Ухвала суду № 104479416, 25.05.2022, Машівський районний суд Полтавської області

Справа №948/222/22

Провадження № 1-в/948/55/22

УХВАЛА

25 травня 2022 року Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання Сизоненко Н.М.,

за участю засудженого ОСОБА_1 ,

прокурора Хмари М.А.,

представника установи Сергеєва О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Машівка Полтавського району Полтавської області в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноград Харківської області, громадянина України, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-04.03.2021 Красноградським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин,

засудженого 10 червня 2021 року Красноградським районним судом Харківської області за ч.2 ст.389 КК України із застосуванням ст.ст. 71, 72 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 5 (п`ять) місяців,

в с т а н о в и в:

У травні 2022 року до Машівського районного суду Полтавської області надійшло спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи, що довела своє виправлення.

Представник установи виконання покарань, де утримується засуджений ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити, вказавши на те, що ОСОБА_1 є особою, яка довела своє виправлення.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд задовольнити подання та звільнити його умовно-достроково від призначеного покарання.

Прокурор Карлівського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області Хмара М.А. в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , зазначивши про те, що поведінка засудженого за ввесь період відбування покарання свідчить більше про те, що він став на шлях виправлення, але не дає підстав говорити, що він довів своє виправлення та до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного судом покарання.

Суд, вислухавши думку учасників та вивчивши матеріали справи, вважає подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено з матеріалів особової справи засудженого ОСОБА_1 , що останній засуджений 10 червня 2021 року Красноградським районним судом Харківської області за ч.2 ст.389 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців. Застосувавши положенням ч. 1 ст.71, 72 КК України та частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком Красноградського районного суду Харківської області від 04.03.2021 у виді громадських робіт в кількості 60 годин із розрахунку, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт, ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 5 (п`ять) місяців.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі обчислюється з 29.07.2021, кінець строку відбування покарання 03.02.2023, а половина строку призначеного покарання минула 01.05.2022.

Як вбачається із характеристики засудженого ОСОБА_1 , останній з 29.07.2021 відбуває покарання у державній установі «Хролівський виправний центр (№140. Працевлаштований на контрагентському об`єкті «Сігма» згідно ст. 60 КВК України. До виконання поставлених завдань ставиться сумлінно, поставленні завдання виконує своєчасно та у повному обсязі, дбайливо ставиться до майна виправного центру та предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. За час відбування покарання в установі випадків порушення правил відбування покарання не допускав. За сумлінну поведінку і ставлення до праці заохочувався 1 раз. 24 березня 2022 року прибув до дільниці тримання осіб, засуджених до обмеження волі державної установи «Машівська виправна колонія (№9)». Оголошувалось одне заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці. На даний час не працевлаштований. Виконує роботи по благоустрою установи виконання покарань, порушень вимог пожежної безпеки не допускає. У відношенні до представників адміністрації ввічливий, тактовний, дотримується правомірних взаємовідносин, виконує їх законні вимоги. Виконує передбачені законом вимоги персоналу, при виконанні робіт із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок, порушень техніки безпеки не допускає. Відповідно до статті 65 КВК України приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Приймає активну участь в організації і проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів серед засуджених, відповідно до статті 66 КВК України. Відповідно до статті 123 КВК України бере участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», «Підготовка до звільнення», програми реалізовані. За характером врівноважений, цілеспрямований. У відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує рівні стосунки з різними категоріями засуджених. Відповідно до статті 59 КВК України підтримує доброзичливі родинні зв`язки рідними шляхом листування, телефонних розмов Отримує посилки, передачі. Виконавчі листи на адресу установи не надходили. 16 лютого 2022 року комісією державної установи «Хролівський виправний центр (№ 140)» відмовлено в застосуванні заміни покарання більш м`яким покаранням відповідно до статті 82 КК України враховуючи особисту заяву про не застосування даної пільги. На профілактичному обліку не перебуває. Вину у вчиненому злочині визнає. Міру покарання вважає справедливою. У разі застосування умовно-дострокового звільнення має можливість проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку характеристики, засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, на підставі статті 81 КК України його можливо звільнити умовно-достроково.

Згідно довідки про стягнення та заохочення, складеної начальником відділення соціально-психологічної служби Сергєєвим О.І., засуджений ОСОБА_1 за час відбування покарання мав два заохочення (11.01.2022, 28.04.2022) за сумлінну поведінку і ставлення до праці, стягнень не мав (а.с.4 том 1).

Заходи заохочення, які застосовуються до засудженого є важливою умовою закріплення позитивних змін в особистості засуджених.

Згідно частин першої та другої статті 81 КК України (в редакції положень статті КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення засудженим) до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

За положеннями пункту 1 частини третьої статті 81 КК України (в редакції положень статті КК України станом на момент вчинення кримінального правопорушення засудженим) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.

Судом також враховані положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.02.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», в якій передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Матеріали про умовно-дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної комісії. Суду слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як встановлено в статті 6 КВК України, виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Ресоціалізація свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Необхідною умовою ресоціалізації є виправлення засудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.

Під сумлінною поведінкою необхідно розуміти свідоме і безперечне дотримання засудженим режиму відбуття покарання та обов`язків, встановлених діючими нормативно-правовими актами з цих питань, виконання законних вимог адміністрації. Сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад поведінки для інших засуджених.

Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт наявності у засудженого заохочень, оскільки дотримання вимог режиму відбування покарання є обов`язком засудженого.

Сумлінне ставлення до праці це чесне та повне виконання засудженим своїх трудових обов`язків, покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи, бережне ставлення до обладнання та інструментів, суворе додержання правил техніки безпеки, тощо. Сумлінне ставлення до праці передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Оскільки закон, як один із критеріїв оцінки виправлення вказує сумлінне ставлення до праці, то у поданні на засуджених в обов`язковому порядку повинні відображатися причини, з яких засуджений не працює в установі або не отримує заробіток (особисте небажання, чи об`єктивна відсутність можливості працевлаштування).

Відповідно до статті 130 КВК України заходи заохочення застосовуються до засуджених за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених цим Кодексом та правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі.

При вирішенні питань застосування до засуджених заохочуваних норм, передбачених статтею 81 КК України, висновок адміністрації установи про той чи інший ступінь виправлення засудженого повинен бути заснований на всебічному врахуванні даних про його поведінку та ставлення до праці за весь період відбуття покарання в установі виконання покарань, а не за час, який безпосередньо передує розгляду цих питань.

У відповідності до частини другої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Суд враховує, що відповідно до вироку Красноградського районного суду Харківської області від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України, тобто ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт особою, засудженою до такого покарання. Отже, це свідчить про схильність засудженого до порушення покладених на нього обов`язку.

Як пояснив в судовому засіданні ОСОБА_1 , у лютому 2022 року адміністрацією установи йому було роз`яснено можливість застосування до нього заміни його покарання більш м`яким покаранням, зокрема, виправними роботами, відповідно до статті 82 КК України, із відрахуванням із заробітної плати в дохід держави. На таку можливість засуджений не погодився, зауваживши, що не мав бажання здійснювати відрахування в дохід держави зі свого заробітку. За матеріали особової справи, 16.02.2022 на засіданні комісії ДУ «Хролівський виправний центр (№140)» вирішено не направляти матеріали до суду для вирішення питання про можливість застосування до засудженого статті 82 КК України враховуючи особисту заяву про не застосування даної пільги.

Крім того, на запитання прокурора в судовому засіданні, що саме було засудженим засвоєно, які заходи відвідано в ході реалізації програм диференційованого виховного впливу «Духовне відродження», «Підготовка до звільнення», які за даними характеристики засудженого реалізовані, засуджений ОСОБА_1 не зміг нічого пояснити, повідомити чи навіть розповісти.

Беручи до уваги, що висновок про виправлення засудженого повинен ґрунтуватись на даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період відбування ним покарання, а саме дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечного виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, висновок про те, що засуджений ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення не ґрунтується на матеріалах провадження.

Так, оцінюючи дані про особу ОСОБА_1 судом враховано особу засудженого, його поведінку протягом всього часу відбування покарання, його ставлення до вироку, виду та міри покарання, яка йому була призначена, кількість заохочень з початку перебування в установі виконання покарання, а також тяжкість і характер вчиненого діяння.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи про те, що засуджений довів своє виправлення і до нього може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, адже не знаходить підтвердження доводів засудженого ОСОБА_1 , що останній сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а тому для застосування умовно-дострокового звільнення до засудженого ОСОБА_1 суд не вбачає підстав та розцінює даний захід як передчасний. Позитивна характеристика засудженого за останній час відбування покарання свідчить більше про те, що наявна тенденція до становлення на шлях виправлення, однак це не є достатнім для твердження про доведеність виправлення та існування підстав для умовно-дострокового звільнення відповідно до положень статті 81 КК України.

Разом з тим, фактичне відбуття засудженим 1/2 призначеного покарання не може бути безумовною та виключною підставою для умовно-дострокового звільнення особи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ?

п о с т а н о в и в:

Спільне подання начальника Державної установи «Машівська виправна колонія (№9)» та заступника голови спостережної комісії Полтавської районної державній адміністрації Полтавської області про застосування умовно-дострокового звільнення в порядку статті 81 КК України відносно засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвала протягом семи днів з дня її проголошення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області, а ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст ухвали оголошено 26 травня 2022 року

Суддя Я.А. Шинкарчук