Рішення № 10461531, 12.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.10 р.                     Справа № 1/107                               

за позовом: Прокурора Амвросіївського району в інтересах держави в особі Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

до відповідача: Фермерського господарства „МІСАМ” с. Ульянівське Амвросіївського району Донецької області

про стягнення 18 131 грн. 41 коп.

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Воробйова Л.А. - представник

Від відповідача: Важинский А.В. - представник

В засіданні брали участь:

Прокурор: не з’явився

Прокурор Амвросіївського району в інтересах держави в особі Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся з позовом до Фермерського господарства „МІСАМ” про стягнення заборгованості у сумі 15 000 грн. 00 коп., індексу інфляції у сумі 360 грн. 25 коп., пені у сумі 2 771 грн. 16 коп.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на: договір № 6 про надання фінансової підтримки фермерському господарству від 04.06.2008р., заявку № 5 від 23.04.2008р. на участь у конкурсі для отримання вказаної підтримки, довідку про надання фінансової підтримки, платіжні доручення №№ 7 від 06.06.2008р., 3 від 11.06.2008р., розрахунок позову.

В судовому засіданні 21.06.2010р. відповідач визнав заборгованість та

пояснив, що непогашення кредиту та нарахованого індексу інфляції пов’язано з економічною кризою, у зв’язку з чим заявив усне клопотання про зменшення розміру пені. Розгляд справи був відкладений.

В наступному судовому засіданні відповідач пояснив, що він приймає заходи щодо погашення боргу, однак у зв’язку з непогодними умовами він не може це зробити своєчасно. Господарство займається зрощуванням сільськогосподарських культур і грошові кошти у нього будуть після зібрання врожаю, тобто у жовтні 2010р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 04.06.2008р. Донецьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позикодавцем) був укладений з Фермерським господарством „МІСАМ”(позичальником) договір № 6 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, відповідно до якого позикодавець (позивач) прийняв на себе зобов’язання надати позичальнику (відповідачу) фінансову підтримку на поворотній основі в сумі 100 000 грн. 00 коп., а останній зобов’язався використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений договором строк. На підставі довідки, виданої конкурсною комісією від 19.05.2008р., та Порядку використання коштів державного бюджету для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. № 1102 зі змінами, внесеними 27.02.2008р., фінансова підтримка на поворотній основі надається для виробництва, переробки та збуту виробленої продукції.

Пунктом 3.2.1 договору позивач зобов’язався надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Відповідно до пункту 3.4.2 договору відповідач зобов’язався повернути кошти фінансової підтримки за встановленим графіком: до 04.06.2009р. в сумі 20 000 грн. 00 коп.; до 04.06.2010р. в сумі 40 000 грн. 00 коп.; до 04.06.2011р. в сумі 40 000 грн. 00 коп.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що фінансова підтримка надається фермерському господарству терміном до 04.06.2011р.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором, перерахував визначену договором допомогу в сумі 100 000 грн. 00 коп. платіжними дорученнями №№ 7 від 06.06.2008р., 3 від 11.06.2008р.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов’язання щодо погашення позики згідно узгодженого сторонами графіку своєчасно не виконував, внаслідок чого заборгованість станом на 01.03.2010р. склала 15 000 грн. 00 коп.

В силу ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Матеріалами справи підтверджено, що позичальник не виконував свої обов’язки по поверненню позики в обумовлені строки згідно узгодженого сторонами графіку, тому позов заявлений обґрунтовано.

Статтею 546 вказаного Кодексу закріплено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Донецькому відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Позивач пред’явив її за період з 04.06.2009р. по 23.03.2010р. у сумі 2 771 грн. 16 коп.

Проте, перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що вона нарахована без врахування вимог пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, який передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тому з врахуванням викладеного вона становить 2 076 грн. 69 коп.

Крім того, в силу статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така ж відповідальність передбачена пунктом 5.1 договору

Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач нарахував індекс інфляції у сумі 360 грн. 25 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Прокурор довів позовні вимоги, тому вони підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню, оскільки в його обґрунтування не надані будь-які докази.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора Амвросіївського району, заявлені в інтересах держави в особі Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства “МІСАМ” (87354, Донецька область, Амвросіївський район, с. Ульянівське, вул. Садова, 1, р/р 2600069503 Амвросіївське відділення “Райффайзен Банк Аваль”, Донецька обласна дирекція, МФО 380805, ЄДРПОУ 34868464) на користь Донецького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (83052, м. Донецьк, вул. Владичанського, 32, ідентифікаційний код 13500031) заборгованість у сумі 15 000 грн. 00 коп., індекс інфляції у сумі 360 грн. 25 коп., пеню у сумі 2 076 грн. 69 коп.

Стягнути з Фермерського господарства “МІСАМ” (87354, Донецька область, Амвросіївський район, с. Ульянівське, вул. Садова, 1, р/р 2600069503 Амвросіївське відділення “Райффайзен Банк Аваль”, Донецька обласна дирекція, МФО 380805, ЄДРПОУ 34868464) на користь Державного бюджету України судові витрати по сплаті державного мита у сумі 174 грн. 36 коп.

Стягнути з Фермерського господарства “МІСАМ” (87354, Донецька область, Амвросіївський район, с. Ульянівське, вул. Садова, 1, р/р 2600069503 Амвросіївське відділення “Райффайзен Банк Аваль”, Донецька обласна дирекція, МФО 380805, ЄДРПОУ 34868464) на користь Державного бюджету України (р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34687001, отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226 грн. 96 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя