Ухвала суду № 10450300, 13.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 р.Справа № 22-а-9409/08 Категорія: 2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Задорожна Н.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Новицькій Н.В.

з участю: представника комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" Довбенко Олега Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 25 вересня 2008 року по справі за позовом комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування штрафних санкції,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2008 року комунальне підприємство "Херсонський комунальний транспортний сервіс"(далі КП "Херсонкомунтранссервіс) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Херсоні про визнання нечинними рішення про застосування штрафних санкцій від 06 грудня 2007 року №0009692305, №0009702305/0 про застосування відповідно 85 593,90 грн. та 5 780 грн. фінансових санкцій згідно висновків акту перевірки від 26 листопада 2007 року №3246/23-4/01235573.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач послався на відсутність порушення з його боку вимог п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

ДПІ у м. Херсоні проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на законність та правомірність своїх рішень.

Постановою господарського суду Херсонської області від 25 вересня 2008 року позов задоволений.

Визнані недійсними прийняті ДПІ у м. Херсоні рішення від 06 грудня 2007 року №0009702305/0 та №0009692305 про застосування до КП "Херсонкомунтранссервіс", м. Херсон, код ЄДРПОУ 01235573 штрафних санкцій в розмірах відповідно 5 780 грн. та 85 593 грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Херсоні, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини справи.

26 листопада 2007 року уповноваженими представниками органу державної податкової служби проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП "Херсонкомунтранссервіс" за період фінансово-господарської діяльності з 01 липня 2004 року по 30 червня 2007 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 26 листопада 2007 року №3246,23-4/01235573.

Перевіркою встановлено, що за III-IV квартали 2004 року, 2005 року, 2006 рок, I-II квартали 2007 року підприємство здійснювало розрахункові операції за готівку з продажу автомобільного транспорту (автобусів Ікарус-280), деталей та вузлів автомобільного транспорту, типографської продукції (бланків квитково-залікових листів, рулонних квитків), які не є продукцією власного виробництва, загальна сума розрахунків 17 118,78 грн.

Розрахункові операції здійснювались у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів, але без застосування належним чином зареєстрованого РРО, що, на думку ДПІ у м. Херсона є порушенням п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за що до підприємства застосована передбачена п.1 ст.17 цього Закону - штрафна санкція у п'ятикратному розмірі суми не зареєстрованої через РРО.

Також відповідачем встановлено здійснення торгової діяльності без придбання відповідного торгового патенту за період з 07 липня 2004 року, 29 вересня 2005р., 2006 року, І-II квартал 2007 року, що, на думку відповідача, є порушенням ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", що було підставою для застосування штрафної санкції в розмірі 5 780 грн.

Про застосування штрафних санкцій відповідачем були оформлені і направлені позивачу рішення про застосування штрафних санкцій від 06 грудня 2007 року №0009692305, №0009702305/0.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості своїх дії та рішень, тому позовні вимоги КП "Херсонкомунтранссервіс" обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст.263 ГК України, п.1 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні вказується, що фактично позивачем продано товар за готівкові кошти, що вимагає застосування реєстратора розрахункових операцій, а також, що продаж друкованої типографської продукції передбачає наявність торгового патенту.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, оскільки з огляду на наступне.

Згідно п.1 ст. 3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Торговельна діяльність являє собою ініціативну, самостійну діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів з метою отримання прибутку, а товар - це продукт праці, який виробляють (придбавається) не для власного використання, а для продажу споживачам.

Пунктами 1,2 ст. 3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими підрозділами) у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Херсонської міської ради від 17 травня 2004 року №667р, "Про дозвіл КП "Херсонський комунальний транспортний сервіс" на відчуження основних засобів", підприємством продані автомобілі, деталі та вузли автомобільного транспорту (основні засоби), які протягом тривалого часу використовувалися підприємством у своїй господарській діяльності, і не були придбані з метою подальшого продажу для отримання доходу.

З наданих у справу фактичних доказів встановлено, що діяльність позивача не пов'язана з торговельною діяльністю у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері, а продаж основних засобів відбувся з метою зменшення витрат, пов'язаних з утриманням та обслуговуванням транспортних засобів.

Операцію з відчуження транспортних засобів оформлено прибутковими касовими ордерами, грошові кошти у сумі 17 118,78 грн. перераховані до місцевого бюджету.

У розумінні ГК України, господарсько-торговельною діяльністю - є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг (ст.263), а підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, однією з обовязкових умов вважати підприємство таким, що знаходиться у сфері торгівлі, є систематичність його участі у товарному обігу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за перевіряємий період (з III-IV квартали 2004 року, 2005 року, 2006 року, I-II квартали 2007 року) позивач, згідно акта перевірки від 26 листопада №3246/23-4/01235573 здійснював господарську діяльність з надання послуг пасажирського перевезення, транспортного забезпечення населення та організацій та надання послуг з перевезення окремих пільгових категорій пасажирів (а.с.7).

Таким чином, відчуження основних засобів, які протягом тривалого часу використовувалися підприємством у господарській діяльності, не є діяльністю у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, до якої застосовуються приписи Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", тому не вимагає обов'язкового застосування РРО.

Така позиція була підтверджена Листом Державної податкової адміністрації України, від 18 листопада 2004 року №10413/6/23-2119 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу основних фондів" (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), а саме враховуючи те, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівлі, дія Закону України від 01 червня 2000 року N 1776 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що відчуження основних засобів, які протягом тривалого часу використовувалися підприємством у господарській діяльності вимагає обов'язкового застосування РРО є необґрунтованими.

Щодо висновків апелянта про продаж підприємством типографської продукції (бланки квитково-залікових листів, рулонних квитків) без придбання торгового патенту, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Позивач надає послуги з перевезення пасажирів транспортними засобами, які орендує у суб'єктів господарської діяльності, на підставі договорів

Умовами договорів найму транспортного засобу з екіпажем для перевезення пасажирів транспортом загального користування. (п.4.2.12) наймодавець зобовязаний використовувати для забезпечення квитками пасажирів і багажу білети встановленого зразка, враховуючи їх реалізацію у квитково-касовій книзі (квитково-залікових листах), та наймач (КП "Херсонкомунтранссервіс".) зобов'язаний забезпечити екіпажі маршруту шляховою документацією (п.п.3.1.3 договорів).

Перевезення пасажирів відбувається шляхом укладання водієм з пасажирами усних договорів на перевезення, що підтверджується наданням водієм відповідного квитка сплати пасажиром грошових коштів, які отримує водій за виконання договору перевезення, належать КП "Херсонкомунтранссервіс".

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що типографська продукція у вигляді квитків не реалізовувалась позивачем водіям, а надавалась останнім для підтвердження наданих пасажирам послуг перевезення згідно усних договорів (квиток в обмін на грошові кошти, що складають вартість послуги з перевезення) є вірним.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення, а постанову господарського суду Херсонської області від 25 вересня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: