Рішення № 10462231, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/22608.07.10 За позовом          1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування оперативно-

рятувальної служби цивільного захисту МНС України;

До                    Орендного підприємства «6-й Київський авторемонтний завод»;

Про                    стягнення 12330,35 грн.;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Сомова Л.В., представник, довіреність б/н від 07.07.2010 р.;

                              Мельниченко Ю.А., представник, довіреність б/н від 06.07.2010 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 11009,60 грн. основного боргу, 1320,75 грн. пені, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

08.07.2010 р. позивачем у судовому засіданні була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 10938,64 грн. заборгованості, 1320,75 грн. пені, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Орендне підприємство «6-й Київський авторемонтний завод», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.02.2009 р. між сторонами укладений договір №17 на постійне та обов’язкове обслуговування, предметом якого є організація та здійснення позивачем аварійно-рятувального обслуговування відповідача з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об’єкті відповідача надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.

Відповідно до розділу 4 договору вартість функціонування структурних підрозділів «Аварійно-рятувальної служби»у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості двох спеціальних автомобілів та десяти рятувальників складає 11971,64 грн.; плата за обслуговування здійснюється відповідачем до 10 числа наступного місяця за попередній місяць шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, оплату послуг позивача не здійснив. Станом на день подання позовної заяви до господарського суду сума боргу відповідача перед позивачем складала 11009,60 грн.

Враховуючи ту обставину, що позивача були уточнені позовні вимоги згідно з заявою, поданою у судовому засіданні 08.07.2010 р., в якій останній просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 10938,64 грн., позовні вимоги в зазначеній частині підлягають задоволенню саме у зазначеному розмірі.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 1320,75 грн., передбачена розділом 6 договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи ту обставину, що позивачем були уточнені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з 11009,60 грн. до 10938,64 грн., провадження у справі в частині стягнення з відповідача 70,96 грн. підлягає припиненню, оскільки позивач фактично відмовився від стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 70,96 грн. і відмова прийнята господарським судом.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 78, 80 п. 4, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Орендного підприємства «6-й Київський авторемонтний завод»(інд. 03065, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 10, код ЄДРПОУ 21534645) на користь 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування оперативно-рятувальної служи цивільного захисту МНС України (інд. 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 150, код ЄДРПОУ 33945453) 10938 (десять тисяч дев’ятсот тридцять вісім) грн. 64 коп. основного боргу, 1320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 75 коп. пені, 123 (сто двадцять три) грн. 30 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          На підставі цього рішення повернути з Державного бюджету України на користь 1 Спеціального регіонального центру швидкого реагування оперативно-рятувальної служи цивільного захисту МНС України (інд. 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 150, код ЄДРПОУ 33945453) надмірно сплачене державне мито у сумі 09 (дев'ять) грн. 62 коп., перераховане платіжним дорученням №208 від 20.04.2010 р., яке залишене в матеріалах справи.

4.          В іншій частині позову провадження у справі припинити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко