Рішення № 10462055, 19.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2010р.                                                             Справа № 14/91

          За позовом Берегівського міжрайонного прокурора, м. Берегово в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", с. Гать Берегівського району

про стягнення суми 116357,69грн. (в тому сума 108 581,72грн. –прострочені відсотки за користування бюджетною позикою, сума 5754,83грн. - індекс інфляції та сума 2021,14грн. три відсотки річних від простроченої суми відсотків за користування бюджетною позикою) (з урахуванням заяви від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог),

Суддя В.І. Карпинець

Представники:

від прокурора: Андрейчик А.М. - прокурор відділу прокуратури Закарпатської області представництва інтересів громадян та держави в судах

від позивача: Мешко А.А. –головний спеціаліст Західного регіонального відділення Аграрного фонду за дов. №40 від 09.06.2009р.

від відповідача: не з”явився

          СУТЬ СПОРУ: Берегівський міжрайонний прокурор, м. Берегово в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ (далі - позивач) звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський", с. Гать Берегівського району про стягнення суми 116357,69грн. (в тому сума 108 581,72грн. –прострочені відсотки за користування бюджетною позикою, сума 5754,83грн. - індекс інфляції та сума 2021,14грн. три відсотки річних від простроченої суми відсотків за користування бюджетною позикою) (з урахуванням заяви від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог).

          Представники прокурора та позивача позовні вимоги підтримали повністю у збільшеному розмірі позовних вимог, з посиланням на обставини, зазначені, як у позовній заяві (а.с.3-5), так і у заяві від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог (а.с.38-41) та у письмовому поясненні від 09.07.2010р. до позову (а.с.101-102).

          Зокрема, посилаються на порушення відповідачем взятих на себе зобов”язань за Кредитним договором про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна №49 від 18.11.2008р. щодо сплати в повному обсязі та у встановлений даним договором строк відсотків нарахованих за користування коштами отриманими у вигляді бюджетної позики, у зв”язку з чим у відповідача наявна перед позивачем заборгованість по простроченим відсоткам у сумі 108 581,72грн. та на яку (суму відсотків), відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, нараховано індекс інфляції у сумі 5754,83грн. та три відсотки річних у сумі 2021,14грн., з урахуванням заяви від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог.

          У дане судове засідання представником позивача додатково подано до матеріалів справи на підставі супровідного листа від 19.07.2010р. доказові матеріали, яким додатково підтверджуються позовні вимоги: копію договору про надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відпуску сільськогосподарської продукції від 27.06.2008р. №27/06-1-08 та копію Договору добровільного страхування майна від 05.11.2008р. №206/1100/08-ЗКФ з додатковою угодою №1 до даного Договору.

          Відповідач на неодноразові вимоги суду (ухвала суду від 22.12.2009р. про порушення провадження у справі №14/91, а.с.1-2, ухвала суду від 26.01.2010р. про відкладення розгляду справи №14/91, а.с.30-32, ухвала суду від 16.02.2010р. про продовження строку вирішення спору відповідно до вимог ч.3 ст.69 ГПК України та призначення справи №14/91 до судового розгляду, а.с.52-54, ухвала суду від 23.06.2010 про поновлення провадження у справі №14/91 та призначення судового розгляду по даній справі, а.с.94-96 та ухвала суду від 09.07.2010 про відкладення розгляду справи №14/91, а.с.108-109), письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі, як у попередніх судових засіданнях по розгляду даної справи, так і в дане судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи, як у попередніх судових засіданнях по розгляду даної справи, так і в даному судовому засіданні (зокрема, ухвала суду від 09.07.2010р. по справі №14/91, надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням №3645865 про вручення 15.07.2010р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції суду).

          Разом з тим, представником відповідача надіслано до матеріалів справи письмове клопотання від 16.07.2010р. (вхідний номер канцелярії суду №05/1-17-5613 від 19.07.2010р.) про відкладення розгляду справи на інший термін, у зв”язку з його неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні, що пов”язано з його участю у розгляді іншої справи у Львівському апеляційному господарському суді та зазначено про те, що докази у підтвердження вищезазначеної обставини будуть подані у слідуюче судове засідання.

          Представники прокурора та позивача заперечили вищезазначене клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи на інший термін, зокрема з посиланням на те, що відповідачем раніше заявлялось аналогічне клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з тим, в жодне судове засідання по розгляду даної справи, відповідачем не було забезпечено свого уповноваженого представника або безпосередньо керівника відповідача, тоді як дана обставина щодо заявлення вищезазначеного клопотання про відкладення розгляду справи, була підставою для отримання відповідачем додаткового часу на подання скарг щодо оскарження винесених судом по даній справі процесуальних документів, які відповідно до вимог ГПК України не підлягають оскарженню. Також зазначили ту обставину, що відповідачем за весь цей час не було подано до матеріалів справи витребувані судом документи, в тому числі письмовий відзив на позов, тому все вищенаведене засвідчує обставину недобросовісного користування відповідачем, як в особі його керівника, так і уповноваженого представника, належними їм процесуальними правами та відповідно вищезазначене засвідчує обставину свідомого затягування відповідачем судового процесу по розгляду даної справи, що призводить до порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших сторін у судовому процесі, в тому числі і державних інтересів.

          Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач, як у судові засідання по розгляду даної справи 26.01, 16.02, 09.07, так і у дане судове засідання 19.07.2010р. свого уповноваженого представника не забезпечив та письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав. Разом з тим, на підставі письмового клопотання від 25.01.2010р. відповідач в особі його керівника просив суд відкласти розгляд справи, призначений на 26.01.2010р., на інший термін, у зв”язку з неможливістю бути присутнім у даному судовому засіданні керівника позивача, що пов”язано з виїздом останнього за межі України (а.с.26). Слід зазначити, що доказів у підтвердження вищезазначеної обставини до матеріалів справи відповідачем так і не було подано. Також про причини неявки уповноваженого представника відповідача у судові засідання 16.02 та 09.07.2010р. по розгляду даної справи та про причини неподання письмового відзиву на позов, відповідачем не було повідомлено суд, хоча, як було зазначено вище, судом про час та місце проведення даних судових засідань було належним чином повідомлено відповідач на підставі відповідних ухвал, про отримання яких відповідачем, свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачеві таких процесуальних документів (а.с.33 та 97).

          Крім того, відповідачем –ВАТ "Племінний завод Закарпатський" 09.02.2010р. було подано до господарського суду Закарпатської області апеляційну скаргу від 08.02.2010р. на ухвалу суду від 22.12.2009р. про порушення провадження у справі №14/91 (а.с.34-35). Оскільки оскаржувана ухвала відповідно до вимог ст.64 ГПК України не підлягала оскарженню, судом, з урахуванням роз”яснень, наведених Верховним Судом України в Інформаційному листі №3.2-2008 від 10.09.2008 року, з метою недопущення затягування судового процесу та запобігання порушенню ст. 22 ГПК України, ухвалою суду від 13.02.2010р. у справі №14/91 було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ВАТ "Племінний завод Закарпатський" (а.с.36-37).          

          Однак, ухвалу суду від 13.02.2010р. у справі №14/91 про відмову у прийняті апеляційної скарги ВАТ "Племінний завод Закарпатський" на ухвалу суду від 22.12.2009р. про порушення провадження у справі №14/91, ВАТ "Племінний завод Закарпатський" було оскаржено в апеляційному порядку, у зв”язку з чим на підставі ухвали суду від 01.03.2010р. у справі №14/91, було зупинено провадження у даній справі до вирішення Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги ВАТ "Племінний завод Закарпатський" на ухвалу господарського суду від 13.02.2010р. у справі №14/91 (а.с.56). Львівським апеляційним господарським судом ухвалою від 05.03.2010р. у справі №14/91, вищезазначену апеляційну скаргу ВАТ "Племінний завод Закарпатський" було повернуто скаржнику без розгляду та також ухвалою від 29.03.2010р. у справі №14/91 Львівським апеляційним господарським судом було відмовлено ВАТ "Племінний завод Закарпатський" у прийнятті повторно поданої апеляційної скарги та повернуто її (повторно подану скаргу) скаржнику (а.с.62 , 69).

          Разом з тим, ВАТ "Племінний завод Закарпатський" вищезазначені ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2010р. та від 29.03.2010р. у справі №14/91, було оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України (а.с.75-76,81-82).           Вищим господарським судом України Постановою від 02.06.2010р. у справі №14/91 касаційні скарги ВАТ "Племінний завод Закарпатський" залишено без задоволення, а ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2010р. та від 29.03.2010р. у справі №14/91 залишено без змін та підтримано зауваження суду апеляційної інстанції щодо необхідності дотримання принципу добросовісності при користуванні стороною її процесуальними правами (а.с.88-90).

          З урахуванням вищенаведених обставин та роз”яснень Вищого господарського суду України, зазначених у Інформаційному листі від 15.03.2010 №01-08/140 щодо запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві учасниками судового процесу, що передбачає обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та з урахуванням того, що оскільки відповідач не скористався наданим судом правом щодо забезпечення участі у розгляді справи уповноваженого представника та подання письмового відзиву на позов з доказами в його обґрунтування, та з урахуванням тієї обставини, що відповідачем так і не було забезпечено уповноваженого представника, відповідно до заявленого клопотання від 25.01.2010р. (а.с.26) для ознайомлення з матеріалами справи та при необхідності зробити з них витяги або зняти копії, що в свою чергу свідчить про відсутність у відповідача намірів щодо вжиття заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому клопотання представника відповідача від 16.07.2010р. про відкладення розгляду справи на інший термін, в якому також зазначається, зокрема про те, що є необхідним надання відповідачеві можливості реалізувати свої права, як стороною судового процесу, для подання відповідних доказів та спростування доводів заявника, з урахуванням вищенаведених судом обставин, не підлягає судом до задоволення та відповідно, у даному судовому засіданні, спір вирішується по суті за наявними у справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України на підставі ухвали суду від 16.02.2010р. по справі №14/91 (а.с.52-54).

          Розгляд справи зупинявся на підставі ухвали суду від 01.03.2010р. по справі №14/91 (а.с.56).

          Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до ст. 9 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України провадити цінову політику в агропромисловій галузі економіки України. Аграрний фонд належить до сфери управління Міністерства Аграрної політики України та відповідно до Положення про Аграрний фонд, останній відповідно до покладених завдань також виконує від імені держави функції кредитора на період дії режиму заставних закупівель окремих об’єктів державного цінового регулювання та відповідно до вимог Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” та Закону України „Про запровадження режиму державних заставних закупівель” Аграрний фонд здійснює контроль за цільовим використанням позичальниками бюджетної позики та своєчасне її повернення на умовах, відповідно до укладених кредитних договорів.

          Отже, в даному випадку порушення майнових прав Аграрного фонду, який виконує від імені держави функції кредитора, шкодить економічним інтересам держави та відповідно спір, який виник між Аграрним фондом та ВАТ „Племінний завод Закарпатський" (нове найменування юридичної особи, замість попереднього найменування - ТОВ „Племінний завод Закарпатський") з підстав невиконання останнім умов укладеного Кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна №49 від 18.11.2008р. щодо сплати в повному обсязі нарахованих відсотків за користування наданою бюджетною позикою, безпосередньо зачіпає економічні та соціальні інтереси держави.

          Частиною 1 ст.29 ГПК України передбачено, що прокурор, зокрема бере участь у розгляді справ за його позовами для представництва інтересів держави.

          За вищенаведених обставин, прокурором відповідно до вимог ст. 29 ГПК України заявлено позов в інтересах держави щодо позовних вимог у збільшеному розмірі, з урахуванням заяви від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог, про стягнення з ВАТ „Племінний завод Закарпатський" на користь Аграрного фонду загальної суми 116357,69грн. (в тому сума 108 581,72грн. –прострочені відсотки за користування бюджетною позикою, сума 5754,83грн. - індекс інфляції та сума 2021,14грн. три відсотки річних від простроченої суми відсотків за користування бюджетною позикою).

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між Аграрним фондом, м. Київ (далі - Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством "Племінний завод Закарпатський" (далі - Позичальник) 18.11.2008 року було укладено Кредитний договір про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна № 49 (далі –Кредитний договір, а.с.7-9), згідно умов п.п.1.1 п. 1 якого передбачено, що Кредитор надає Позичальнику бюджетну позику в межах режиму державних заставних закупівель відповідно до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”, а Позичальник повертає суму бюджетної позики та сплачує відсотки за її користування на умовах цього договору. Позичальник для забезпечення своїх зобов”язань передає в заставу зерно на умовах цього договору (п.п.1.2 п.1 Кредитного договору). Розмір бюджетної позики становить 3420000грн. (п.п.2.1 п.2 Кредитного договору)

          Підпунктом 4.1.3 п.4.1 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов”язаний повернути бюджетну позику до 30.06.2009р. та сплатити відсотки за її користування відповідно до ст. 12 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України” з розрахунку 8,7 відсотків річних від суми непогашеної бюджетної позики. Дозволяється дострокове погашення суми бюджетної позики та пропорційне погашення плати за її користування або їх частин.

          Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Кредитного договору, Аграрним фондом, як Кредитором, було надано ВАТ "Племінний завод Закарпатський", як Позичальнику, бюджетну позику у розмірі 3420000грн., що підтверджується платіжним дорученням №8918 від 20.11.2008р. (а.с. 25).

          Позичальником в свою чергу, на виконання умов п.п.1.2 п.1 Кредитного договору для забезпечення своїх зобов”язань, було передано в заставу зерно (зокрема кукурудзу 4 групи, урожаю 2008р., у кількості 5 000 тонн, в рахунок заставних операцій) на умовах цього договору, що підтверджується копією Подвійного складського свідоцтва на зерно Заставного свідоцтва (частина Б) від 10.11.2008р. серії АБ №043673 та копією Подвійного складського свідоцтва на зерно Заставного свідоцтва (частина Б) від 10.11.2008р. серії АБ №043674 (а.с.103, 105), копією Договору №27/06-1-08 про надання послуг по прийманню, сушці, очистці, зберіганню та відпуску сільськогосподарської продукції від 27.06.2008р. (а.с.113-116) та відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 Кредитного договору Позичальником було застраховано заставне зерно від ризику випадкової загибелі або ушкодження, що підтверджується копією з Договору №206/1100/08-ЗКФ добровільного страхування майна від 05.11.2008р. з додатковою угодою №1 до даного Договору (а.с.117-123).

          Як вбачається з долучених до матеріалів справи виписок з рахунку №37116004004099 за 10.04, 16.04 та 30.06.2009р. (а.с.10-15), Позичальником отримана бюджетна позика та відсотки за користування бюджетною позикою погашалися наступним чином:

          10.04.2009р. було повернуто бюджетну позику в сумі 684000грн. та сплачено відсотки за користування бюджетною позикою в сумі 22 988, 02 грн.(а.с. 10-11);

          16.04.2009р. було повернуто бюджетну позику в сумі 684000грн. та сплачено відсотки за користування бюджетною позикою в сумі 23966, 24 грн.(а.с. 12-13).

          30.06.2009р. було повернуто бюджетну позику в сумі 2 052 000грн., без сплати відсотків, які складають суму 108581, 72 (а.с. 14-15).

          Отже, відповідачем отриману бюджетну позику у розмірі 3420000грн. було повернуто в повному обсязі у строк, встановлений п.п. 4.1.3 п.4.1 Кредитного договору, до 30.06.2009р. Однак, як було зазначено вище, відсотки за користування бюджетною позикою у розмірі 2 052 000грн., які (відсотки) становлять суму 108581,72грн. та розгорнутий розрахунок яких наведений у позовній заяві, відповідачем, як у вищезазначений строк, так і на день розгляду справи, не були сплачені на користь позивача, що є порушенням умов Кредитного договору про бюджетні позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна №49 від 18.11.2008р.

          Позивачем вживались заходи щодо погашення відповідачем наявної заборгованості по відсоткам за користування бюджетною позикою, що підтверджено засвідченою копію з вимоги від 03.07.2009р. №41-07/3208 (а.с.43-44) до відповідача про необхідність погашення наявної заборгованості.

          Оскільки дана вимога відповідачем не була виконана, отже наявність у відповідача вищезазначеної суми 108581,72грн., як заборгованості перед позивачем по нарахованим відсоткам за користування бюджетною позикою у розмірі 2 052 000грн., належним чином підтверджено матеріалами справи.

Крім того, слід зазначити, що у зв”язку з повним погашенням відповідачем бюджетної позики в межах режиму державних заставних закупівель зерна та частковим погашенням відсотків за користування бюджетною позикою, Аграрним фондом відповідно до листа від 21.04.2009р. щодо повернення заставного свідоцтва, було повернуто ВАТ "Племінний завод Закарпатський" Подвійне складське свідоцтво на зерно Заставного свідоцтва (частина Б) від 10.11.2008р. серії АБ №043674 на зерно кукурудзи 4 групи (ДСТУ 4525-2006) в кількості 2000 тонн (а.с.104), про що також зазначено позивачем у поясненні від 09.07.2010р. №79 до позову (а.с.101-102).

          Також, слід зазначити те, що у матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувався факт повернення Аграрним фондом ВАТ "Племінний завод Закарпатський" Подвійного складського свідоцтва на зерно Заставного свідоцтва (частина Б) від 10.11.2008р. серії АБ №043673 на зерно кукурудзи 4 групи (ДСТУ 4525-2006) в кількості 3000 тонн та не підтверджується факт переходу у власність держави вищезазначеної кількості зерна кукурудзи, що могло б підтверджувати обставину відсутності у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 108581,72грн. по нарахованим відсоткам за користування бюджетною позикою у розмірі 2 052 000грн.

          Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Дане правило також закріплене у ст. 526 Цивільного кодексу України.

          Оскільки, як було зазначено вище, відповідач не оплатив в повному обсязі, у встановлений Кредитним договором строк, відсотки за користування бюджетною позикою, тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 108581,72грн. відсотків за користування бюджетною позикою у розмірі 2 052 000грн. по строку 30.06.2009р. за період з 20.11.2008р. по 30.06.2009р., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, а відповідачем не спростовані, тому позов в даній частині підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача в примусовому порядку вищезазначеної суми заборгованості по нарахованим відсоткам за користування бюджетною позикою.

          Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З урахуванням вищезазначеного, є правомірним нарахування відповідачеві, відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, суми 5754,83грн. - індексу інфляції та суми 2021,14грн. трьох відсотків річних від простроченої суми відсотків за користування бюджетною позикою, розгорнутий розрахунок яких наведений у заяві від 15.02.2010р. про збільшення розміру позовних вимог (а.с.38-41), а тому позовні вимоги в даній частині позову також підлягають до задоволення та відповідно сума 5754,83грн. - індексу інфляції та сума 2021,14грн. трьох відсотків річних, нарахованих від простроченої суми 108581,72грн. відсотків за користування бюджетною позикою, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у примусовому порядку.

          Слід зазначити, що відповідно до довідки Головного управління статистики у Закарпатській області від 11.02.2010р. №04/3-07/708 (а.с.100) у ЄДРПОУ значиться Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод Закарпатський", яке згідно реєстраційних дій від 29.12.2009р. (запис №13091070010000219), проведених державним реєстратором Берегівської РДА, змінило місцезнаходження юридичної особи з Берегівського району, с. Гать, вул. Головна, 63Б на м. Ужгород, вул. Острівна, 9-А, з ідентифікаційним кодом 00845648.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача в доход Державного бюджету України суму 1163,58грн. державного мита та суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 69 ч.3, 75, 77, 79, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю у збільшеному розмірі позовних вимог.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" /м. Ужгород, вул. Острівна, 9-А, код ЄДРПОУ 00845648, р/р 26006001058839 в філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, МФО 312226/ на користь Аграрного фонду /м. Київ, вул. Ю. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855, р/р 37116004004099 в ДКУ м. Києва, МФО 820172/ заборгованість у загальній сумі 116357,69грн. (в тому сума 108 581,72грн.–прострочені відсотки за користування бюджетною позикою, сума 5754,83грн. - індекс інфляції та сума 2021,14грн. три відсотки річних, нарахованих від простроченої суми відсотків за користування бюджетною позикою).

          Видати наказ.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" /м. Ужгород, вул. Острівна, 9-А, код ЄДРПОУ 00845648, р/р 26006001058839 в філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, МФО 312226/ в доход Державного бюджету суму 1163,58грн. державного мита /отримувач –УДК м. Ужгород, банк отримувача - ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, номер рахунку №31115095700002, код ЗКПО 22108040, код платежу - 22090200/.

          Видати наказ.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод Закарпатський" /м. Ужгород, вул. Острівна, 9-А, код ЄДРПОУ 00845648, р/р 26006001058839 в філії ВАТ Державний експортно-імпортний банк України, МФО 312226/ до спеціального фонду Державного бюджету суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу /банк одержувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31214264700002, назва рахунку м. Ужгород 22050003, код ЄДРПОУ 22108040, код класифікації доходів 22050003/.

Видати наказ.

5.          Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець