Рішення № 10462480, 14.07.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2010 р.Справа № 9/2 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №9/2

за позовом: заступника прокурора Кіровоградської області, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська районна державна адміністрація, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня, 11

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" (надалі - ВАТ "Станція Придніпровська"), Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка

про визнання недійсним додатку від 11.02.2005 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року

Представники сторін:

від позивача - Лідкова О.В., посвідчення №8 від 09.09.2005 р.;

від відповідача - Чорнуха Ю.В., довіреність № б/н від 02.12.2009 р.;

у судовому засіданні брав участь прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Кіровоградської області Коваль О.М.(посвідчення №615 ).

У судовому засіданні 06.07.2010 р. оголошена перерва до 11 год. 00 хв. 14.07.2010 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Заступником прокурора Кіровоградської області, в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Онуфріївська районна державна адміністрація, подано до господарського суду позовну заяву №05/1-2121 від 31.12.2008 року, з урахуванням пояснень Онуфріївської районної державної адміністрації від 25.11.2009 року, про визнання недійсним додатку від 11.02.2005 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року.

Позовні вимоги прокурор обгрунтовує, зокрема, тим, що спірний додаток суперечить вимогам ст. 19 Закону України "Про оренду землі", оскільки враховуючи продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки згідно умов спірного додатку, загальний термін оренди становить більше 50 років.

Відповідач ВАТ "Станція Придніпровська" подав відзив на позов, в якому заперечив позовні вимоги, посилаючись, зокрема, на те, що права позивача оспорюваним додатком до договору не порушено, а також на те, що прокурором пропущено строк позовної давності за заявленими позовними вимогами. У зв"язку з чим, відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності.

Крім того, відповідач вважає, що у прокурора відсутні повноваження щодо звернення з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в інтересах Онуфріївської районної державної адміністрації.

У судовому засіданні 06.07.2010 р. представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення, пов"язаних з даною справою інших справ: справи №17/41 за позовом відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" до Онуфріївської районної державної адміністрації про визнання договору від 16.05.2003 року таким, що діє до 20.05.2053 року та справи №17/152 за позовом відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" до Онуфріївської районної державної адміністрації про тлумачення змісту правочину.

Господарський суд враховує, що спір у справі №17/41 вже вирішено. Рішенням господарського суду від 21.04.2010 р. у справі №17/41, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 р. (т.2, а.с.66), в задоволенні позову відмовлено. Докази прийняття Вищим господарським судом України касаційної скарги по справі №17/41 відсутні.

Спір у справі №17/152 також вирішено, що підтверджується, зокрема, постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2010 р. (т.2, а.с. 97-99).

За викладених обставин клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд ВСТАНОВИВ: 16.05.2003 р. між Онуфріївською райдержадміністрацією (Орендодавець) та "ВАТ Станція Придніпровська" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду (надалі - договір оренди земельної ділянки). За умовами укладеного договору Орендодавець на підставі розпорядження голови Онуфріївської райдержадміністрації від 16.05.2003 р. № 205-р передав, а Орендар набув право на оренду земельної ділянки водного фонду, яка знаходиться на території Успенської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області та виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, план якої додається до договору та є його невід”ємною частиною, загальною площею 903,4 га, в т.ч. водне дзеркало 812,2 га, під дамбами та дерево-чагарниковими насадженнями - 91,2 га (пункт 1.1. договору).

Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками сторін, скріплено печатками та зареєстровано в установленому законом порядку 20.05.2003 р. за № 11 (т.1, а.с.63-67).

Згідно з пунктом 3.1. цього договору термін його дії п"ять років з моменту його реєстрації.

12.07.2004 р. сторонами укладено додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20 травня 2003 року (надалі додаток 1), який 16.07.2004 р. зареєстрований Онуфріївським районним відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за № 839 (т.1, а.с .68).

Відповідно до п. 1 додатку 1, сторони погодилися внести зміни до першого абзацу п. 4.1. договору оренди, виклавши його в такій редакції: "Орендна плата вноситься Орендарем щомісячно до 15 числа кожного місяця у грошовому вигляді на рахунок Орендодавця №33212811900374 МФО 8213016 код 23680428 банк УДК в Кіровоградській області з 14 липня 2004 року по 14 липня 2006 року - водне дзеркало площею 812,2 га в розмірі 30,0 грн. та дамби і дерево-чагарникові насадження 91,2 га в розмірі 29,0 грн. за 1 га земельної ділянки в рік, в послідуючі роки господарювання - водне зеркало 812,2 га в розмірі 50,0 грн. та дамби і дерево-чагарникові насадження 91,2 га в розмірі 29,0 грн. за 1 га земельної ділянки в рік."

11.02.2005 р. сторонами укладено ще один додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20 травня 2003 року (надалі додаток 2). Зазначений додаток зареєстровано у Світловодському міськрайвідділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17 вересня 2008 року (т.1, а.с. 69).

Згідно пункту 1 додатку 2 сторони погодились внести зміни до пункту 3.1. договору і виклали його в такій редакції: "Цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев”ять) років з 11 лютого 2005 року".

Прокурор та позивач вважають, що спірний додаток суперечить вимогам ст. 19 Закону України "Про оренду землі", оскільки за умовами цього додатку термін дії договору оренди земельної ділянки становить більше 50 років.

Вирішуючи даний спір, господарський суд враховує положення ч.2 ст. 792 Цивільного кодексу України , відповідно до якої відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В силу вимог статті 13 названого Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 19 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як вбачаєтьчя із матеріалів справи сторони погодили в п. 3.1. договору оренди земельної ділянки термін його дії п"ять років з моменту його реєстрації.

Таким чином, враховуючи дату реєстрації цього договору - 20.05.2003 р., термін дії договору оренди земельної ділянки - з 20.05.2003 р. по 20.05.2008 р.

Згідно ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Вказаним положенням кореспондують норми статті 30 Закону України "Про оренду землі", у відповідності до яких зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм чинного законодавства сторони уклали додаток 2, в якому погодили змінити пункт 3.1. договору оренди земельної ділянки, зазначивши, що цей договір сторони уклали на 49 (сорок дев”ять) років з 11 лютого 2005 року.

Зважаючи на те, що договір оренди земельної ділянки діє з 20.05.2003 р., продовження його дії на строк - 49 (сорок дев”ять) років з 11 лютого 2005 року, протирічить положенням ст. 19 Закону України "Про оренду землі", оскільки за таких обставин строк дії договору оренди земельної ділянки перевищує 50 років.

Відповідно до положень ч.3 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" порушення вимог, зокрема, ст. 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно положень частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; правочин може бути визнано судом недійсним якщо одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.

За правилами ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити правилам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Оскільки додаток до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року, укладений сторонами 11.02.2005 року, протирічить ст. 19 Закону України "Про оренду землі", такий правочин не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним.

Посилання відповідача на те, що позов подано з пропущенням строку позовної давності спростовується наступним.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 654 цього кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Крім того, господарський суд враховує положення: ч.1 ст. 210 ЦК України, відповідно до якої правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; ч.3 ст. 640 ЦК України, відповідно до якої договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації та ст. 18 Закону України "Про оренду землі", яка передбачає, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Додаток від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20 травня 2003 року зареєстрований у Світловодському міськрайвідділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 17 вересня 2008 року, тобто спірний додаток 2 є чинним з 17.09.2008 р.

До моменту державної реєстрації зазначений додаток, як правочин вважався неукладеним, не породжував виникнення цивільних прав та обов"язків у сторін, а отже не потребував звернення до суду з вимогою про захист цивільних прав шляхом визнання його недійсним.

Статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зважаючи на те, що додаток від 11.02.2005 р. до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20 травня 2003 року набрав чинності з 17.09.2008 р., позовна заява про визнання його недійсним подана прокуратурою Кіровоградської області в межах строку позовної давності, а посилання відповідача на те, що строк позовної давності пропущено є безпідставним.

Доводи відповідача щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення до господарського суду з даним позовом спростовуються наступним.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 названого Закону передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, визначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Господарський суд, відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

При цьому в п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп/99 зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства, а також положення ст. ст. 13, 14 Конституції України, ст. 17 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 4 Закону України "Про оренду землі" господарський суд прийшов до висновку, що заступником прокурора Кіровоградської області позов заявлено правомірно, у позовній заяві визначено, в чому полягають порушення інтересів держави, та зазначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи вищевикладене, вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним додаток від 11.02.2005 року до договору оренди земельної ділянки водного фонду №11 від 20.05.2003 року, укладений між Онуфріївською районною державною адміністрацією (Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня, 11, ідентифікаційний код 04055156) та відкритим акціонерним товариством "Станція Придніпровська" (Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, ідентифікаційний код 13760787).

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" (Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, ідентифікаційний код 13760787) у доход Державного бюджету України на р/р 31115095700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, державне мито в сумі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Станція Придніпровська" (Кіровоградська область, Онуфріївський район, с. Куцеволівка, ідентифікаційний код 13760787) у доход Державного бюджету України на р/р 31214264700002, отримувач коштів: УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24145329, витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя О.Б.Шевчук

Дата підписання рішення - 19.07.2010 р.