Рішення № 10447361, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/478-32/14214.07.10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Народний Капітал" до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршики-Агроінвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвілан"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента"

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Аптека"

про стягнення 156854,34 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршики-

Агроінвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвілан"

3. Публічного акціонерного товариства "Банк Народний

Капітал"

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента"

про визнання ВАТ "Банк Народний Капітал" таким, що втратило

право регресу за векселем № 3000564328 від 08.04.2004

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивачаЧечель Н.А. предст.

Від відповідачівне зявились

Від третьої особи не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2007 року ВАТ "Банк народний капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Іршики-Агроінвест", ТОВ "Енвілан", ТОВ "Тридента Агро", ТОВ "Сингента" про визнання ВАТ "Банк народний капітал" законним держателем простого векселя № 300564328 від 08.04.2004 на суму 139 536,00 грн.; про визнання відповідачів солідарно зобов'язаними особами за простим векселем № 300564328 від 08.04.2004; про стягнення з солідарно зобов'язаних осіб номінальну вартість простого векселя № 300564328 від 08.04.2004 у розмірі 139 536,00 грн.

У листопаді 2007 року ТОВ "Тридента Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ТОВ "Іршики-Агроінвест", ТОВ "Енвілан", ВАТ "Банк народний капітал", ТОВ "Сингента" про визнання ВАТ "Банк народний капітал" таким, що втратило право на регрес по векселю № 300564328 від 08.04.2004.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2007 прийнято зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом у справі №18/478.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 у задоволенні первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 рішення місцевого господарського суду від 21.07.2009 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, не надали належної юридичної оцінки платіжним дорученням № 1102, № 1101 від 14.09.2007, якими позивач сплатив ТОВ "Агро Аптека" вартість векселя та відсотків по ньому за рішенням Господарського суду міста Києва № 22/50 від 17.05.2006. В платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено, відповідно: "оплата відсотків по векселям №3000564328 від 08.04.04р. та №3000564329 від 24.03.04р. зг. рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2006р. №22/50", "оплата по векселям №3000564328 від 08.04.04р. та №3000564329 від 24.03.04р. зг. рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2006р. №22/50" на підставі чого, у позивача виникло право регресу до зобов'язаних осіб за векселем.

Щодо рішення попередніх судів в частині відмови в зустрічній вимозі про визнання ВАТ "Банк народний капітал" таким, що втратило право на регрес по векселю №300564328 від 08.04.2004, то колегія суддів дійшла до висновку про скасування судових рішень також в цій частині з тих підстав, що зустрічна вимога взаємопов'язана з первісно заявленою вимогою.

Крім того, під час розгляду зустрічної вимоги, судами не досліджувалось також питання щодо правомірності звернення з такою вимогою у відповідності із встановленими засобами захисту порушених прав та інтересів.

Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що судами попередніх інстанцій не було вчинено дій, передбачених ГПК України для належного витребування доказів у справі.

Суд касаційної інстанції зауважив, що при новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст. 36 та ст. 38 ГПК України, повно, всебічно та обєктивно дослідити всі обставини справи, уточнити підстави заявленого первісного та зустрічного позовів, перевірити правомірність подання цих позовів та доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

14.04.2010 представником позивача за первісним позовом подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить визнати право регресу за векселем № 3000564328 від 08.04.2004 та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у сумі 155252,76 грн.

У звязку з незявленням у судове засідання представників відповідачів, третьої особи та необхідністю витребування додаткових доказів у справі розгляд справи неодноразово відкладався. При цьому, суд ухвалами від 14.04.2010, 12.05.2010, 02.06.2010 неодноразово витребував від ТОВ "Агро Аптека" оригінал простого векселя № 3000564328 від 08.04.2004 номінальною вартістю 139536,00 грн., який має істотне значення для вирішення спору.

Відповідачі та третя особа вимог ухвал про витребування доказів не виконали, представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2006 у справі № 22/50 позовні вимоги ТОВ "Агро Аптека" задоволені в частині стягнення з ВАТ "Фермерський земельний акціонерний банк" 314 862,90 грн. заборгованості, 36 024,13 грн. відсотків, 3 513,31 грн. витрат по сплаті держмита та 104,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічної позовної заяви ВАТ "Фермерський земельний акціонерний банк" про визнання недійсними простих векселів: №3000564329 від 24.03.2004 на суму 175 326,90 грн. та № 3000564328 від 08.04.2004 на суму 139 536,00 грн. було відмовлено.

При прийнятті рішення від 17.05.2006 у справі №22/50 Господарським судом міста Києва було встановлено, що 08.04.2004 ТОВ "Іршики-Агроінвест" емітувало на користь ТОВ "Енвілан" простий вексель № 3000564328, номінальною вартістю 139 536,00 грн., з терміном платежу 15.10.2004.

Вищезазначений простий вексель був авальований ВАТ "Фермерський земельний акціонерний банк".

В подальшому простий вексель № 3000564329 був індосований: ТОВ "Енвілан", ТОВ "Тридента Агро", ТОВ "Агро Аптека" та ТОВ "Сингента".

АППБ "Аваль", який являвся законним векселедержателем зазначеного вище простого векселя, пред'явив до ТОВ "Іршики-Агроінвест" вимогу про оплату 18.10.2004 простого векселя № 3000564328, який останнім оплачений не був, у зв'язку з чим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу був складений акт протесту векселя про несплату від 19.10.2004.

09.11.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинений виконавчий напис, згідно з яким запропоновано стягнути з аваліста простого векселя № 3000564328 - ВАТ "Фермерський земельний акціонерний банк", на користь АППБ "Аваль" несплачену за векселем суму у розмірі 139 536,00 грн.

ТОВ "Агро Аптека" оплатило зазначений вище простий вексель.

Згідно з актом прийому-передачі погашеного векселя від 20.10.2005 ТОВ "Сингента" передало, а ТОВ "Агро Аптека" прийняло оплачений простий авальований вексель № 3000564328.

Враховуючи ту обставину, що ТОВ "Агро Аптека", як зобов'язана за векселем особа, сплатило на користь ТОВ "Сингента" номінальну вартість векселя, у ТОВ "Агро Аптека" виникло право регресу до зобов'язаних осіб за векселем.

На виконання вищезазначеного рішення господарського суду ВАТ "Фермерський земельний акціонерний банк", правонаступником якого є позивач згідно із п. 1.1 статуту ВАТ "Банк народний капітал", перерахувало на користь ТОВ "Агро Аптека" 354 504,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №1101 від 14.09.2007 на суму 314 862,90 грн., №1102 від 14.09.2007 на суму 36 024,13 грн., №1103 від 14.09.2007 на суму 3 513,31 грн. та №1104 від 14.09.2007 на суму 104,16 грн. За векселем № 3000564328 було сплачено на користь ТОВ "Агро Аптека" 155 249,76 грн., у тому числі 139 536,00 грн. сума векселя та 15 713,76 грн. сума відсотків.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається, зокрема, із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі.

Відповідно до статті 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон) особа, в якої знаходиться переказний вексель, вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

За загальним правилом і спеціальною нормою Уніфікованого закону для ідентифікації особи, як законного держателя векселя, вона повинна фактично володіти векселем.

Згідно зі статтею 47 Уніфікованого закону всі трасанти, акцептанти, індосанти і особи, які забезпечують авалем платіж за переказним векселем, є солідарно зобов'язаними перед держателем.

Держатель має право пред'явити позов до кожної з цих осіб окремо і до всіх разом, при цьому необов'язково додержуючись тієї послідовності, в якій вони зобов'язалися.

Таке саме право належить кожній особі, яка поставила свій підпис на векселі, після того як вона прийме його і здійснить платіж за ним.

ВАТ "Банк народний капітал" не є векселедержателем простого векселя № 3000564328, тобто особою, яка фактично володіє векселем.

Відповідно до статті 77 Уніфікованого закону до простого векселя застосовуються, оскільки вони не є несумісними з природою цього документа, положення, що відносяться до переказного векселя, зокрема, які стосуються строку платежу (статті 33 - 37), давності (статті 70 та 71).

Відповідно до ст. 39 Уніфікованого закону, трасат, здійснюючи платіж за переказним векселем, може вимагати, аби він був вручений йому держателем разом із розпискою про отримання платежу.

Таким чином, фактичне володіння векселем примусово може бути припинено, якщо держатель векселя пред'явив вексель до оплати та отримав за ним платіж у повному обсязі. Платник, який здійснює платіж, має право вимагати вручення йому самого векселя.

Статтею 49 Уніфікованого закону передбачено, що особа, яка сплатила суму, пред'явлену їй векселедержателем, має право стягнути її з інших зобов'язаних перед нею осіб (зазначених раніше неї у безперервному ряді індосаментів, їх авалістів, а також векселедавця та акцептанта за переказним векселем). При цьому, Уніфікований закон не покладає на особу, яка оплатила вексель, обов'язку доводити правомірність сплати зазначеної суми. Вона зобов'язана лише надати докази самого факту сплати.

Аналогічна позиція викладена в п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 "Про деякі питання практики розгляду спорів, повязаних з обігом векселів".

Як встановлено судом, ВАТ "Банк народний капітал" за платіжними дорученнями №1102, №1101 від 14.09.2007 сплатив ТОВ "Агро Аптека" вартість векселя та відсотків по ньому за рішенням Господарського суду міста Києва № 22/50 від 17.05.2006. В платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено, відповідно: "оплата відсотків по векселям №3000564328 від 08.04.04р. та №3000564329 від 24.03.04р. зг. рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2006р. №22/50", "оплата по векселям №3000564328 від 08.04.04р. та №3000564329 від 24.03.04р. зг. рішення господарського суду м. Києва від 17.05.2006 р. №22/50", на підставі чого у позивача виникло право регресу до зобов'язаних осіб за векселем.

Згідно зі ст. 32 Уніфікованого закону аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив. Його зобов'язання є дійсним, навіть у тому разі, якщо те зобов'язання, яке він забезпечував, виявиться недійсним з будь-якої іншої причини, ніж дефект форми. Здійснюючи платіж за переказним векселем, аваліст набуває прав, що випливають з переказного векселя, проти особи, зобов'язання якої він забезпечив, і проти тих осіб, які зобов'язані перед останньою за переказним векселем.

Регресний позов це право зворотної вимоги за векселем.

Статтею 47 Уніфікованого закону передбачено, що здійснювати регрес мають право векселеутримувач і будь-який підписант (якщо він сплатив за векселем) до попередніх векселеутримувачів, векселедавця та їх авалістів незалежно від черговості, з якою вони зобовязалися за векселем.

Підстави для звернення векселеутримувача з регресним позовом до солідарно зобовязаних за векселем осіб встановлено ст. 43 Уніфікованого закону та п. 4 ст. 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", з врахуванням строків позовної давності, зазначених в ст.ст. 70,71 Уніфікованого закону.

Таким чином, підставою регресного позову до зобов'язаних осіб за векселем є не лише володіння векселем, а й сплата визначеної суми за ним.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом України "Про господарський суд".

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України та ст.20 ГК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога про визнання права регресу ПАТ "Банк народний капітал" до ТОВ "Іршики-Агроінвест", ТОВ "Енвілан", ТОВ "Сингента", ТОВ "Тридента Агро" є нічим іншим, як встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

За таких обставин позовні вимоги АПТ "Банк народний капітал" визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується зустрічної позовної вимоги ТОВ "Тридента Агро" до ТОВ "Іршики-Агроінвест", ТОВ "Енвілан", ВАТ "Банк народний капітал", ТОВ "Сингента" про визнання ВАТ "Банк народний капітал" таким, що втратило право на регрес по векселю № 300564328 від 08.04.2004, то така вимога є по-суті вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. ТОВ "Тридента Агро" вимоги про право цивільне не заявляло, а тому обраний ТОВ "Тридента Агро" спосіб не відповідає встановленим засобам захисту порушених прав та інтересів. Беручи до уваги також встановлення правомірності регресної вимоги ВАТ "Банк народний капітал", яккке у звязку із приведенням своєї діяльності у відповідність із Законом України "Про акціонерні товариства" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Банк народний капітал", у задоволенні зустрічної позовної вимоги слід відмовити.

Як визначено статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини другої статті 22 ГПК сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 ГПК передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Вищий господарський суд України у Листі від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" зазначив, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи може тягти за собою, наслідки, серед яких стягнення штрафу з винної сторони в доход Державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК).

У звязку з ухиленням ТОВ "Агро Аптека" від надання витребуваних Господарським судом міста Києва необхідних для розгляду спору документів (оригінал простого векселя № 3000564328 від 08.04.2004 номінальною вартістю 139536,00 грн.) суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК за наявними в ній матеріалами

Відповідачі не надали доказів на спростування вимог ПАТ "Банк народний капітал" та правомірності своїх заперечень.

Державне мито в розмірі 1 552,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., понесені позивачем за первісним позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються солідарно на відповідачів за первісним позовом.

Державне мито за подання зустрічної позовної заяви та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у звязку з відмовою в задоволення зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити повністю.

Визнати право регресу Публічного акціонерного товариства "Банк народний капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршики-Агроінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвілан", Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" за простим векселем № 300564328 від 08.04.2004.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Іршики-Агроінвест" (01103, м. Київ, вул. Німанська, 10; ідентифікаційний код 31605717), Товариства з обмеженою відповідальністю "Енвілан" (04201, м. Київ, Мінське шосе, 4; ідентифікаційний код 32824446), Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; ідентифікаційний код 25591321), Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14 кв. 514; ідентифікаційний код 30265338) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк народний капітал" (03067, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4; ідентифікаційний код 20026740) 139 536,00 грн. основного боргу; 15 713,76 грн. відсотків за простим векселем № 300564328 від 08.04.2004, 1 552,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові відмовити повністю.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О. Хрипун

Дата підписання рішення: 19.07.2010