Рішення № 10462378, 21.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/19521.07.10 За позовом Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних

послуг” Оболонського району міста Києва

До Повного товариства «Ломбард»Алдан»Гуменюк і компанія

Про стягнення 13201,49 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача          Зенько А.Ю.–предст. за довір.;

Від відповідача Дикий О.В. –предст. за довір.

          Рішення прийняте 21.07.2010, у зв»язку з оголошеними в судовому засіданні перервами, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, з 02.06.2010 по 23.06.2010, з 23.06.2010 по 30.06.2010 та з 30.06.2010 по 21.07.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва про стягнення з Повного товариства «Ломбард»Алдан»Гуменюк і компанія заборгованості в сумі 13201,49 грн., з них 10759,22 грн. боргу за комунальні послуги (централізоване холодне водопостачання та водовідведення, централізоване гаряче водопостачання, центральне опалення) за період з квітня 2008 року по січень 2010 року, 2442,27 грн. інфляційні втрати, за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору про надання комунальних послуг №7077 від 09.09.2005.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 порушено провадження у справі №35/195, розгляд справи відкладений до 17.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 №35/195, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений до 02.06.2010.

В судовому засіданні 02.06.2010 представник відповідача подав відзив на позов в яком проти позовних вимог заперечує в повному обсязі.

Представник позивача надав суду докази направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків.

В судовому засіданні 02.06.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.06.2010.

В судовому засіданні 23.06.2010 представник позивача надав додаткові пояснення по суті заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 23.06.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 30.06.2010.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду додаткові письмові заперечення.

В судовому засіданні 30.06.2010 представники сторін подали суду письмове клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010 №35/195, на підставі ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України, продовжений строк вирішення спору.

В судовому засіданні 30.06.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.07.2010, для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2005 між Комунальним підприємством “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва (виконавець) та Повне товариство «Алдан»Гуменюк Крижановська (надалі –«Повне товариство «Ломбард»Алдан»Гуменюк і компанія»(споживач) було укладено договір №7077 на надання комунальних послуг (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов‘язався надати споживачу послуги з водопостачання, теплопостачання, водовідведення, а споживач зобов‘язався здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору за приміщення: м. Київ, пр-т. Оболонський, 21, кв.74 (площа 36,9 кв.м.).

Пункт 1.2. договору визначає, що предметом договору є такі послуги:

центральне холодне водопостачання та водовідведення;

центральне гаряче водопостачання та водовідведення;

централізоване опалення, площею 36,9 кв. м.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих комунальних послуг, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 10759,22 грн. та нараховані збитки від зміни індексу інфляції в сумі 2442,27 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що розрахунки відповідача здійснені згідно розпоряджень Голови Київської міської державної адміністрації, які згідно Указів Президента України скасовані, як такі, що видані з перевищенням повноважень та такі, що не відповідають Конституції та законів України.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.1. договору розмір місячної плати за надані послуги проведено за встановленими тарифами та нормами на момент укладення цього договору.

Фактичний розрахунок здійснюється за холодне водопостачання та водовідведення проводиться згідно розшифровок розрахунків ВАТ “Київводоканал”; централізоване опалення та гаряче водопостачання проводиться згідно табуляграм АЕК “Київенерго”.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що плата по цьому договору вноситься споживачем на рахунок виконавця до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Розмір щомісячного розрахунку за комунальні послуги встановлюється в залежності від фактичних витрат теплопостачання (пропорційно займаної площі), холодної та гарячої води, згідно тарифів на постачання комунальних послуг, затверджених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (п. 3.2. договору).

У випадку прийняття органами влади рішень щодо зміни цін і тарифів і порядку розрахунків між підприємствами, організаціями, установами та громадянами, новий порядок поширюється на умови цього договору без узгодження сторонами (п. 3.3. договору).

Відповідач посилаючись на норми Конституції України (ст.ст.19, 118) та ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»вважає, що нарахування позивачем плати за комунальні послуги за листопад 2008 в сумі 433,39 грн., грудень 2008 в сумі 2823,87 грн. та січень і лютий 2009 в сумі 3106,48 грн. та 978,29 грн. є такими, що здійснені на підставі неконституційних та незаконних розпоряджень Голови Київської міської державної адміністрації і тому є необґрунтованими та безпідставними.

Суд не може погодитись з доводами відповідача з наступних підстав.

Позивачем до матеріалів справи надані табуляграми ВАТ «Водоканала»та «Київенерго», які були виставлені позивачу постачальниками послуг. З аналізу норм закону (розпоряджень Голови Київської міської державної адміністрації та Указів Президента України) вбачається, що розрахунок наданих відповідачу послуг за період з квітня 2008 по січень 2010 здійснений на підставі розпоряджень, які діяли саме на момент надання послуг.

Обов’язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги передбачений п. 5 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.2.1. договору споживач зобов‘язався своєчасно в установлений договором термін оплачувати надані послуги.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за комунальні послуги за надану теплову енергію в сумі 10759,22 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач в порушення умов договору у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь збитки від зміни індексу інфляції в сумі 2442,27 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 “Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2442,27 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

           2.          Стягнути з Повного товариства “Ломбард” Алдан»Гуменюк і компанія (м. Київ, вул. Саксаганського, 101, рахунок №26508245043000 в ПАТ «УКРСИББАНК»м. Харків, МФО 351005; рахунок №265040003 в Київській філії АБ «Брокбізнесбанк»у м. Києві, МФО 300959, код ЄДРПОУ 23491680) на користь Комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району міста Києва (м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 57, рахунок №26009300745601 в Оболонській філії АКБ «Київ», МФО 320605, код ЄДРПОУ 05757498), а у випадку відсутності коштів, з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 10759, 22 грн. (десять тисяч сімсот п»ятдесят дев»ять гривень 22 коп.) заборгованості по комунальним послугам, 2442,27 грн. (дві тисячі чотириста сорок дві гривні 27 коп.) збитків від зміни індексу інфляції, 132,01 грн. (сто тридцять дві гривні 01 коп.) - витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його оголошення.

          4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяЛітвінова М.Є.