Рішення № 10462609, 20.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                           Справа№ 26/107

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Морефрост 2004”, м. Дніпропетровськ

До відповідача: Приватного підприємства „Аграрно-Торгова Компанія”, м.Львів

Про стягнення 72863,19грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Архипов А.С. - представник

Від відповідача –не з’явився

Згідно із розпорядженням голови господарського суду Львівської області від 01.07.2010року, у зв’язку з хворобою судді Деркача Ю.Б. справу передано на розгляд судді Хабіб М.І.

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 125 450,73грн., в т.ч.: 68 545,71грн. основного боргу, 42 497,28грн. пені, 13 709,14грн. штрафу та 698,60грн 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 24.11.2009 року сторонами укладено договір №ЗТ/11-24, відповідно до умов якого відповідач зобов’язується поставити позивачу товар, а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

Як зазначено у позовній заяві, в листопаді 2009р. позивач сплатив відповідачу кошти за товар в сумі 393100,00грн., а відповідач поставив товар на суму 327206,47грн., однак якісні показники товару не відповідають умовам договору, тому вартість поставленого товару підлягає зменшенню згідно з умовами договору. Посилаючись на п.6.5 договору, позивач зазначає, що вартість поставленого товар становить 324554,29грн.

Позивач стверджує, що відповідач недопоставив товар на суму 68545,71грн., яка підлягає поверненню позивачу.

Позивач надіслав відповідачу претензію №1 від22.12.2009р., яка залишена без відповіді.

На підставі п.6.2 та 6.4 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі

42 497,28грн. та штраф в сумі 13709,14грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 698,60грн.

20.07.2010р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 72863,19грн., в т.ч.: 59 789,72грн.

( 393100,00- 333310,28) основного боргу , 11957,94грн. штрафу, 1115,53грн. 3% річних.

Відповідач явку представника в жодне судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав. Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача: 79069, м.Львів, вул.Шевченка,313, повернені суду з відміткою відділення зв’язку про те, що за вказаною адресою підприємства немає.

Однак, згідно із поданою суду довідкою державного реєстратора станом 05.07.2010р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців значиться –Приватне підприємство „Аграрно-Торгова Компанія”, ідентифікаційний код 36545140, місцезнаходженням якого є: 79069, м.Львів, вул.Шевченка, буд.313.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, якою надано право позивачеві до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 59789,72грн. основного боргу, 11957,94грн. штрафу, 1115,53грн. 3% річних.

Розглянувши спір в порядку вимог ст.75 ГПК України, суд встановив наступне.

24.11.2009 року сторонами укладено договір купівлі-продажу №ЗТ/11-24, відповідно до умов якого відповідач зобов’язується поставити позивачу до 05.12.2009р. кукурудзу в кількості 1000т за ціною 830,00грн. за 1 т (з ПДВ) , а останній зобов’язується його прийняти та оплатити.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що оплата товару здійснюється протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідач виставив до оплати за кукурудзу рахунок №11/3 від 24.11.2009року на суму 393099,67грн., який доданий до матеріалів справи.

На виконання умов договору на підставі рахунку №11/3 від 24.11.2009року позивач сплатив відповідачу 393 100,00грн., що підтверджується поданими суду виписками банку з рахунка клієнта, а саме:

26.11.2009року –74700,00грн.;27.11.2009року –64900,00грн.;

27.11.2009року –73500,00грн.;30.11.2009року –180000,00грн.

Згідно із п.4.1 договору відповідач зобов’язується передати позивачу товар до 05.12.2009 року.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач поставив товар на суму 333310,28грн..

24.12.2009 року позивач надіслав відповідачу претензію за №1 від 23.12.2009року про повернення коштів за недопоставлений товар в сумі 65693,53грн. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач визначив суму попередньої плати, яка підлягає поверненню, виходячи із умов договору щодо якісних показників кукурудзи та у зв’яку з невідповідністю якісних показників поставленої кукурудзи умовам договору. Однак, у зв’язку з відсутністю у позивача на момент вирішення спору доказів невідповідності якісних показників поставленої кукурудзи умовам договору, та неможливістю їх надати суду, позивач зменшив позовні вимоги.

На день вирішення спору суду не подано доказів поставки товару в повному обсязі, як і не подано доказів повернення позивачу суми попередньої плати, на яку товар не поставлений.

Крім того, на підставі п.6.4. договору позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 11957,94грн., який нарахований в розмірі 20% від суми недопоставленого товару.

На підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до 3% річних в сумі 1115,53грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст.693 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору № ЗТ/11-24 від 24.11.2009р. відповідач надав позивачу рахунок № 11/3 від 24.11.2009р. на оплату товару на суму 393 099,67грн., а позивач сплатив відповідачу попередню оплату за товар в сумі

393 100,00грн. Відповідач зобов’язаний був поставити товар до 05.12.2009р., проте поставив товар частково на суму333310,28грн. Відтак відповідач недопоставив товар на суму 59789,72 грн. (393100,00 –333 310,28).

Договором ( п.6.4 договору) передбачено сплату штрафної неустойки за непоставку або недопоставку товару більш ніж на 1 день в розмірі 20% від вартості непоставленого або недопоставленого товару.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 59789,72грн. основного боргу та 11957,94грн. штрафу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині стягнення 3% річних позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Позивач нарахував3% річних за 227 днів прострочення в сумі 1115,53грн.

Суд не може погодитися з розрахунком позивача , оскільки претензія про повернення попередньої плати надіслана позивачем 24.12.2009р., що підтверджено поштовою квитанцією №1919. З урахуванням часу на доставку поштової кореспонденції та семиденного строку з дня пред’явлення вимоги для виконання цієї вимоги, встановленого ст.530 ЦК України, відповідач зобов’язаний був повернути попередню плату до 04.01.2010р. Отже, прострочення відповідача на момент вирішення спору становить198 днів, а 3% річних - 976,23грн. , які підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Аграрно-Торгова Компанія”, ідентифікаційний код 36545140, адреса: 79069, м.Львів, Шевченківський район, вул.Шевченка,313, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Морефрост 2004”, ідентифікаційний код 34366049, адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, Індустріальний район, проспект Газети „Правда”, буд.76, - 59 789,72грн. основного боргу, 11957,94грн. штрафу, 976,23 грн. -3% річних, 727,22грн. державного мита та 136,80грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

2.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                           

Рішення складене та оформлене 22.07.2010р.