Постанова № 10449374, 13.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-3155/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Амельохіна В.В.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

представника позивача - Сірачинська Я.І.

представника відповідача - Мовчан Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення рішення №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-розважальний центр"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення рішення №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010.

У своєму адміністративному позові позивач просить визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010, прийняте Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією, а також стягнути з відповідача суму державного мита в розмірі 3 грн. 40 коп.

В судовому засіданні 13.07.2010, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судове засідання зявився, підтримавши свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання зявився, з приводу задоволення позовних вимог заперечував. Надав письмові заперечення та усні пояснення, у яких зазначав, що податкове повідомлення-рішення №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010 є правомірним, перевірка проводилась з чітким дотриманням норм діючого законодавства, а позов являється необґрунтованим.

Також зазначив, що річна орендна плата за землю не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Згідно зі статтею 2 Закону України “Про плату за землю”, використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Субєктом плати за землю є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Так, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок; за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата, яку позивач сплачував у розмірі меншому, ніж встановлено законом, у звязку із чим недоплачену суму орендної плати було донараховано податковим органом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 09.06.2010 Кременчуцькою ОДПІ було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр» з питань достовірності нарахування сум податку орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. За результатами перевірки складено акт № 40/23-210/05762565 від 12.01.2009 року (надалі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі», щодо заниження задекларованої плати за землю на 9296, 56 грн. (31112, 02 грн 21815, 46 грн.) за 2008 рік.

За результатами перевірки складено акт № 2772/15-227/34451123 від 09.06.2010 року (надалі Акт перевірки).

На підставі акту перевірки №2772/15-227/34451123 від 09.06.2010 року податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних ( фінансових) санкцій на загальну суму 13944, 84 грн., у тому числі за основним платежем 9296, 56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4648, 28 грн.

Суд, аналізуючи обставини спору, приходить до наступних висновків.

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної плати. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до даного Закону).

При визначені розміру орендної плати за землі державної комунальної власності сторони договору мають враховувати положення статті 7 Закону про плату за землю, зокрема частини першої статті 7 даного Закону, що регулює розмір плати за землю населених пунктів, згідно якої ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки. При цьому означені ставки земельного податку застосовуються по сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів за умови, що грошову оцінку останніх проведено і уточнено станом на 01.01.2008.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово- розважальний центр» за перевіряємий період було орендовано земельні ділянки, що належать до комунальної власності. Договори оренди були укладені з виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради, у звязку з чим позивачем сплачувалась орендна плата за землю до місцевого бюджету згідно наданих до Кременчуцької ОДПІ податкових декларацій розрахунків орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у м. Кременчук, а саме:

1)вул. Свіштовська, 25 - земельна ділянка несільськогосподарського призначення для майбутньої реконструкції незавершеного будівництва пральні на 5 т сухої білизни на добу. Надана в строкове платне користування згідно договору оренди землі від 22.01.2007 загальною площею 14648 кв.м. . Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2006 році 257951, 20 грн.

2) на розі вулиць Київської та 60-річчя Жовтня в м. Кременчуці ділянка несільськогосподарського призначення для будівництва, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування «McDonald»s» загальною площею 1748 кв.м. Надана в строкове платне користування згідно договору оренди землі від 13.07.2007. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 332889,10 грн.

3) вул. Київська в м. Кременчуці ділянка несільськогосподарського призначення для будівництва торгово-розважального комплексу загальною площею 8432 кв.м. Надана в строкове платне користування згідно договору оренди землі від 04.10.2007. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 300179, 20 грн.

4) вул. Свіштовська в м. Кременчуці ділянка несільськогосподарського призначення для будівництва складських будівель в районі кладовища загальною площею 7416 кв.м. Надана в строкове платне користування згідно договору оренди землі від 24.12.2007. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2007 році 134674, 50 грн.

На виконання зазначених договорів позивачем розраховано та задекларовано орендну плату за землю, що підтверджується копіями податкових декларацій та банківськими виписками про сплату орендної плати за орендовані земельні ділянки.

Твердження відповідача, щодо заниження позивачем орендної плати, суд не приймає з огляду на наступне.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Дана норма кореспондується з приписами статті 525 Цивільного кодексу України, якою заборонено односторонню зміну умов договорів.

Посилання податкового органу на невиконання позивачем приписів частини 4 статті 21 Закону України «Про плату за землю» щодо розміру орендної плати на рівні трикратного розміру земельного податку, судом не приймається виходячи в наступного.

Відповідачем не було надано суду докази, які б свідчили про ухилення позивача від внесення змін до договорів щодо збільшення ставки орендної плати.

Також слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 4 Закону України « Про плату за землю» ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватися іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Таким чином у Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції не було підстав для донараховування суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 9296, 56 грн. та штрафних санкцій у розмірі 4648,28 грн.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду, податковим органом не було доведено правомірність винесення податкового повідомлення рішення 000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010 задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №000546/0/1503/0/1928 від 18.06.2010 скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2010

СуддяВ.В. Амельохін