Рішення № 10447485, 22.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10                                                                                           Справа№ 32/100

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс”, с.Надичі Жовківський район Львівська область.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі”, м.Пустомити Львівська область.

Про стягнення 16 875,60 грн.

За участю представників сторін:          

Від позивача: Ковч А.В. –адвокат (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1197 від 19.07.2006р.); Яцинич Я.Я. –представник (довіреність б/н від 18.05.2010р.).

Від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс”, с.Надичі Жовківський район Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі”, м.Пустомити Львівська область про стягнення 16875,60 грн., з яких 12600,00 грн. основного боргу, 1 273,81 грн. пені, 1864,11 грн. штрафу, 933,66 грн. інфляційні, 204,02 грн. три проценти річних.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.06.2010р. В судовому засіданні 08.06.2010р. розгляд справи було відкладено на 22.06.2010р.

Представники позивача в судовому засіданні подали клопотання яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимоги ухвал суду від 31.05.2010р. та 08.06.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням № 4767286 від 01.06.2010р. –вручено 04.06.2010р.

Станом на 22.06.2010р. від відповідача документи витребувані ухвалами суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд, -

встановив:

16.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі” (покупець) був укладений договір № 16/10-01 купівлі-продажу товарів (надалі-договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов’язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору.

Згідно п.п.1.2. та 1.3. договору купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця. Найменування товару, його кількість та розгорнутий асортимент, ціна за одиницю товару, а також інші умови, вказані в накладних, є невід’ємними частинами даного договору.

За умовами п. 2.1., п.2.5. та п.2.6. договору покупець бере на себе зобов’язання прийняти товар від продавця за кількістю та якістю в порядку і терміни, встановлені цим договором, і здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбачені цим договором. Продавець зобов’язаний передати покупцю в момент купівлі-продажу партії товару всі необхідні документи, що підтверджують якість товару. Сторони зобов’язуються проводити звірення взаємної заборгованості по виконанню договору та підписувати акт звірки впродовж трьох днів з моменту отримання відповідної вимоги сторони договору.

Згідно п. 3.4. договору перехід права власності на товар від продавця до покупця відбувається в момент купівлі-продажу товару при підписанні сторонами відповідної накладної. Підтвердженням отримання товару від продавця покупцем на накладних є відбиток штампу або печатки або довіреності покупця, та підпис відповідальної особи за отримання товару.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 600,00 грн. згідно видаткових накладних: №ЗА-0004531 від 16.10.2009р. на суму 4200,00 грн.; №ЗА-0004538 від 21.10.2009р. на суму 8400,00 грн.

За умовами п. 5.4 договору розрахунки за отриманий товар здійснюється на умові відстрочки платежу протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі товару покупцю на підставі накладної про прийняття товару.

Проте відповідач, всупереч умовам договору не оплатив вартість отриманого товару, внаслідок чого заборгував позивачу 12600,00 грн.

19.11.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі” з листом-претензією вих. №114 про погашення заборгованості в сумі 12 600,00 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

Відтак, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем станом на 25.05.2010р. (дата подання позовної заяви) становить 12 600,00 грн.

Позивач керуючись умовами п.6.1. договору, у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 1273,81 грн. та штраф в сумі 1864,11 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 933,66 грн. інфляційних втрат та 204,02 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 16875,60 грн., з яких 12600,00 грн. основного боргу, 1 273,81 грн. пені, 1864,11 грн. штрафу, 933,66 грн. інфляційних втрат, 204,02 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 12600,00 грн., а саме: №ЗА-0004531 від 16.10.2009р. на суму 4200,00 грн.; №ЗА-0004538 від 21.10.2009р. на суму 8400,00 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін (оригінали оглянуто судом).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 5.4 договору розрахунки за отриманий товар здійснюється на умові відстрочки платежу протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту передачі товару покупцю на підставі накладної про прийняття товару в національній валюті України –гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок продавця, вказаний в цьому договорі.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, згідно п.5.4. договору, внаслідок чого заборгував позивачу 12600,00 грн.

19.11.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс” звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі” з листом-претензією вих. №114 про погашення заборгованості в сумі 12 600,00 грн., проте відповідач залишив її без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 12 600,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 933,66 грн. та три проценти річних на загальну суму 204,02 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

У відповідності до п.6.1. договору у випадку порушення термінів оплати, покупець зобов’язаний оплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день протягом усього періоду прострочення. У випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, продавець має право додатково стягнути з покупця, а покупець сплатити штраф у розмірі тридцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 1 273,81 грн. пені та 1864,11 грн. штрафу.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, а саме: 12600,00 грн. основного боргу, 1 273,81 грн. пені, 1864,11 грн. штрафу, 933,66 грн. інфляційних та 204,02 грн. три проценти річних.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України повністю підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 611, 612, 625, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кондитерська фабрика „Львівські солодощі” (81100, Львівська область, м.Пустомити, вул.Глинська,56; р/р 2600301048381 в ПЛФ ВАТ „Кредобанк” м.Львів; МФО 325365, код ЄДРПОУ 32060170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропобутсервіс” (80371, Львівська область, Жовківський район, с.Надичі, вул.Грушевського, 77; р/р 26006302588 в Жовківському відділенні Ощадбанку №6325; МФО 385219; код ЄДРПОУ 20822425) 12 600,00 грн. основного боргу, 1 273,81 грн. пені, 1864,11 грн. штрафу, 204,02 грн. 3% річних, 933,66 грн. інфляційних втрат, 169,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Рішення вступає в законну силу відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя