Постанова № 10448876, 18.05.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

18.05.2010 р. 12:39 Справа № 2а-1163/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-ойл", вул. Чигрина, 29-б, кв. 97, м.Миколаїв, 54002 доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул.Г.Петрової, 2-А, м.Миколаїв, 54029

ДПА у Миколаївський області, вул.Лягіна 6, м.Миколаїв

провизнати нечинним рішення від 27.11.2009 р.№0000252235, за участю представників: від позивача повноважний представник1: Мельник Ю.О., довіреність, від 22.02.10;

від позивача повноважний представник 2: Смаль С.М., довіреність, від 22.02.10;

від відповідача представник1: Єрошкіна Л.В;

Товариством з обмеженою відповідальністю "Прометей-ойл", з урахуванням послідуючої зміни позовних вимог, предявлено позов до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва, ДПА у Миколаївський області з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000252235 від 27.11.2009 року на суму 1531,15грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві. Позивачем також наведена чисельна судова практика яка свідчить, на його думку про протиправність рішення відповідача.

Відповідачі позовні вимоги не визнали та зазначили, що рішення ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва №0000252235 від 27.11.2009 року прийнято у відповідності до чинного законодавства, перевірка позивача проведена в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством України.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

15 листопада 2009 року, на підставі направлення №2970/23-517 від 13.11.09р., головним держподатревізор-інспектором податкової служби 3-го рангу ДПА у Миколаївській області ОСОБА_4 та на підставі направлення №2971/23-517 від 13.11.09р., головним держподатревізор-інспектором податкової служби 3-го рангу ДПА у Миколаївській області ОСОБА_5, здійснено планову перевірку АЗС позивача за адресою: м.Миколаїв, вул.Авангардна, 21. За результатами перевірки було складено акт (довідку) №1244/14/00/23/36384672 від 16.11.10р. (а.с.19-20)

На підставі зазначеного акту ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва було прийнято рішення №0000252235 від 27.11.2009р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 1531,15 грн. (а.с.21).

У висновку (а.с.29) щодо розрахунку сум штрафних санкцій (додаток до Акту перевірки від №1244/14/00/23/36384672) зазначено наступне порушення:

- незабезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті РРО (сума санкції 1531,15 грн.) (а.с.29);

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін та допитавши свідків, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряє їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Про здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків ідеться в розділі IV (ст.15-16) Закону України №265/95-ВР від 06.07.95р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (закон про РРО). Зокрема, згідно зі ст.15 Закону про РРО такий контроль здійснюється податковими органами у вигляді планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України. Планові та позапланові перевірки РРО, що проводяться податковими органами, для цілей Закону №509 вважаються позаплановими (про що прямо означається в частині сьомій ст.11-1 Закону №509). Це, у свою чергу, означає, що на такі перевірки поширюються правила проведення позапланових перевірок, передбачені ст.11 Закону №509. Отже, до перевірок РРО застосовуються всі правила, що діють для позапланових перевірок: а тому такі перевірки насамперед проводяться за наявності відповідних підстав (передбачених частиною шостою ст. 11-1 Закону № 509), а також до цих перевірок застосовуються правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення позапланових перевірок (ст.11-2 Закону №509) і тривалості їх проведення. Тому, посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення як планових, так і позапланових перевірок РРО за умови надання суб'єкту господарювання під розпис: - направлення на перевірку;

- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 11-2 Закону №509.

Копія наказу про проведення планової перевірки Позивачу Відповідачем не надавалась.

Як зазначив в своїх поясненнях Позивач, відповідне повідомлення за 10 днів про проведення планової перевірки не було йому направлене. Доказів про інше Відповідачем суду не надано.

Копії наказу про проведення позапланової перевірки представником Відповідача суду також не надано, зазначаючи в засіданні про відсутність останнього.

Суд не приймає посилання відповідачів на Наказ №355 від 27.05.2008р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” з огляду на положення Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92р. № 493/92 та відсутності їх реєстрації в Мінюсті та у зв'язку з тим, що положення Наказу в значній мірі стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій вони набувають чинності тільки через 10 днів після їх державної реєстрації.

Таким чином, при призначенні планової перевірки позивача відповідач порушив приписи ч.7 ст.11-1 Закону “Про державну податкову службу в Україні” і самостійно змінив вид перевірки з позапланової на планову, тобто він реалізував своє законне право контролю у не передбачений законом спосіб.

Також судом встановлено порушення порядку оформлення розпорядчих документів, на підставі яких здійснюється перевірка - направлення на перевірку не містили усіх необхідних реквізитів, на які вказують приписи ч.3 ст.7 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.07р., зокрема, не вказані у направлені найменування відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Крім того, допитом свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 встановлено, що перевірка проводилась двома посадовими інспекторами ДПА у Миколаївській області у супроводі двох працівників податкової міліції. При цьому останні не мали будь яких направлень на участь у проведенні перевірки.

Як зазначила свідок ОСОБА_6, інспектор ДПА особисто поклав до каси та перерахував грошові кошти які знаходились в коробці для особистих речей оператора АЗС. Зазначені кошти в сумі 306 грн. були зібрані для надання допомоги працівниці іншої АЗС ОСОБА_8 у зв'язку із смертю її чоловіка.

Показання свідка підтверджуються також й іншими доказами по справі: пояснення ОСОБА_6 (а.с.22), копія свідоцтва про смерть ОСОБА_8 (а.с.99), перелік осіб які надали матеріальну допомогу (а.с.100), колективний лист та заява працівників АЗС (а.с.101-102) та іншими доказами (а.с.112-119).

Щодо посилання відповідачів на факт підписання акту перевірки працівником - оператором АЗС то слід зазначити наступне. Відповідно до положень Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.05р. №327 акт перевірки підписується посадовими особами підприємства. Таким чином, підписання акту будь-яким працівником підприємства без з'ясування його повноважень та статусу посадової особи розглядається судом як порушення вимог Наказу №327. З огляду на це слід зазначити, що оператор АЗС не може розглядатися як представник юридичної особи уповноважений робити висновки щодо правомірності або неправомірності дій посадових осіб ДПА під час проведення перевірки або складання акту перевірки.

З метою доказування законності прийнятого рішення відповідачем надано до суду копію Постанови Ленінського районного суду м.Миколаєва від 25.12.2009р. щодо визнання винною ОСОБА_6 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 85 грн.

У зв'язку з цим суд зазначає, що частина 1 статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно положень ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, факт порушення оператором певних правил торгівлі (зберігання в одному приміщенні з касовим апаратом й особистих грошових коштів, які не були торговою виручкою) не є тотожним порушенням за які передбачена відповідальність юридичної особи згідно вимог Закону України №265/95-ВР від 06.07.95р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (закон про РРО).

Враховуючи зазначене, а також те що наведена постанова не стосується безпосередньо сторони по справі (юридичної особи позивача) суд не приймає її до уваги у якості доказу по справі та не може розглядати її у якості підстави у відмові у задоволенні позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що сума готівкових коштів які знаходились безпосередньо в касі, на момент роздрукування звіту, повністю відповідає сумі коштів відображених в звіті. Кошти які були зараховані інспекторами до загальної виручки (у сумі 306грн.) зберігались окремо від коштів, які використовувались у розрахунках на АЗС, та в окремому місці. Вони не вносились в касу підприємства, не вилучались з неї за службовими операціями, а також не проходили через РРО та не були власністю підприємства. Той факт, що зазначена сума була внесена оператором до опису наявних купюр і момент, не є підтвердженням того, що кошти зберігалися на місці проведення розрахунків.

Зазначена позиція позивача знаходить своє підтвердження у чисельній судовій практиці з цього питання (а.с.54-97).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідачів при проведенні перевірки позивача є протиправними, оскільки в направленнях на перевірку зазначено вид перевірки планова, при цьому направлення повідомлення за 10 днів про проведення перевірки податковою службою не здійснювалося, річний план перевірок не складено (відсутній), накази про проведення позапланових перевірок не видавались, в направленнях на перевірки не зазначений реквізит господарських одиниць, що перевірялися, сам початок перевірки супроводжувався діями які мають ознаки перевищення службових повноважень та не передбачені будь яким законом та посадовими інструкціями.

В судовому засіданні було встановлено, що посадовими особами ДПА у Миколаївській області, перед початком перевірки, з метою контролю, за власні кошти було придбано певні товари (10 літрів бензину А-92), про що зазначено у пункті 2.2.7 акту перевірки (а.с.20).

У зв'язку з цим суд зазначає, що жодний нормативно-правовий акт не надає право посадовим особам податкових органів при проведенні перевірок робити закупівлю товарів за власні кошти з метою контролю суб'єкта господарювання перед початком перевірки.

Крім того, згідно статті 15 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, покладення на посадових осіб органів державної податкової служби обов'язків, не передбачених цим Законом та іншими актами законодавства України, забороняється. Всупереч вимогам закону, посадові особи ДПА, при перевірці господарських одиниць Позивача, одночасно діяли як перевіряючі, як споживачі (покупці) товарів та як свідки порядку розрахунків під час власної розрахункової операції.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не довели суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, отримані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 27.11.2009 р. року.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прометей-ойл" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

12.07.2010 р.