Постанова № 10449382, 06.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2188/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єресько Л.О.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.,

представників відповідача - Ринденко Т.Г., Васильєа О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїв Полтавській областіпро визнання протиправним, нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2008 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод"звернувся до Господарського суду Полтавської області з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправним, нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №00003230/0/29 від 21.04.2008 року, яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 604 333 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 24 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2010 року рішення попередніх судових інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

20 травня 2010 дана справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду для розгляду та ухвалою від 21 травня 2010 року прийнята до провадження до суду.

Як встановлено судом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено відповідачем за результатами невиїзної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за періоди: березень, квітень, травень 2007 року, оформленої актом від 15.04.2008 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1.8., пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та неможливість підтвердити надмірну сплату позивачем ПДВ до бюджету за господарськими операціями з ТОВ «Альянс-Д». Зазначений висновок позивач вважає необґрунтованим, оскільки факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Д»позивачу підшипників і штамповки та проведення оплати підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

У запереченнях посилалися на те, що в ході позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за березень, квітень, травень 2007 року, проведеної згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 10.04.2008 року № 727, встановлено, що у лютому, березні, квітні 2008 року основним постачальником позивача, на підставі податкових накладних якого було сформовано податковий кредит, було ТОВ «Альянс-Д», постачальником якого у свою чергу було ТОВ «Стаєр-2006», щодо якого згідно відповідей ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.07.2007 року та від 18.01.2008 року № 2191/7/23-512 встановлено неможливість провести зустрічну перевірку та підтвердити факт сплати сум ПДВ до бюджету у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою, та яке згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2007 року визнано банкрутом. За таких обставин, виходячи із того, що чинним законодавством встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а право на відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, перевіркою зроблено висновок про неможливість підтвердити надмірну сплату позивачем ПДВ до бюджету по даному ланцюгу постачання і необхідність зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ за березень, квітень, травень 2007 року на загальну суму 604 333 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач Відкрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод»(ідентифікаційний код 05763814) є платником податку на додану вартість.

20.04.2007 року позивачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 29826) податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 8.2.) становить 8469 300 грн. (відємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) 7810378 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) 7810 378 грн.

21.05.2007 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року, в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 8.2.) становить 11893 057 грн. (відємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) 18761145 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) 18761145 грн.

19.06.2007 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2007 року, в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 8.2.) становить 15441 907 грн. (відємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) 16926 930 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) 16926930 грн.

До податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2007 року позивачем було подано розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення відповідних сум бюджетного відшкодування, зазначених у податкових деклараціях (р. 25.1.).

У термін з 10.04.2008 року по 14.04.2008 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову перевірку ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період: березень, квітень, травень 2007 року, за результатами якої складено акт від 15.04.2008 року № 619/23-309/05763814.

Зазначену перевірку проведено на підставі наказу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 10.04.2008 року № 727, направлення від 10.04.2008 року № 750/000750.

В акті перевірки від 15.04.2008 року № 619/23-309/05763814 було зафіксовано, що позивачем порушено п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ на рахунок платника у банку: за березень 2007 року в сумі 315306 грн., квітень 2007 року 165828 грн., травень 2007 року 123199 грн. (у загальній сумі 604333 грн.).

За висновками перевірки бюджетне відшкодування за період з березня по травень 2007 року підлягало зменшенню у зв'язку із неможливістю підтвердити надмірну сплату позивачем сум ПДВ до бюджету у лютому квітні 2007 року по ланцюгу постачання позивачу від продукції виробничо-технічного призначення (підшипники, штамповка), оскільки згідно відповіді ТОВ «Альянс-Д»від 18.05.2007 року б/н та відповіді ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 21.12.2007 року постачальником ТОВ «Альянс-Д»було ТОВ «Стаєр-2006», щодо якого згідно відповідей ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 17.07.2007 року та від 18.01.2008 року № 2191/7/23-512 встановлено неможливість провести зустрічну перевірку та підтвердити факт сплати сум ПДВ до бюджету за відсутністю за юридичною адресою, та яке згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2007 року визнано банкрутом.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення №00003230/0/29 від 21.04.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у періоді березень 2007 року - травень 2007 року, на 604 333 грн.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню рішенню №00003230/0/29 від 21.04.2008 року, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон «Про ПДВ»).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»(в редакції, яка діяла на момент подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за березень-травень 2007 року) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону).

Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Судом встановлено, що позивачем було укладено з ТОВ «Альянс-Д»договори на постачання підшипників та аксесуарів до підшипників № 587 від 23.10.2006 року, № 43 від 16.11.2006 року, № 107 від 27.11.2006 року, згідно яких ТОВ «Альянс-Д»(Постачальник) зобов'язувалось поставити позивачу (Покупець) відповідну продукцію автомобільним або залізничним транспортом, при цьому датою поставки за домовленістю сторін була дата, вказана у товарно-транспортній (залізничній) накладній.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.06.2010 року № 6158242 ТОВ «Альянс-Д»зареєстроване 27.05.2004 року, місцезнаходження вул. Краснопільська, 14, м. Дніпропетровськ, основними видами діяльності його є, зокрема, 51.19. посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.70. інші види оптової торгівлі.

Факт постачання Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс-Д»позивачу протягом періоду з січня по квітень 2007 року підшипників та аксесуарів до них, а також проведення оплати підтверджується наданими позивачем податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями із відповідними штампами банку про проведення операцій з перерахування коштів.

Крім того, на запит Кременчуцької ОДПІ ТОВ «Альянс-Д»листом від 18.05.2007 року повідомило, що є офіційним дилером Харківського підшипникового заводу та дилером ЗАТ «Лозовський кузнечно-механічний завод»та підтвердило факт укладення договорів з ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»№ 587 від 23.10.2006 року, № 43 від 16.11.2006 року, № 107 від 27.11.2006 року, та відвантаження продукції на його адресу за відповідно оформленими податковими накладними.

Також, за результатами проведеної ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Д»з питань взаємовідносин із ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»за квітень 2007 року, оформленої довідкою, встановлено, що на виконання договорів ТОВ «Альянс-Д»з ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення ТОВ «Альянс-Д»виписано відповідні податкові накладні, суми ПДВ за якими відображено у податкових зобов'язаннях декларації з ПДВ за квітень 2007 року, а фактичне відвантаження товару підтверджено видатковими накладними. Крім того, зафіксовано, що ТОВ «Альянс-Д»не є виробником реалізованої продукції, натомість постачальниками його товару є ТОВ «Стаєр 2006» та ТОВ «ХАРП Трейдинг».

Що стосується ТОВ «Стаєр 2006», то на запит Кременчуцької ОДПІ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було повідомлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, а постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2007 року у справі № Б15/215-07 визнано банкрутом (листи від 17.07.2007 року вих. № 30213/7/23-513, від 18.01.2008 року вих. № 2191/7/23-512 наявні у справі т. 2, а.с.84, 85).

На підставі вказаної інформації відповідачем зроблено висновок про неможливість підтвердити надмірну сплату позивачем сум ПДВ до бюджету у лютому квітні 2007 року по ланцюгу постачання - ТОВ «Альянс-Д»- ТОВ «Стаєр 2006»продукції виробничо-технічного призначення (підшипники, штамповка) та необхідність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за період березень-травень 2007 року на 604333 грн.

Разом з тим, суд вважає зазначений висновок необґрунтованим та таким, що не відповідає положенням Закону України «Про ПДВ».

У реєстрах платіжних доручень ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»за лютий, березень, квітень 2007 року визначено номери платіжних доручень та сплачені суми ПДВ, які в подальшому включалися до заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ у березні, квітні, травні 2007 року.

Шляхом звірки відомостей зазначених реєстрів платіжних доручень та наявних у справі копій усіх платіжних доручень, які підтверджують проведення позивачем оплати ТОВ «Альянс-Д»продукції виробничо-технічного призначення, судом встановлено, що за період з лютого по квітень 2007 року до реєстрів платіжних доручень включено лише 1 платіжне доручення по ТОВ «Альянс-Д»- № 2282 від 27.02.2007 року, згідно якого позивачем перераховано ТОВ «Альянс-Д» 821790 грн. (в т.ч. ПДВ 136965 грн.) за поставку підшипників, рахунок фактура № 10 від 31.01.2007 року.

Таким чином, позивачем за період з березня по травень 2007 року по факту оплати постачальнику ТОВ «Альянс-Д»сум ПДВ у складі ціни поставленої продукції, заявлялася до бюджетного відшкодування лише сума ПДВ 136965 грн., сплачена згідно платіжного доручення № 2282 від 27.02.2007 року, і лише у декларації з ПДВ за березень 2007 року (наступний після сплати податковий період).

За таких обставин, визначення перевіркою позивачу суми зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Альянс-Д»за березень-травень 2007 року, в розмірі 604333 грн., є необгрунтованим, зробленим без дослідження та встановлення факту включення позивачем цієї суми ПДВ до сум бюджетного відшкодування у березні-травні 2007 року.

Що стосується суми ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ «Альянс-Д», яка дійсно включалася позивачем до суми бюджетного відшкодування за період з березня по травень 2007 року (136965 грн. згідно платіжного доручення № 2282 від 27.02.2007 року), а саме, у березні 2007 року (наступний податковий період після сплати), то факт товарності і реальності поставки продукції, оплаченої згідно вказаного платіжного доручення, підтверджується оформленою ТОВ «Альянс-Д»податковою накладною від 31.01.2007 року № 10 на поставку підшипників 30-232726Е2М, 30-42726Е2М кількістю 1300 комп. на загальну суму (з урахуванням товаротранспортних витрат) 684825 грн. (в т.ч. ПДВ 136965 грн.), видатковою накладною № 10 від 31.01.2007 року, залізничною накладною № 44161783 з відмітками Південної залізниці Крюків на Дніпрі про вивантаження товару від 03.02.2007 року та про оформлення видачі товару від 04.02.2007 року, карткою складського обліку матеріалів ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», згідно якої поставлена залізничним транспортом (вагон 23715550) від ТОВ «Альянс-Д»продукція була прийнята на склад.

З огляду на викладене, позивач, який фактично сплатив ТОВ «Альянс-Д»у попередньому податковому періоді (лютий 2007 року) суму ПДВ 136965 грн., що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення № 2282 від 27.02.2007 року, за умови, що господарська операція мала реальний та товарний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періоді (лютий, березень 2007 року) від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2007 року суму ПДВ в розмірі 136965 грн.

Посилання в акті перевірки на те, що постачальником ТОВ «Альянс-Д»було ТОВ «Стаєр 2006», яке за юридичною адресою не знаходиться, а постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2007 року у справі визнано банкрутом, у зв'язку з чим неможливо підтвердити надмірну сплату позивачем сум ПДВ до бюджету, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відсутність ТОВ «Стаєр 2006»за юридичною адресою не може бути підставою для висновку про порушення вказаним товариством вимог податкового законодавства, зокрема, в частині нарахування і сплати ПДВ, натомість перевірка товариства органом державної податкової служби не була проведена. Визнання товариства банкрутом згідно постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2007 року також не впливає на питання про правомірність господарських операцій по ланцюгу ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»- ТОВ «Альянс Д»- ТОВ «Стаєр 2006», оскільки вони здійснювалися у періоді лютий-травень 2007 року, тобто до визнання ТОВ «Стаєр»банкрутом.

Крім того, згідно довідки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Альянс-Д»з питань взаємовідносин із ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»за квітень 2007 року, постачальником продукції ТОВ «Альянс-Д» було не лише ТОВ «Стаєр 2006», але й ТОВ «ХАРП Трейдинг». Натомість відповідачем протиправності господарської діяльності ТОВ «ХАРП Трейдинг»не виявлено, як і не встановлено, що саме продукція ТОВ «Стаєр 2006»постачалася ТОВ «Альянс Д»позивачу.

При цьому вищезазначеною довідкою ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська зафіксовано, що ТОВ «Альянс-Д»за результатами господарських операцій з позивачем, належним чином декларував податкові зобов'язання з ПДВ, зокрема, у квітні 2007 року.

Суд також бере до уваги те, що власне розмір зменшення позивачу бюджетного відшкодування ПДВ - 604333 грн. визначено перевіркою безпідставно та необгрунтовано, оскільки вказаний розмір є загальною сумою ПДВ за результатами господарських операцій з ТОВ «Альянс-Д», віднесеною до податкового кредиту, а не сумою ПДВ, заявленою позивачем до відшкодування з бюджету.

При цьому під час встановлення факту завищення позивачем бюджетного відшкодування на вказану суму перевіркою не надано аналіз впливу задекларованих позивачем показників податкового кредиту, сформованого за господарськими операціями з ТОВ «Альянс-Д», на розмір бюджетного відшкодування, у висновках перевірки не зафіксовано факту завищення позивачем податкового кредиту, не встановлено наслідків завищення позивачем податкового кредиту для розміру податкових зобов'язань позивача за відповідні податкові періоди, таким чином зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ без встановлення обставин, які мають правове значення для застосування таких заходів до платника податку.

Посилання в акті перевірки на порушення позивачем п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд вважає безпідставним, оскільки п. 1.8. Закону дає лише визначення поняття бюджетного відшкодування, а пп. 7.4.1. ст. 7 Закону встановлює лише загальні правила визначення податкового кредиту, а пп. 7.4.5. ст. 7 Закону забороняє включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), при цьому перевіркою не встановлено факту не підтвердження позивачем суми податкового кредиту податковими накладними, натомість усі підтверджуючі документи були у позивача в наявності на момент перевірки та надані суду.

Отже, висновок перевірки про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 604 333 грн. у зв'язку із неможливістю підтвердити надмірну сплату позивачем сум ПДВ до бюджету у лютому квітні 2007 року по ланцюгу постачання позивачу від ТОВ «Альянс-Д»не ґрунтується на вимогах Закону України «Про ПДВ»та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення №00003230/0/29 від 21.04.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у періоді березень 2007 року - травень 2007 року, на 604 333 грн. винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано та всупереч положенням Закону України «Про ПДВ».

Отже, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7, пп. 7.7.1., 7.7.2., п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправним, нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №00003230/0/29 від 21.04.2008 року, яким Відкритому акціонерному товариству "Крюківський вагонобудівний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у періоді березень 2007 року - травень 2007 року, на 604 333 грн. (шістсот чотири тисячі триста тридцять три гривні).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2010 року.

СуддяЛ.О. Єресько