Рішення № 10462056, 14.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

14.07.2010 р.                                                                                 Справа № 19/34

За позовом Публічного акціонерного товариства „Херсонський комбінат хлібопродуктів”, м. Херсон

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛМІ”, м. Ужгород

про стягнення 12 245 грн. суми попередньої оплати (з врахуванням зміни підстави позову),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Херсонський комбінат хлібопродуктів”, м. Херсон заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛМІ”, м. Ужгород про стягнення 12 245 грн. Позивачем 14.06.2010 року через канцелярію суду подано клопотання в порядку ст. 22 ГПК України № 657/07 від 28.05.2010 року, в якому просить суд стягнути з відповідача 12 245 грн. суми попередньої оплати, а також судові витрати.

За клопотанням сторін справу розглянуто у термін, визначений відповідно до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про зміну підстави позову, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до усної домовленості з відповідачем, останній не надав позивачу послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 (італійського виробництва) та не повернув позивачу суму попередньої оплати в розмірі 12 245 грн., яку позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідачу платіжним дорученням № 540 від 06.03.2009 року згідно виставленого відповідачем рахунку.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву проти позову заперечив та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки вважає, що позивач, згідно умов усного договору від 04.03.2009 року, взяв на себе зобов’язання попередньо оплатити вартість послуг, що становлять предмет усного договору від 04.03.2009 року та доставити обладнання, яке потребує ремонту на підприємство ТОВ „АЛМІ”, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16.

Вказує на те, що оскільки, позивачем не було доставлено упаковочний автомат борошна ДА-40 на місце виконання зобов’язання (на адресу ТОВ „АЛМІ”), то у відповідача не було реальної можливості здійснити ремонт зазначеного обладнання та виконати взяті на себе зобов’язання.

Крім того, посилається на те, що в усному договорі від 04.03.2009 року не було чітко визначено строк виконання зобов’язання. Тоді як, відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Крім того, відповідач, за твердженням представника відповідача, не отримував від позивача жодної вимоги щодо виконання умов усного договору від 04.03.2010 року, що свідчить про ненастання обов’язку відповідача щодо виконання взятого на себе зобов’язання по ремонту обумовленого обладнання. Більш того, зазначає, що додані до матеріалів позовної заяви поштові фіскальні чеки не можуть бути належними доказами отримання відповідачем претензії № 160/07 від 11.02.2010 року, оскільки на них немає відмітки про отримання поштового відправлення. В даному випадку належним та допустимим доказом отримання відповідачем претензії може бути виключно повідомлення про вручення поштового відправлення, яке відсутнє в матеріалах справи.

Зазначає також про те, що оскільки строк виконання зобов’язання не настав, то на відповідачеві не лежить обов’язок по виконанню умов усного договору від 04.03.2009 року.

Клопотанням № 657/07 від 28.05.2010 року позивач спростовує твердження відповідача щодо невиконання позивачем умов усної домовленості між сторонами в частині доставки упаковочного автомата борошна ДА-40 на адресу ТОВ „АЛМІ”, оскільки вказане вище обладнання має масу 2800 кг (майже три тонни) і габарити 2,510 м. х 2,880 м. х 1,780 м., тому між сторонами не могло бути домовленості щодо доставки тритонного обладнання на адресу відповідача, і за твердженням позивача, відповідач про це знав і знає дуже добре.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

Матеріалами справи встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов’язання надати послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 (італійського виробництва), а позивач взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити послуги на умовах попередньої оплати.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки, Публічне акціонерне товариство „Херсонський комбінат хлібопродуктів” перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛМІ” грошові кошти в сумі 12245 грн. як оплату за послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40, а останній їх прийняв, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (стаття 901 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі надісланого відповідачем позивачу рахунку № 6 від 05.03.2009 року за послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 (італійського виробництва), позивач свої зобов'язання виконав, здійснивши передоплату в розмірі 12 245 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 540 від 06.03.2009 року.

Проте відповідач свої зобов'язання з надання послуг по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 (італійського виробництва) не виконав та не повернув позивачу суму отриманої оплати у розмірі 12 245 грн. за послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або значений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Сторони домовились, що оплата за надання послуг по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 вноситься попередньо. Проте, цим договором сторонами не визначено строків та порядку повернення виконавцем (відповідачем) суми попередньої оплати замовнику (позивачу).

Отже, суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання відповідача по поверненню попередньої оплати настає з моменту направлення претензії (вимоги) позивачем, а через сім днів у позивача виникає право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню попередньої оплати в сумі 12 245 грн.

Судом встановлено, що позивачем на три адреси відповідача була направлена претензія № 160/07 від 11.02.2010 року з вимогою про повернення попередньої оплати в розмірі 12245 грн., що підтверджується фіскальними чеками № 9200, № 9201 та № 9202 від 11.02.2010 року. Однак, відповідач на дану претензію не відреагував, суму попередньої оплати за послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 за твердженням позивача не повернув.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання відповідачем зобов'язання по поверненню передоплати настав з моменту направлення претензії, тобто з 11.02.2010 року, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню передоплати.

Оскільки відповідач послуг по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40 (італійського виробництва) не надав, суму передоплати – 12 245 грн. не повернув, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 12 245 грн. і задоволення позову у повному обсязі.

Щодо твердження відповідача про те, що додані до матеріалів позовної заяви поштові фіскальні чеки не можуть бути належними доказами отримання відповідачем претензії № 160/07 від 11.02.2010 року, оскільки на них не має жодної відмітки про отримання відповідачем поштового повідомлення, суд констатує наступне.

Відповідно до Роз’яснення Вищого господарського суду України № 04-5/366 від 28.03.2002 року та Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/208 від 13.04.2008 року „Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 27 „Про затвердження Правил надання послуг поштового звязку” встановлено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв’язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та інше.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних документальних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 122 грн. 45 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛМІ”, м. Ужгород, вул. Бородіна, 14 (код ЄДРПОУ 22091730) на користь Публічного акціонерного товариства „Херсонський комбінат хлібопродуктів”, м. Херсон, вул. Порт Елеватор, 5 (код ЄДРПОУ 00952367) 12 245 (Дванадцять тисяч двісті сорок п’ять гривень) грн. суму попередньої оплати за ненадані послуги по ремонту упаковочного автомата борошна ДА-40, а також суму 122 (Сто двадцять дві гривень) грн. 45 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.