Рішення № 10447453, 20.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10 Справа№ 15/96

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Качур Ю.

за участю представників сторін:

Прокурор Дзюба Н.С.

Позивача не зявився

Відповідача - не зявився

розглянув матеріали позовної заяви заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноваженого органу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 52 675, 25 грн.

Суть спору: Позовну заяву подано прокурором м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноваженого органу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 52675,25 грн.. Заявою про збільшення розміру позовних вимог прокурор просить стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 46901,81 грн. боргу; розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2008 р. №Г-5971-8, укладений між управлінням комунальної власності Львівської міської ради та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 на не житлові приміщення м. Львів, пл. Ринок, 28; виселити субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 із не житлових приміщень за адресою м. Львів, пл. Ринок, 28 загальною площею 314 кв.м..

13.05.2010 р. господарський суд Львівської області порушив провадження по справі та призначив розгляд на 01.06.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 01.06.2010 р., 22.06.2010 р., 06.07.2010 р..

Представникам сторін розяснено їх права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення розміру позовних вимог. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №Г-5971-8 від 31.01.2008 р. нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) за яким відповідач отримав в оренду не житлові приміщення на пл. Ринок, 28 у м. Львові площею 314 кв.м.. Згідно із п. 5.2. договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Позивач скеровував відповідачу рахунки на оплату орендної плати, однак, відповідач оплачував їх не у повному обсязі. Станом на 21.06.2010 р. заборгованість становить 46901,81 грн.. Крім того, обстеженням було встановлено, що орендовані приміщення за призначенням не використовуються. Просить позов задовольнити.

Позивач та відповідач вимог ухвал суду не виконали, відзивів чи пояснень по справі не надали, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечили.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позовну заяву в інтересах держави в особі Львівської міської ради, уповноважений орган Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради подано прокурором м. Львова. Звернення із позовом в інтересах держави мотивовано прокурором тим, що згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику щодо майна, яке перебуває у комунальній власності; зацікавленістю держави в належній поведінці субєктів правовідносин. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. у справі №1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 передбачено обовязок прокурора або його заступника самостійно визначати і обґрунтовувати в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Такий обовязок прокурором виконано, передбачені законом підстави для відмови порушити провадження у справі (припинити провадження у справі чи залишити позов прокурора без розгляду) не доведені суду у встановленому порядку належними доказами.

31.01.2008 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №Г-5971-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, відповідно до п. 1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП “Айсберг” приміщення загальною площею 314 кв.м. в м. Львів, пл. Ринок, 28, у т.ч. підвал площею 153,1 кв.м., перший поверх площею 134,4 кв.м., антресолі площею 26,5 кв.м.. Обєкт оренди має використовуватись під виставку образотворчої продукції, виробленої в Україні (160,9 кв.м.), під буфет, який не здійснює продаж товарів підакцизної групи (135,1 кв.м.) (п. 2.1.). Згідно із п. 5.2. договору, орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку. Відповідно до п. 5.4. договору, орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати. Згідно із п. 11.2. договору, він може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Договір фактично виконувався сторонами. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виставляв відповідачу рахунки на сплату орендної плати, однак, відповідач їх оплачував лише частково, що підтверджується відповідним розрахунком. Станом на 21.06.2010 р. заборгованість становить 46901,81 грн.. Жодних доказів проведення відповідачем інших платежів, окрім тих, які визнані позивачем та зазначені у відповідному розрахунку, відповідач суду не надав. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача по договору оренди №Г-5971-8 становить 46901,81 грн.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання. Згідно із ч. 1 ст. 19, ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі не залежно від наслідків господарської діяльності. З урахуванням наведеного. В частині стягнення суми боргу позов слід задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п. 11.2. договору оренди, договір може бути припинений за рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України. Згідно із ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх обовязків за договором є підставою для розірвання договору оренди. Як вбачається з акту №397 від 10.06.2010 р., орендовані відповідачем приміщення використовуються не за призначенням, зазначеним в п. 2.1. договору.

Згідно зі ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ, а при невиконанні цього обовязку наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. З врахуванням вищенаведеного, у відповідача виникає обовязок повернути орендоване майно.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 41, 42 43, 49, 60 75, 80, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625) 46 901, 81 грн..

3.Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2008 р. №Г-5971-8, укладений між управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1

4.Виселити субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1 із не житлових приміщень за адресою м.Львів, пл. Ринок, 28 загальною площею 314 кв.м..

5.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 469, 02 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя