Ухвала суду № 10450301, 13.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 р.Справа № 2-а-6827/09/2170 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: представника - Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області Вінтоняк Олени Володимирівни; представника відкритого акціонерного товариства "Бериславський хлібозавод" Ярошенко Юлії Борисівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Бериславський хлібозавод" до Державної податкова інспекція у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Бериславський хлібозавод" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкова інспекція (далі ДПІ) у Бериславському районі Херсонської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2008 року:

- №0000722310/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 228 852 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 114 426 грн.;

- та №0000732310/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 11 737 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 5 868 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ВАТ "Бериславський хлібозавод" вказувало, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про те, що підприємством укладений правочин з придбання печі хлібопекарської, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, оскільки докази придбання цього обладнання відсутні, відповідно, право на податковий кредит за фіктивною господарською операцією не виникло. Однак, ці висновки є помилковими тому, що поставка печі хлібопекарської підтверджується договором, рахунком на оплату, накладною, податковою накладною, актом приймання-передачі. Крім того, доводи відповідача про відсутність фактичної поставки печі суперечать висновкам інвентаризації печі, яку проводили його посадові особи.

В доповненнях до позовної заяви позивач також заперечував проти виявлених податковою інспекцією фактів заниження показників рядка 1 Декларацій "операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%". Підприємство, на думку позивача, не занижувало ціну на реалізоване борошно більш ніж на 20 відсотків. Позивач зазначає, що може існувати декілька ринкових цін на однорідні товари (однорідні за назвою), які однак є такими, що відрізняються своїми параметрами. Згідно п.1.20.1 ст. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однорідні товари, які не є ідентичними та мають подібні характеристики, складаються з подібних елементів, що дозволяє їм виконувати однакові функції або бути взаємопов'язаними. Податкова інспекція не прийняла до уваги, що в перевіряємому періоді існувало дві муки - одна комерційна, що поступала від постійних постачальників, більш високої якості, та мука, що поступала від ДАК "Хліб України" (державної компанії, що реалізує муку з держрезерву за цінами, що є нижчими ніж існують на ринку, але й нижчої якості та з іншими параметрами). Порівнювати ціни на муку, керуючись лише її сортністю, неможливо. Борошно ДАК "Хліб України" не відповідало виробничим вимогам хлібозаводу, але його потрібно було терміново зібрати згідно наданих нарядів, тому керівництвом було прийнято рішення реалізувати борошно Новокаховському хлібозаводу, якому даний сорт борошна підходив і який мав грошові кошти. Новокаховський хлібозавод самостійно забирав борошно з миколаївського хлібоприймалього підприємства, додаткових витрат, в тому числі транспортних, позивач не ніс. Ціна борошна відповідала цінам, за якими відпускала борошно позивачу ДАК "Хліб України", тому для цього борошна звичайною та справедливою є ціна, що встановлена договором з Новокаховським хлібозаводом та ДАК "Хліб України". ДПІ не доведено тієї обставини, що договірна ціна не відповідає рівню звичайних цін. ДПІ не зверталась до платника податків із запитом щодо обґрунтування рівня договірних цін.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що при притягненні до адміністративної відповідальності керівник та головний бухгалтер підприємства визнали вину в скоєні порушення податкового законодавства. Господарська операція придбання печі не підтверджена належними первинними документами. Про відсутність фактичного відвантаження печі позивачу свідчить відсутність складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів у продавця, відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення печі, технічної документації, зовнішній огляд обладнання. Позивач перераховував кошти продавцю печі без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування. Правочин придбання печі є нікчемним, тому що суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року позов задоволений. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі Херсонської області 25 грудня 2008 року №0000722310/0 про визначення податкового зобов'язання ВАТ "Бериславський хлібозавод" з ПДВ в сумі 228 852 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 114 426 грн., №0000732310/0 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 11 737 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 5 868 грн.

В апеляційній скарзі ДПІ у Бериславському районі Херсонської області ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Бериславському районі Херсонської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Податкові повідомлення-рішення, які є предметом спору, прийняті за висновками акта перевірки ДПІ у Бериславському районі Херсонської області від 17 грудня 2008 року №55/231/05510970, при проведенні якої встановлено, що згідно договору №12/04-07 від 02 квітня 2007 року ТОВ "Агротрейдштюс" (м. Херсон), (продавець) взяло на себе зобов'язання реалізувати ВАТ "Бериславський хлібозавод" (покупець) обладнання: піч хлібопекарську Г4-ПХЗС-25 площею пода 25 кв.м. (виробник в угоді не вказаний, дата виготовлення також відсутня). Покупець зобов'язується провести передплату в розмірі 30% від суми поставки до 01 лютого 2008 року. Поставка обладнання - протягом 1-го місяця з моменту передплати - на суму 1 261 800 грн., в т.ч. ПДВ 210 300 грн. Місцезнаходження обладнання - склад ТОВ "Агротрейдплюс". Транспортні послуги здійснюються продавцем. Термін дії договору 31 грудня 2012 року.

Фактично, у перевіряємому періоді на адресу ТОВ "Агротрейдплюс" відповідно платіжного доручення №4584 від 27 серпня 2007 року перераховано попередню оплату за обладнання в сумі 304 000 грн., за податковою накладною №120 від 27 серпня 2007 року до складу податкового кредиту у серпні 2007 року платником віднесено ПДВ в сумі 50 666, 67 грн.

У лютому 2008 року ВАТ "Бериславський хлібозавод" згідно податкової накладної №37/2 від 18 лютого 2008 року до складу податкового кредиту віднесено ПДВ в розмірі 134 633, 33грн., а згідно видаткової накладної №РН-0000109 від 18 лютого 2008 року та акта прийому-передачі майна ТОВ "Агротрейдплюс" передано покупцю - ВАТ "Бериславський хлібозавод" - піч хлібопекарську Г4-ПХЗС-25 площею пода 25 кв.м.

В даному періоді підприємством здійснено наступну бухгалтерську проводку Дт 104 Кт 631 1 051 500 грн., оприбутковано піч хлібопекарську на балансовий рахунок 104 "Машини та обладнання".

В акті перевірки зазначено, що в ході збору інформації щодо проведеної фінансово-господарської операції по оприбуткуванню обладнання, на адресу ДПІ у м. Херсоні з питань підтвердження взаємовідносин ВАТ "Бериславський хлібозавод" з ТОВ "Агротрейдплюс" надіслано запит від 20 листопада 2008 року №10666/8/23.

Листом від 15 грудня 2008 року за №9757/7/23-604 ДПІ у м. Херсоні повідомлено наступне: засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Агротрейдплюс" є ОСОБА_5 Приватне підприємство "Агротрейдплюс" у перевіряємому періоді у своїй виробничій діяльності використовував орендне офісне приміщення: АДРЕСА_1 торгівельні чи складські приміщення підприємством не використовувались. Крім того, в акті перевірки зазначено, що постачальником обладнання на адресу ТОВ "Агротрейдплюс" є ТОВ "Адамант", засновником та керівником якого є також ОСОБА_5 Перевірити ТОВ "Адамант" податкова інспекція не має можливості у зв'язку з викраденням документів у останнього. Відповідач дійшов до висновку, що підтвердити сплату до бюджету суми ПДВ 210 166 грн. 67 коп. неможливо.

В ході перевірки була створена комісія у складі генерального директора ВАТ "Бериславський хлібозавод" Піскуна Д.А., головних державних ревізорів-інспекторів Вінтоняк О.І., Северіної Л.С., яка 25 листопада 2008 року провела огляд обладнання - печі хлібопекарської Ґ4-ПХЗС-25, та встановила, що на вигляд обладнання вже було у використанні (залишились сліди його використання: залишки ізоляції, сліди демонтажу) у розібраному вигляді, значні частини якого пошкоджені корозією, невідомого походження, без інвентарного номера та відсутності картки його обліку. На неодноразові письмові запити про надання технічної документації на дане обладнання, чи іншої документації, яка засвідчила б дату виготовлення, виробника, серійний номер і інші ознаки даної печі, посадовими особами підприємства відмовлено.

ДПІ дійшла висновку про заниження товариством податкових зобов'язань з ПДВ на суму 55 289 грн. 95 коп. внаслідок заниження цін на реалізоване борошно більше ніж на 20 відсотків при проведенні наступних фінансово-господарських операцій: за договором поставки №06-08/07 від 07 серпня 2007 року ВАТ "Бериславський хлібозавод" реалізувало на адресу ВАТ "Новокаховський хлібозавод" борошно І, II і вищого сортів, отримане від ДАК "Хліб України". На адресу покупця платником було відвантажено борошно, місцем відвантаження якого є ВАТ "Миколаївський КХП".

З метою вивчення інформації щодо рівня справедливих цін при здійсненні ВАТ "Бериславський хлібозавод" операцій з продажу борошна, ДПІ використано ціни на аналогічну продукцію, за якими підприємство придбає борошно для здійснення основного виду діяльності - виробництва хлібобулочних виробів, які діяли у відповідних податкових періодах.

Основним постачальником борошна на підприємстві є ТОВ "Агротрейдплюс" (код 34457722, м. Херсон) місцем відвантаження борошна якого також є ВАТ "Миколаївський КХП".

Борошно відповідних ґатунків у відповідних податкових періодах відвантажене ВАТ "Бериславськиі хлібозавод" на адресу ВАТ "Новокаховський хлібозавод" та отримане від ТОВ "Агротрейдплюс" є ідентичними (однорідними) товарами.

Відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ "Агротрейдплюс" на момент здійснення операції з позивачем не було зареєстровано як платник ПДВ і не мало право на складання податкових накладних.

Документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Агротрейдплюс" від 09 грудня 2008 року підтверджується поставку печі хлібопекарської.

Укладений з ТОВ "Агротрейдплюс" договір на момент розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався.

Позивач отримав від державної компанії ДАК "Хліб України" борошно з державного резерву та реалізував іншому підприємству за ціною отримання, посилаючись на невідповідність даного борошна своїм виробничим вимогам.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про нікчемність правочину придбання хлібопекарської печі, а також про те, що ціна на борошно одного й того ж гатунку при відсутності даних про виробника борошна повинна бути однаковою є необґрунтованими і, тому, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В апеляційній скарзі ДПІ у Бериславському районі Херсонської області вказується, що згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначальним фактором для отримання права платника податків права на податковий кредит є придбання (виготовлення) товарів та послуг або основних фондів з метою їхнього використання у власній господарській діяльності, разом з тим, хлібопекарська піч фактично не придбавалась позивачем, відповідно, у нього не виникло право на податковий кредит. Крім того, перевіркою встановлено невірне визначення позивачем сум податкових зобовязань в частині застосування звичайних цін (договір поставки №06-08/07 від 07 серпня 2007 року), у звязку з чим, оскаржені податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп.7.4.1).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5).

Таким чином, платник податків набуває право на податковий кредит якщо він придбав основний фонд для його використання у виробництві (що підтверджується відповідними документами), при цьому, датою виникнення такого права вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу №12/04-07 від 02 квітня 2007 року позивач придбав у ТОВ "Агротрейдштюс" піч хлібопекарську Г4-ПХЗС-25 площею пода 25 кв.м. Виконання цього договору підтверджується актом прийому-передачі печі, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Згідно акта перевірки, основним доводом апелянта про фіктивність господарської операції з придбання печі була відсутність у позивача товарно-транспортних накладних. Однак, коли при досудовому оскарженні податкових повідомлень-рішень виявилось, що у позивача наявні товарно-транспортні накладні, на відсутність яких посилався апелянт, останній не прийняв їх до уваги, вказуючи, що вони містять певні недоліки (при цьому, будь-якої норми Закону, яка б встановлювала, що зазначені недоліки роблять товарно-транспортні накладні недійсними апелянт не наводить).

Наведене свідчить про безпідставність та упередженість правової позиції апелянта.

Крім того, апелянт помилково вважав, що технічна документація на хлібопекарську піч є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський та фінансову звітність в Україні".

Більш того, в ході перевірки позивача безпосередньо посадовими особами апелянта була оглянута й навіть досліджена хлібопекарська піч, з чого слідує, що його твердження про безтоварність господарської операції з її придбання є взагалі необґрунтованими.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ, яку він сплатив ТОВ "Агротрейдштюс" у складі вартості хлібопекарської печі, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Стосовно доводів апелянт щодо невірного визначення позивачем сум податкових зобовязань в частині застосування звичайних цін (договір поставки №06-08/07 від 07 серпня 2007 року), судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пп.1.20.6, п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

У разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав від державної кампанії ДАК "Хліб України" борошно з державного резерву та реалізував його за ціною отримання, у звязку з тим, що якість цього борошна не відповідала виробничим вимогам позивача.

На думку апелянта, борошно ДАК "Хліб України" є ідентичному борошну, що поставляє ТОВ "Агротрейдплюс", відповідно, ціни на них є однакові, однак цей висновок є помилковим, оскільки ціна на борошно визначається не лише його сортність а й процесом виробництва.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: