Рішення № 10462050, 19.07.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2010                                                             Справа № 5/87

За позовом Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком", м. Ужгород

про стягнення заборгованості у розмірі 2 961, 33 грн.

Суддя Йосипчук О.С.

          За участю представників сторін:

          від позивача: не з'явився

          від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом

Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком", м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 2 961, 33 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 2 706, 42 грн. заборгованості по оплаті за товар, проданий згідно з Договором купівлі-продажу № 114Л від 17.02.2010р.

Відповідно до видаткових накладних № 006817-91 від 18.03.2010р., № 006813-92 від 18.03.2010р. та № 007737-92 від 25.03.2010р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 2 707, 40 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання не виконав і не здійснив розрахунок за поставлений товар. Тому з урахуванням переплати за попередніми зобов'язаннями в сумі 0,98 грн. за відповідачем існує заборгованість у розмірі 2 706, 42 грн.

          Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача суму 128, 26 грн. пені та суму 126, 65 грн. штрафу у розмірі 20% річних.

Отже, загальна сума позовних вимог становить 2 961, 33 грн.

Відповідач на повторну вимогу суду свого представника в судове засідання не направив, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.                               Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору купівлі-продажу № 114Л від 17.02.2010р. (далі - Договір), згідно з яким Продавець (позивач у даній справі) зобов'язується продати та поставити Покупцю (відповідачу у справі) товар, а той, у свою чергу, приймає та оплачує товар.

Факт поставки позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними № 006817-91 від 18.03.2010р., № 006813-92 від 18.03.2010р. та № 007737-92 від 25.03.2010р.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання (п. 5.1 вищезазначеного Договору) по оплаті за поставлений товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, станом на 21.06.2010р. складає 2 706, 42 грн.

          Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Згідно з п. 6.1 Договору купівлі-продажу встановлено, що у випадку недотримання строків оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми неоплаченого в строк товару.

          У відповідності до вищезазначеного п. 6.1 Договору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача також 20 відсотків річних від суми неоплаченого в строк товару.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання.

Отже, слід визнати правомірними, і такими, що ґрунтуються на умовах Договору купівлі-продажу № 114Л від 17.02.2010р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення пені (128, 26 грн.) та 20 відсотків річних (126, 65 грн.).

За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідача підтверджено документально і не заперечується відповідачем, сума 2 961, 33 грн. боргу підлягає стягненню примусово.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1. Позов задоволити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліфармаком" (88000, м. Ужгород, вул. Загоорська, 23, МФО 312356, код ЄДРПОУ 20445112, р/р № 26006301079002 у філії "ЗОУ ВАТ "Ощадбанк" м.Ужгород) на користь Закритого акціонерного товариства "Медфарком-Центр" (03680, м. Київ, вул. Кржижановського, 4, МФО 320917, код ЄДРПОУ 33239630, р/р 2600431441801 в філії АБ "Південний") суму 2 961, 33 грн., з яких сума 2 706, 42 грн. – основний борг, сума 128, 26 грн. – пеня, сума 126, 65 грн. – 20 % річних, а також суму 102 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Йосипчук О.С.