Рішення № 10462054, 15.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.2010                                                   Справа №15/30

За позовом публічного акціонерного товариства компанії „Райз” в особі Закарпатської філії ЗАТ компанії „Райз”, м. Мукачево

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Баркасово”, с. Баркасово Мукачівського району

про стягнення 35734,80 грн., в тому числі 19919,18 грн. основного боргу, 3243,05 грн. пені та 12572,57 грн. 28% за користування чужими коштами (згідно уточнених позовних вимог),

Суддя –Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача –Демида А.В., представник по довіреності б/н від 03.06.10;

від відповідача – Катов О.А., директор.

СУТЬ СПОРУ публічним акціонерним товариством компанії „Райз” в особі Закарпатської філії ЗАТ компанії „Райз” заявлено позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Баркасово” про стягнення 35734,80 грн., в тому числі 19919,18 грн. основного боргу, 3243,05 грн. пені та 12572,57 грн. 28% за користування чужими коштами.

В судовому засіданні 14.07.10 за участю представників сторін (від позивача –Демида А.В., представник по довіреності б/н від 03.06.10; від відповідача –Катов О.А., директор) в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.07.10 на 12 год. 00 хв. для надання можливості сторонам подати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів та заперечень.

Представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі. Просить стягнути з відповідача суму 19919,18 грн. основного боргу, 3243,05 грн. пені та 12572,57 грн. 28% за користування чужими коштами у зв’язку з неналежним виконанням взятих на себе за договором поставки на умовах товарного кредиту №12720/9К від 26.05.08 зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції та відсотків за користування товарним кредитом.

Крім того, представником позивача подано належним чином завірену копію Свідоцтва (Серія А01 №215254) про державну реєстрацію юридичної особи, що підтверджує зміну організаційно-правової форми правління підприємства позивача та зміну найменування з ЗАТ ”Компанія „Райз” на публічне акціонерне товариство „Компанія ”Райз” (а. с. 52.

Відповідач щодо уточненої суми основного боргу не заперечує; просить суд застосувати строк позовної давності при стягненні пені і зменшити суму річних за користування чужими коштами до 16 %; в порядку ст. 121 ГПК України подав заяву про відстрочку виконання рішення терміном на два місяці у зв’язку з скрутним фінансовим становищем товариства та з врахуванням специфіки діяльності (після збору урожаю).

Спір у відповідності до ч. 4 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін розглянуто у більш тривалий термін (а. с. 58).

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі, а саме публічним акціонерним товариством компанією „Райз” в особі Закарпатської філії ЗАТ компанією „Райз” (постачальник) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Баркасово” (покупець) 26 травня 2008 року укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №12720/9К.

Вказаний договір передбачає, що постачальник зобов’язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору. Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її доларовий еквівалент, порядок та термін оплати вартості товару (в т. ч. частина вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами (п. п.1, 2).

          П. 2 договору сторін встановлює, що вартість (ціна) товару та сума нарахованих відсотків за користування товарним кредитом вказана в додатку №1а, згідно з яким ціна визначена у гривнях та еквіваленті в іноземній валюті. Ціна договору становить вартість товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом.

Згідно видаткової накладної №ВН-10027-00509 від 27.05.08 та довіреності ЯНЮ №00178 від 22.05.08 виданій Катову О.А. відповідач отримав товар (естрон, тітус, тренд ПАР) на суму 10353,81 грн. (на день поставки еквівалент до курсу долара США складав 2050,26 доларів США, додаток до договору №1 від 26.05.08, а. с. 15).

Відповідач у відповідності до п. 2.4 договору здійснив авансовий платіж до цієї поставки в розмірі 10000,00 грн. (на день оплати еквівалент до курсу долара США складав 1980,20 доларів США).

Разом з тим, із фактичних обставин та матеріалів справи судом встановлено, що на підставі видаткової накладної №180/08 від 25.04.08 сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю „Баркасово” відпущено товар (насіння кукурудзи) в кількості 20 посівних одиниць на загальну суму 20997,90 грн. (на день поставки еквівалент до курсу долара США складав 4158,00 доларів США, а. с. 71), а не як зазначено у поданій позивачем видатковій накладній №ВН-10027-00510 від 27.05.08, про що позивачем зазначено у заяві про уточнення позовних вимог від 15.07.10.

У відповідності до умов п. 2.4 договору та доповнення до договору від 24.10.08 сторонами встановлено кінцевий термін проведення оплати за отриманий товар до 01.11.08.

Відповідач зобов’язання по оплаті отриманого товару виконав частково, а саме: 29.05.08 сплатив суму в розмірі 5000,00 грн. (на день оплати еквівалент до курсу долара США складав 1026,70 доларів США) та 16.04.10 –7000 грн. (на день оплати еквівалент до курсу долара США складав 886,08 доларів США).

Таким чином, на день подання позову (14 квітня 2010 року) заборгованість відповідача склала суму еквівалентну 3201,36 доларів США, що становить згідно курсу НБУ 19919,18 грн., в тому числі 18475,93 грн. боргу та 1443,25 грн. процентів за користування товарним кредитом.

Нормами ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті, який підлягає сплаті в гривнях за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позовні вимоги у сумі 19919,18 грн. належним чином підтверджені матеріалами справи (договором, видатковими накладними, вимогами про сплату коштів), відповідачем визнаються та підлягають задоволенню; порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 19919,18 грн. основного боргу.

П. 7.3. договору сторін встановлено, що покупець за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості товару та/або процентів за користування товарним кредитом, сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 відсотка від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення.

На підставі викладеного, позивачем нараховано пеню у розмірі 3243,05 грн. за період з 01.11.08 по 30.04.09 з суми боргу станом на 01.11.08 в розмірі 26990,10 грн.

Відповідач в порядку п. п. 2, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування судом наслідків спливу позовної давності пені у вигляді відмови у позові.

Як встановлено п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України спеціальна позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так як сторони погодили кінцевий термін проведення оплати за отриманий товар до 01.11.08, то початок перебігу строку позовної давності у відповідності до ст. 261 Цивільного кодексу України починається з вказаної дати і триває до 14.04.09 (позов подано 14.04.10), тобто пеня обраховується із 14.04.09 по 30.04.09 з суми 62666,62 грн. з урахуванням проплат відповідачем.

Отже, судом здійснено перерахунок розміру пені, який склав 367,64 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи відповідача щодо зменшення розміру річних не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки п. 7.5 договору сторін передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов’язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 процентів річних з простроченої суми.

У зв’язку з вищезазначеним із відповідача також підлягає стягненню 12572,57 грн. 28% за користування чужими коштами.

Разом з цим, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши позицію відповідача, а також інтереси всіх сторін, суд вважає за можливе задовольнити заяву сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Баркасово” про відстрочку виконання рішення, відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 15.07.10 у справі №15/30 терміном на два місяці.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Баркасово”, вул. Кірова, 19, с. Баркасово, Мукачівський район, Закарпатська область (р/р 260053563 в АППБ „Аваль” м. Ужгород, МФО 312345, код ЄДРПОУ 30839073) на користь публічного акціонерного товариства компанії „Райз” в особі Закарпатської філії ЗАТ компанії „Райз”, вул. Академіка Заболотного, буд. 152, м. Київ (р/р 26002220016675 в ВАТ „Укрексімбанк” м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ13980201) суму 32859 /Тридцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят дев’ять/ грн. 39 коп., в тому числі 19919,18 грн. основного боргу, 367,64 грн. пені та 12572,57 грн. 28% за користування чужими коштами, а також суму 389 /Триста вісімдесят дев’ять/ грн. 77 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 51 /П’ятдесят одну/ грн. 61 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Відстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 15.07.10 у справі №15/30 терміном на два місяці.

5.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду 15 липня 2010 року за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, яке оформлене в порядку статті 84 ГПК України повністю та підписано 20 липня 2010 року.

Суддя Н.М. Ващиліна