Рішення № 10447471, 22.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.10                                                                                           Справа№ 32/96

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства „Асканія Дистрибюшн Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, м.Львів.

До відповідача: Торгового підприємства „Ботар” Жовківської Райспоживспілки, м.Жовква Львівська область.

Про стягнення 2 352,66 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Худина О.В. –представник (довіреність №2 від 20.02.2010р.).

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.

Суть спору: Дочірнім підприємством „Асканія Дистрибюшн Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг”, м.Львів подано позов до Торгового підприємства „Ботар” Жовківської Райспоживспілки, м.Жовква Львівська область про стягнення 2 352,66 грн. з яких 1 795,07 грн. основний борг, 257,69 грн. пеня, 299,90 грн. 23% річних.

Ухвалою суду від 25.05.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 08.06.2010р. Ухвалою суду від 08.06.2010р. розгляд справи відкладено з підстав вказаних в даній ухвалі. Рішення прийнято 22.06.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2010р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги в сумі 2 352,66 грн. підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач участі повноважних представників повторно не забезпечив, оскільки на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому була надіслана ухвала суду про порушення провадження у справі від 25.05.2010р., з довідкою поштового відділення про те, що Торгове підприємство „Ботар” Жовківської Райспоживспілки за зазначеною адресою не зареєстроване. Ухвала надсилались на адресу: 80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул. Львівська, 3.

Суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки відповідно до витягу наданого на запит позивача з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 18.06.2010р. за №21-10/3588-1 станом на 18.06.2010р. Торгове підприємство „Ботар” Жовківської Райспоживспілки знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та зареєстроване за адресою: 80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул. Львівська, 3.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Станом на 22.06.2010р. від відповідача документи витребувані ухвалами суду, відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

11.03.2008р. між Дочірнім підприємством „Асканія Дистрибюшн Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг” (постачальник) та Торговим підприємством „Ботар” Жовківської Райспоживспілки (покупець) було укладено договір поставки № 11.03/5.08 (далі по тексту –договір), згідно якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначених даним договором товар (продукти харчування) в асортименті відповідно специфікації (додаток №1) та накладних, виходячи з наявного товару на складі постачальника. Ціна договору складається з усіх сум накладних на товар, який постачається за даним договором окремими партіями.

Згідно п.п.2.1., 2.2. договору асортимент та ціна товару погоджується сторонами при кожній новій поставці. Асортимент, кількість та ціна товару, що постачається, вказується в накладних.

За умовами п.п.3.2.1. та 3.2.2. договору постачальник зобов’язувався належним чином виконувати умови цього договору. Своєчасно передавати покупцю визначену договором продукцію. Згідно п.п.3.4.1., 3.4.2. та 3.4.3. договору покупець зобов’язувався належним чином виконувати умови цього договору. Своєчасно сплачувати за поставлений товар. У випадку закінчення строку дії договору чи дострокового розірвання даного договору повернути всі борги та сплатити всі штрафні санкції, передбачені цим договором за невиконання чи неналежне виконання положень цього договору.

Порядок та строки здійснення розрахунків передбачені пунктами 4.1. та 4.2. договору, а саме: покупець сплачує за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний в договорі, або іншим способом, незабороненим чинним законодавством України. Покупець зобов’язаний здійснювати оплату товару не пізніше 21 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно п.5.9. договору передача товару покупцю здійснюється виключно при наявності довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, заповненої відповідно до вимог інструкції ”Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. При централізовано кільцевих перевезеннях товару його відпуск постачальником може здійснюватися без довіреності, при умові, що покупець надає повідомлення за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства про зразок підпису особи, уповноваженої отримувати товар, та зразок печатки/штампу, якою вказана особа завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис. Вимога про надання довіреності на одержання цінностей не поширюється на фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, у випадку якщо вони самостійно здійснюють отримання товарів за цим договором та при наявності в неї таких документів: паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу; свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності.

Згідно п.6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов’язаннями буде встановлена відповідально до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 3809,46 грн., згідно видаткових накладних: №6026 від 15.09.2009р. на суму 1 909,06 грн.; №6462 від 29.09.2009р. на суму 1 900,40 грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, а саме 1 909,06 грн., що підтверджується банківськими виписками: №679 від 23.11.2009р. на суму 500,00 грн.; №704 від 14.12.2009р. на суму 409,06 грн. та фіскальним чеком №1935 від 13.01.2010р. на суму 1000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів відповідач здійснив повернення товару на загальну суму 105,31 грн., відповідно до накладної на повернення товарів постачальнику №2 від 13.01.2010р., яку позивач зарахував, як часткове погашення заборгованості.

Відтак, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем з врахуванням повернутого товару відповідно до п.5.7. договору становить 1 795,07 грн.

Позивач на підставі п.6.2 договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 257,69 грн.

Крім того, позивач підставі п.6.2 договору нарахував відповідачу 23% річних від простроченої суми, які згідно поданого ним розрахунку становлять 299,90 грн.

Отже, загальна сума заборгованості по розрахунках позивача становить 2352,66 грн. з яких 1 795,07 грн. основний борг, 257,69 грн. пеня, 299,90 грн. 23% річних від простроченої суми.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними: №6026 від 15.09.2009р. на суму 1 909,06 грн.; №6462 від 29.09.2009р. на суму 1 900,40 грн. на загальну суму 3809,46 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно умов п.4.2. договору строк оплати становить 21 календарний день з моменту отримання товару.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленого товару, а саме 1 909,06 грн., що підтверджується банківськими виписками: №679 від 23.11.2009р. на суму 500,00 грн.; №704 від 14.12.2009р. на суму 409,06 грн. та фіскальним чеком №1935 від 13.01.2010р. на суму 1000,00 грн.

Згідно п.5.7. договору відповідач має право повернути товар за настання передбачених договором обставин.

Повернення товару, що був поставлений відповідачу за договором відбулося 13.01.2010р. на загальну суму 105,31 грн., що підтверджується накладною на повернення: № 2 від 13.01.2010р. Цю суму позивач зарахував, як часткове погашення заборгованості.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем з врахуванням повернутого товару відповідно до п.5.7. договору, станом на 19.05.2010р. (дата подання позовної заяви) становить 1 795,07 грн.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 1 795,07 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п.6.2. договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити 23% річних від простроченої суми.

Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 299,90 грн. 23 % річних підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п.6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу. При цьому, черговість погашення вимог за грошовими зобов’язаннями буде встановлена відповідально до ст. 534 Цивільного кодексу України.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню пеня, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 257,69 грн.

Загальна сума заборгованості становить 2 352,66 грн. з яких 1 795,07 грн. основний борг, 257,69 грн. пеня, 299,90 грн. 23% річних.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 135 від 10.03.2010р. на суму 102,00грн. та № 136 від 10.03.2010р. на суму 236,00 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 525,526, 530, 625, 611,612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Торгового підприємства „Ботар” Жовківської Райспоживспілки (80300, Львівська область, Жовківський район, м.Жовква, вул. Львівська, 3; р/р № 26006301482 в Жовківському відділенні ВАТ Ощадбанк м.Жовква; МФО 385219; код ЄДРПОУ 31583938) на користь Дочірнього підприємства „Асканія Дистрибюшн Захід” Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія-Трейдінг” (79020, м.Львів, вул.Північна, 1; р/р 26002600289761 в АКБ „Укрсоцбанк” м.Львів; МФО 325019, ЄДРПОУ 33667398) 1 795,07 грн. основного боргу, 257,69 грн. пені, 299,90 грн. 23% річних, а також 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя