-матеріальних цінностей та борг який виник у зв»язку з їх неоплатою.

Про відшкодування збитків, які завдані відповідачу внаслідок неякісно виконаних позивачем робіт відповідач не позбавлений права на звернення із відповідним позовом до суду.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та є такими, що підлягають до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 627-629, 692, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 202 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс», юридична адреса: 79014, м.Львів, вул.Тракт Глинянський, 1, фактична і поштова адреса: 81121, Львівська область, Пустомитівський район с.Муроване, вул.Вокзальна, 17; код ЄДРПОУ 23884496 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант-Люкс», юридична адреса: 79000, м.Львів, вул.Технічна, 6/19, поштова адреса 79056, м.Львів, вул.Богданівська, 11, (код ЄДРПОУ 32712711) 36883,46 грн. основного боргу, 368,83 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя