Рішення № 10462318, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/21512.07.10

За позовом Фізичної особи –підприємця Скуратовської Людмили Володимирівни

до Приватного підприємства «Мит-Буд-Люкс»

про визнання права власності

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники:

від позивача: Литвин Я.О. (довіреність від 01.06.2010р.)

від відповідача: Сєров С.Л. (довіреність від 06.07.2010р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання за позивачем права власності на прибудоване нежиле приміщення загальною площею 135,8 м2, що розташоване за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду 24А.

          В судовому засіданні 12.07.2010р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд визнати за позивачем право власності на нежилі приміщення з №1 по №22 (групи приміщень №257) в літері «А»та прибудоване нежиле приміщення, загальною площею 367,5 м2, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду 24А.

          Представник відповідача надав відзив на позов, по суті позовних вимог пояснив, що позивачем не було виконано кінцевого розрахунку за виконані відповідачем будівельні та оздоблювальні роботи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          02.03.2007р. між позивачем та громадянкою Зеленською Галиною Василівною було укладено договір купівлі –продажу нежилих приміщень (в літ. А) з 1 по 22 (групи приміщень 257) загальною площею 239,1 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду 24.

Вказаний договір було посвідчено Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Аракелян О.І.

04.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду в будівництві №1/03.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору позивач доручає, а відповідач зобов’язується виконати роботи по будівництву приміщення ресторану за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду 24А.

11.03.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1 до договору підряду в будівництві №1/03.

Згідно з положеннями додаткової угоди №1 власником об’єкта будівництва є замовник (позивач).

Крім того, вказаною угодою відповідач прийняв на себе зобов’язання протягом 15 днів після закінчення будівництва оформити право установчі документи на ім’я позивача.

Відповідачем було виконано відповідні будівельні роботи по прибудові приміщення, про що свідчить довідки про вартість виконаних підрядних робіт (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

В матеріалах справи містяться засвідчені копії Проекту будівництва прибудованого приміщення, Акту встановлення та узгодження в натурі зовнішніх меж відповідної земельної ділянки, Абрису відповідної земельної ділянки, Каталогу координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки.

25.06.2010р. Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»було виготовлено технічний паспорт на нежитлові приміщення по проспекту Героїв Сталінграда 24 та журнал підрахунку площі вказаних приміщень (копії містяться в матеріалах справи).

Згідно наведених документів загальна площа нежитлових приміщень з №1 по №22 групи приміщень 257 в літері А та прибудованого приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграда 24, становить 367,5 м2.

Відповідно до позовної заяви позивач вказує на те, що відповідач почав вживати заходів щодо оформлення права власності на відповідні приміщення.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.07.2010р. підтвердив викладені обставини.

Тобто, відповідачем заперечується право власності позивача на новостворене майно.

Стаття 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно вимог статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Стаття 331 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Пунктом 2 Додаткової угоди №1 до Договору підряду в будівництві №1/03 встановлено наступне: «Розділ 1 договору доповнити п.1.2 в наступній редакції «Власником об’єкта будівництва –приміщення ресторану є «ЗАМОВНИК».

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (пункт 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що після завершення будівельних робіт по прибудові нежилого приміщення площею 135,8 м2, що розташоване у м. Києві по проспекту Героїв Сталінграду 24А, замовником яких був позивач на підставі відповідного договору підряду, і відповідно, вказана добудова до нежилого приміщення у м. Києві по проспекту Героїв Сталінграду 24А – є новоствореним майном, на яке позивач згідно ст. 144 Господарського кодексу України набув право власності внаслідок його створення.

Судом встановлено, що умовами Договору підряду в будівництві №1/03 не було передбачено набуття відповідачем права власності на відповідний об’єкт будівництва.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у сумі 321,00 грн. (85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Визнати за Фізичною особою –підприємцем Скуратовською Людмилою Володимирівною (ідентифікаційний код 2573605909, адреса: м. Київ, вул. Лайоша Гавро 9-Г, кв. 102) право власності на нежилі приміщення з №1 по №22 (групи приміщень №257) в літері «А»та прибудоване нежиле приміщення загальною площею 367,5 м2, що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду 24.

Стягнути з Приватного підприємства «Мит-Буд-Люкс»(ідентифікаційний код 33596592, адреса: 04205, м. Київ, проспект Оболонський 23А) на користь Фізичної особи –підприємця Скуратовської Людмили Володимирівни (ідентифікаційний код 2573605909, адреса: м. Київ, вул. Лайоша Гавро 9-Г, кв. 102) судові витрати в розмірі 321,00 (триста двадцять одна гривня) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       О.В. Котков