Рішення № 10447266, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/20813.07.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»

(відповідач 1);

Спільного українсько-литовського підприємства у формі Товариства з

обмеженою відповідальністю «Тел - Мар»(відповідач 2);

Про                    стягнення 4415,29 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Лагутін О.О., представник, довіреність №01/05/10-01 від 01.04.2010 р.;

Від відповідача 1:          не з'явились;

Від відповідача 2:          не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 р. порушено провадження у справі №18/208, справа призначена слуханням на 22.06.2010 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 22.06.2010 р. до 13.07.2010 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 22.06.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 1 заборгованість у розмірі 500,00 грн.; стягнути з відповідача 2 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 3777,29 грн. (3070,97 грн. основного боргу + 706,32 грн. інфляційних втрат), 135,29 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 02,71 грн. пені, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі повноважних представників в судове засідання не направили, відзив на позов не надали, позовні вимоги по суті не заперечили. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.08.2007 р. між позивачем та відповідачем 2 укладений договір поставки товару №5 (далі –договір поставки), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач 2 прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач 2 отримав товар на загальну 11776,68 суму грн., що підтверджується видатковими накладними:

—№ДН-0904-06 від 09.04.2008 р. на суму 2336,64 грн.;

—№ДН-0904-07 від 09.04.2008 р. на суму 2520,12 грн.;

—№ДН-0503-10 від 05.03.2008 р. на суму 5189,52 грн.;

—№ДН-2107-28 від 21.07.2008 р. на суму 1730,40 грн.

12.12.2008 р. між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір поруки №12/12/08-01Ю (далі –договір поруки), за умовами якого відповідача 1 зобов'язався відповідати перед позивачем у розмірі 500,00 грн. за своєчасне виконання всіх зобов'язань відповідача 2, що виникли з договору поставки товару №5 від 01.08.2007 р., який укладений між позивачем та відповідачем 2.

Відповідач 2 неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором поставки, поставлений позивачем товар оплатив частково, шляхом перерахування на користь позивача 5750,00 грн., що підтверджується виписками банківської установи, які додані до матеріалів справи, та шляхом повернення на користь позивача товару на суму 2955,71 грн., що підтверджується видатковою накладною на повернення товару №В-8.11.19-009517 від 19.11.2008 р. Вищезазначені обставини свідчать про те, що сума боргу відповідача 2 перед позивачем складає 3070,97 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 02,71 грн., передбачена п. 5.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача 2.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані 706,32 грн. інфляційних втрат та 135,29 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

При нарахуванні інфляційних втрат та трьох процентів річних з простроченої суми позивачем невірно розрахований їх розмір, а тому господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір інфляційних втрат у сумі 506,71 грн. та 127,47 грн. трьох процентів річних, що підлягають стягненню з відповідача.

Розрахунок зазначених сум здійснений господарським судом за період з 01.01.2009р. по 20.05.2010 р.

Згідно з пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зміст договору поставки, а саме, п. 4.3. договору, свідчить про те, що термін виконання боржником обов’язку не встановлений, а тому господарський суд дійшов до висновку, що прострочення виконання зобов'язань відповідачем почалося з 01.01.2009 р., оскільки позивачем 25.12.2008 р. на адресу відповідача була направлена претензія №24/12/08-02Ю від 25.11.2008 р., що підтверджується поштовими фіскальними чеками №9834 та №9835 від 25.12.2008 р. та описами вкладення у цінний лист від 25.12.2008 р.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 суми у розмірі 500,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наведене нижче.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення відповідачем 2 зобов'язань за договором поставки відповідач 1 зобов’язується відповідати за збитки, понесені позивачем та шкоду, нанесену його діяльності, але тільки у розмірі, передбаченому у п. 3 договору поруки.

Пунктом 3.1. договору визначено, що відповідач 1 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем 2 зобов'язань у сумі, що не перевищує 500,00 грн.

Вина відповідачів повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідачі позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростували, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача 2 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью текстиль лайн»(жінд. 03039, м. Київ, вул. Кіровоградська, 4, оф. 3, код ЄДРПОУ 35776306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(юридична адреса: інд. 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-а; фактична адреса: інд. 04073, м. Київ, пр. Московський, 8, корпус 1; код ЄДРПОУ 31513808) 500 (п’ятсот) грн. Видати наказ.

3.          Стягнути зі Спільного українсько-литовського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тел –мар»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»(юридична адреса: інд. 03124, м. Київ, вул. М.Василенка, 7-а; фактична адреса: інд. 04073, м. Київ, пр. Московський, 8, корпус 1; код ЄДРПОУ 31513808) 3070 (три тисячі сімдесят) грн. 97 коп. основного боргу, 506 (п’ятсот шість) грн. 71 коп. інфляційних втрат, 127 (сто двадцять сім) грн. 47 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 02 (дві) грн. 71 коп. пені, 82 (вісімдесят дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті держмита та 190 (сто дев’яносто) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко