Рішення № 10447460, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10                                                                                           Справа№ 32/121

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон”, м.Тисмениця Івано-Франківська область.

До відповідача: Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів.

Про стягнення 31 127,57 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сосновська О.С. –представник (довіреність вих. №10-229-Дов від 12.07.2010р.).

Від відповідача: Клевцов С.А. –спеціаліст 1 категорії юридичного відділу (довіреність №2504/1093 від 10.06.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Еталон”, м.Тисмениця Івано-Франківська область до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м.Львів про стягнення 31 127,57 грн., з яких: 28921,20 грн. основного боргу за виконані ремонтно-реставраційні роботи, 1681,04 грн. інфляційних нарахувань та 525,33 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 30.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 13.07.2010р. Рішення прийнято 13.07.2010р.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні подали спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив б/н від 12.07.2010р., в якому визнав основний борг в сумі 28921,20 грн. та просить суд зменшити штрафні санкції згідно ст.233 ГК України. Крім того, у вищенаведеному відзиві представник відповідача просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Львівську міську раду. В обґрунтування необхідності залучення третьої особи відповідач посилається на те, що внаслідок прийняття рішення у даній справі про стягнення штрафних санкцій Львівська міська рада буде зобов»язана виділити на їх сплату кошти з міського бюджету, і таким чином рішення безпосередньо впливає на права та обов»язки Львівської міської ради.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, не вбачає підстав для залучення Львівської міської ради в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, оскільки рішення по даній справі не впливатиме на її права та обов»язки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін у справі, господарський суд встановив:

21.08.2008р. між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (надалі - замовник) (згідно ухвали №94 від 06.07.2006р. Львівської міської ради та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1240 від 03.11.2006р.) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Еталон” (надалі –генпідрядник) було укладено договір №93 на кам’яницю Шольц-Вольфовичів на пл.Ринок, 23 у м.Львові –ремонтно-реставраційні роботи (надалі –договір).

Згідно п.1.1. договору генпідрядник зобов’язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об’єкті: Кам’яниця Шольц-Вольфовичів на пл.Ринок, 23 у м.Львові –ремонтно-реставраційні роботи, а замовник зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.2.1. договору договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 5320000,80 грн. в т.ч. ПДВ 886,66680 т. грн. В тому числі вартість робіт, які підлягають виконанню в 2008 році з ПДВ становить 1600000,00 грн.

Згідно п.3.1. та п.3.2. договору роботи за договором повинні бути виконані у терміни відповідно до графіку виконання робіт, що оформляється додатком до договору і є його невід’ємною частиною. Початок робіт –02 вересня 2008р. закінчення робіт –перехідний 2010р.

Відповідно до п.4.2.3., п.4.2.9. та 4.3.5. договору замовник зобов’язувався щомісячно приймати від генпідрядника акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, перевірити їх і підписати на протязі 3-ох робочих днів, чи повернути в цей строк генпідряднику для виправлення. Оплатити прийняті виконані роботи. Щомісячно, до 25-го числа звітного періоду, надавати замовнику для перевірки і погодження акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про їх вартість за формою КБ-3.

За умовами п.5.1., п.5.2. та п.5.3. фінансування робіт (будівництва об’єкта) здійснюється за рахунок коштів субвенції державного бюджету в сумі 1600000,00 грн. Замовник перераховує генпідряднику аванс для придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів в розмірі 30% вартості річного обсягу робіт. Залік авансу здійснюється на підставі актів виконаних робіт (форма КБ-2в, форма КБ-3) протягом трьох місяців від дня перерахування авансу. На невикористану частину авансу накладається штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3).

10.07.2009р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №93 на кам’яницю Шольц-Вольфовичів на пл.Ринок, 23 у м.Львові –реставраційно-ремонтні роботи (надалі –додаткова угода №1), згідно якої вони домовились про наступне: генпідрядник зобов’язувався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи з реставрації фасаду, що передбачені проектно-кошторисною документацією, затвердженою наказом №107а від 25.11.2008р. на об’єкті: „Кам’яниця Шольц-Вольфовичів на пл.Ринок, 23 у м.Львові –реставраційно-ремонтні роботи”, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Згідно п.1. додаткової угоди №1 залишкова вартість робіт по договору №93 від 21.08.2008р. станом на 01.01.2009р. становить 3720,0018 тис.грн. Вартість робіт згідно динамічної договірної ціни, які підлягають виконанню в 2009 році складає 1 140,00 тис.грн. Загальна вартість робіт по договору №93 від 21.08.2008р. складає 5320,0008 тис.грн.

Позивач свої зобов'язання згідно укладеного договору №93 та додаткової угоди №1 виконав повністю, в зв’язку з чим сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 всього на загальну суму 1140000,00 грн., а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 348225,60 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 420 853,20 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 370 921,20 грн.

Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості виконаних реставраційно-ремонтних робіт, а саме 1111078,80 грн. (виписки банку від 31.07.2009р., 31.08.2009р., 18.09.2009р.).

Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон” станом на 01.06.2009р. складає 28 921,20 грн. за виконані ремонтно-реставраційні роботи.

Відтак, основний борг відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Еталон” за договором №93 від 21.08.2008р., за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. становить 28 921,20 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1681,04 грн. інфляційних втрат та 525,33 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості за розрахунками позивача становить 31 127,57 грн., з яких: 28921,20 грн. основного боргу за виконані ремонтно-реставраційні роботи, 1681,04 грн. інфляційних втрат та 525,33 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виконання позивачем своїх зобов’язань по договору № 93 та додаткової угоди №1 від 10.07.2009р. підтверджується актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 всього на загальну суму 1140000,00 грн., а саме: акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 348225,60 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 420 853,20 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року за додатковою угодою №1 від 10.07.2009р. на суму 370 921,20 грн. (оригінали оглянуті в судовому засіданні). Зауважень щодо виконаних позивачем робіт зі сторони відповідача не було.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п.5.3. договору погодили, що оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3).

Відповідач повністю оплату за виконані роботи не здійснив, борг становить 28921,20 грн., не заперечується відповідачем. Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків на цю суму.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи по договору №93 та додаткової угоди №1 від 10.07.2009р., в сумі 28 921,20 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов’язань в повному обсязі, позивач правомірно ставить вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зауваження відповідача щодо суми нарахованих втрат він інфляції, судом здійснено їх перерахунок відповідно до якого втрати від інфляції становлять 1 677,42 грн.

Відтак, з відповідача на користь позивача правомірно підлягає стягненню 28 921,20 грн. основного боргу, 1 677,42 грн. інфляційних втрат та 525,33 грн. 3% річних, всього 31 123,95 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій нарахованих позивачем, суд зазначає, що передбачене ч.2 ст.625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат застосовується незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора, отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України.

Нараховані позивачем втрати від інфляції та річні відповідач помилково трактує як штрафні санкції, відтак у суду відсутні підстави для їх зменшення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 28 921,20 грн. основного боргу, 1677,42 грн. інфляційних нарахувань та 525,33 грн. трьох процентів річних.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №54 від 17.06.2010р. на суму 311,19 грн., №56 від 17.06.2010р. на суму 236,00 грн., які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 612, 625, 837 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (79044, м.Львів, вул.Горбачевського, 10; код ЄДРПОУ 04056049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Еталон” (77400, Івано-Франківська область, м.Тисмениця, вул.Вербова, 9/1; ЄДРПОУ 33004211) 28 921,20 грн. основного боргу, 1677,42 грн. інфляційних нарахувань, 525,33 грн. три проценти річних, держмито в сумі 311,23 грн. та 235,97 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 3,62 грн. інфляційних нарахувань відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Суддя