Рішення № 10447389, 16.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/9016.06.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Управління освіти Святошинської районної у місті Києві про стягнення 35433,27 грн. за участю представників позивача –Півень Д.О., довіреність № Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010р., відповідача –Белінського І.О., довіреність № 1279 від 21.05.2010 року ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 33914,30 грн. основного боргу, 1246,36 грн. інфляційної складової боргу, 272,61 грн. 3% річних, а загалом 35433,27 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання теплової енергії у вигляді пари № 8905007 від 20.11.2002 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.04.2010 року.

У судовому засіданні 15.04.2010 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оплатив відповідачу частину основного боргу в сумі 26367,87 грн., і просив суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог в частині інфляційної складової боргу та 3% річних.

У судових засіданнях 15.04.2010 року та 19.05.2010 року оголошувалися перерви відповідно на 19.05.2010 року та 16.06.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(енергопостачальна організація) та Управлінням освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації 20.11.2002 року укладено договір про постачання теплової енергії у вигляді пари № 8905007, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов’язується забезпечувати постачання теплової енергії у вигляді пари споживачу в обсягах згідно з договором, а споживач зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2003 року (п.11.1 договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.11.4 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п. 1.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді пари на потреби опалення та вентиляцію –в період опалювального періоду, гарячого водопостачання –протягом року, технологічні потреби та кондиціювання повітря.

Відповідно до п 4.2.2 договору споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

П.5 додатку №5 до договору встановлено, що споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає в РВТ).

Відповідно до п. 4 додатку №5 до договору кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою споживачем тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.06.2009р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.02.2010 р. складала 33914,30 грн.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 33914,30 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній виконав неналежним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №8905007 у сумі 33914,30 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 33914,30 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується платіжними дорученнями № 594 від 18.03.2010 року на суму 361,15 грн., № 593 від 18.03.2010 року на суму 4813,20 грн., № 592 від 18.03.2010 року на суму 293,44 грн., № 591 від 18.03.2010 року на суму 3850,56 грн., № 590 від 18.03.2010 року на суму 419,72 грн., № 589 від 18.03.2010 року на суму 2374,77 грн., № 588 від 18.03.2010 року на суму 1030,36 грн., № 587 від 18.03.2010 року на суму 90,00 грн., № 586 від 18.03.2010 року на суму 383,72 грн., № 585 від 18.03.2010 року на суму 5294,52 грн., № 584 від 18.03.2010 року на суму 7456,43 грн., № 616 від 28.04.2010 року на суму 7546,43 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 33914,30 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 1246,36 грн. інфляційних сум, 272,61 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 354,33 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління освіти Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 6-А, код 26087866) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 1 246 (одну тисячу двісті сорок шість) грн. 36 коп. інфляційної складової боргу, 272 (двісті сімдесять дві) грн. 61 коп. 3% річних, 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 33 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 33914,30 грн.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна