Рішення № 10446910, 14.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.07.10 р.                     Справа № 19/11                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перекрестній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: Лонська Ю.В., за довіреністю

від відповідача 2: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Красноармійський завод “Маяк”, м.Красноармійськ Донецької області

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА – МАРКЕТ 2006”, м.Донецьк

до відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Південкомбанк” м.Донецьк

про визнання договору застави № 61/к/22 від 31.10.07 р. повністю недійсним з моменту його виникнення.

Відкрите акціонерне товариство “Красноармійський завод “Маяк”, м.Красноармійськ Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА – МАРКЕТ 2006”, м.Донецьк, Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Південкомбанк” м.Донецьк про визнання договору застави № 61/к/22 від 31.10.07 р. повністю недійсним з моменту його виникнення.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на договір застави майнових прав по контракту № 61/К/22 від 31.10.2007 р., що укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2. Наполягає, що договір застави № 61/К/22 від 31.10.2007р. було укладено з порушенням вимог діючого законодавства, а саме ст. 12, 13, 16 ЗУ „Про заставу”, тому що саме на момент укладання спірного договору застави, предмет застави був відсутній.

Ухвалою від 26.02.2008р. провадження у справі №19/11 зупинялось до набрання чинності судовим рішенням по справі №8/7пд за позовом ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” до ТОВ „Сигма-Маркет 2006” про визнання недійсним договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.06.2010р. поновлено провадження по справі № 19/11.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2010 р. у справі № 8/7пд, ВАТ „Красноармійський завод „Маяк”, м. Красноармійськ відмовлено в задоволенні позову про визнання договору поставки №2/08-06 від 01.08.2006р. недійсним.

Відповідач 1, ТОВ „Сигма-Маркет” надав відзив на позовну заяву (вх. №02-41/29368 від 08.07.2010р.), яким проти задоволення позовних вимог заперечив. Послався на те, що в п.1.2 договору застави визначено, що предметом застави є право вимоги ТОВ „Сигма-Маркет 2006” до ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” грошової суми 265928,09 грн., що виникло на підставі договору поставки №2/08-06 від 01.08.2006р. В п.1.2.1 -1.2.4 договору міститься опис предмета застави. Зазначив, що жодною правовою нормою чинного законодавства України не вимагається підтвердження боржником суми боргу та таке підтвердження не є обов’язковою умовою для здійснення передачі права вимоги новому кредитору. Крім того, рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. № 8/7 пд встановлено, що між ТОВ „Сигма-Маркет 2006” та ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” дійсно був укладений договір поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р. та за цим договором фактично відбулась поставка та прийняття товару на загальну суму 265928,09 грн. Право вимоги є майновим правом, а отже у відповідності до ст. 4 ЗУ „Про заставу” та 576 ЦК України може бути предметом застави. Таким чином, договір застави відповідає ст. 12 ЗУ „Про заставу”. Послався на те, що договір застави укладений в письмовій формі, що відповідає вимогам ст. 13 ЗУ „Про заставу” та ст. 573 ЦК України, а отже відсутні підстави для визнання договору недійсним як наслідку недотримання вимоги щодо форми договору. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідач 2, ВАТ КБ “Південкомбанк” надав відзив на позовну заяву (вх. №02-41/28695 від 05.07.2010р.), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Послався на те, що рішенням господарського суду Донецької області від 11.02.2010р. № 8/7 пд встановлено факт передачі відповідачем 1 позивачу товару за договором поставки і прийняття його позивачем. В той же час доказів оплати такого товару позивачем ні під час розгляду справи № 8/7пд, ні під час розгляду справи № 19/11 надано не було, оскільки такої оплати фактично здійснено не було, хоча пунктом 5.3 договору поставки передбачено, що розрахунки за поставлений згідно цього договору товар здійснюються протягом 25 банківських днів з моменту передачі товару. Таким чином, у позивача виникли зобов’язання перед відповідачем 1 по оплаті отриманого ним товару за договором поставки, а у відповідача 1 відповідно виникло право на вимогу такої оплати. Зазначив, що відповідно до ст.ст. 4,49 ЗУ „Про заставу” предметом застави можуть бути майно та майнові права. Тобто Закон не вимагає при укладенні договору застави майнових прав наявності такого права на момент укладення такого договору, а дозволяє передавати в заставу майнові права, які лише можуть виникнути в майбутньому. Крім того, зазначив, що на день укладення договору застави майнових прав по контракту від 31.10.2007р. №61/К/22 майнові права, а саме право вимоги до позивача, яке виникло на підставі договору поставки, вже належало відповідачу 1.

Послався на те, що договір застави містить всі необхідні положення, які розкривають суть переданого в заставу права вимоги, отже договір застави укладено з дотриманням вимог чинного законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заявою від 02.07.2010р. відповідач 2 просив розглянути справу без участі представника за наявними в матеріалах справи доказами та наданими поясненнями.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників відповідачів, Господарським судом,

В с т а н о в л е н о:

31.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Південкомбанк” ( далі - Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сигма-Маркет 2006” ( далі - заставодавець) був укладений договір застави майнових прав по контракту №61/К/22 (надалі – Договір застави), у відповідності до п. 1.1 якого цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 22 від 01.03.2007р., а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем ( позичальником).

В забезпечення виконання зобов’язань, вказаних у п.1.1 цього договору, заставодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в заставу належне йому право вимоги до боржника, що виникло на підставі договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р., який був укладений між заставодавцем та боржником ( п.1.2 договору).

Під боржником у цьому договорі розуміється: Відкрите акціонерне товариство „Красноармійський завод „Маяк”, що розташоване за адресою: 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Кірова, буд.2, код ЄДРПОУ 02969550 ( п.1.2.1 договору). Суть права вимоги заставодавця до боржника: заставодавець зобов’язується поставляти та передавати у власність боржника товар, а боржник прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах передбачених контрактом ( п.1.2.2 договору). Загальна сума контракту 265928,09 грн. ( п.1.2.3 договору). Строк дії права вимоги заставодавця до боржника до 31.12.2006р., а за грошовими зобов’язаннями до повного виконання сторонами своїх зобов’язань по договору.

Пунктом 1.3 договору застави встановлено, що після отримання майна зазначеного в п.1.2.2 цього договору майно продовжує бути предметом застави відповідно до умов цього договору та до виконання взятих на себе Заставодавцем (позичальником) зобов’язань за кредитним договором.

Заставна вартість предмета застави за згодою сторін складає: 221606,74 грн. ( п.1.4 договору).

Як передбачено п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 Заставодавець гарантує, що предмет застави знаходиться у його власності, до моменту укладення цього договору нікому не проданий, не подарований, не відчужений будь-яким способом, не переданий в заставу, не знаходиться у спільній частковій власності, не є часткою, паєм, під забороною ( арештом), також заставою, в тому числі податковою, не перебуває, як внесок до Статутного фонду юридичних осіб не внесений, судового спору щодо нього немає, прав щодо нього у третіх осіб, у тому числі за договорами найму, оренди як в межах України, так і за межами України немає. На підставах, передбачених законодавством України, на предмет застави може бути безумовно і беззаперечно звернене стягнення. Предмет застави не підлягає вилученню, до нього не пред’явлені і не будуть пред’явлені майнові позови, пов’язанні з його вилученням.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками (п. 6.1 Договору застави).

Позивач, наполягає, що на момент укладення спірного договору застави, у заставодавця не було предмету застави, оскільки згідно п. 1.2.1 договору застави предметом застави є право вимоги до ВАТ „Красноармійський завод „Маяк”, що виникло на підставі договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р., проте боржник не підтверджував суму боргу за договором поставки.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору застави, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Сторони не заперечують, що договір застави майнових прав по контракту № 61/К/22 від 31.10.2007р. підписаний повноважними особами сторін.

          В силу ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (ст.1 Закону України „Про заставу”).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 574 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 1 Закону України „Про заставу”).

Відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно ч 2 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем, може бути власник речі, або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Статтею 11 Закону України “Про заставу” передбачено, що заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про заставу”, ст. 577 Цивільного кодексу України застава повинна бути укладена в письмовій формі.

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.          

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.02.2010 р. у справі № 8/7пд, Відкритому акціонерному товариству „Красноармійський завод „Маяк”, м. Красноармійськ відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки №2/08-06 від 01.08.2006р.

Рішенням суду встановлено, що ТОВ „Сигма-Маркет 2006” було фактично надано, а ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” прийнято товар за договором поставки № 2/08-06 від 01.08.2006 р., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін без зауважень та заперечень видатковими-накладними № 109/3-04/8 від 04.08.06 р., № 106/4-01/8 від 01.08.06 р., № 106/5-01/8 від 01.08.06 р., податковими накладними від 04.08.06р. №109/3-04/8, від 01.08.06р. № 106/4-01/8, від 01.08.06 № 106/5-01/8, отримання товару здійснювалось на підставі довіреності серії ЯЛД № 460371 від 01.08.06р., що видана на Рябокожушного Виктора Валентиновича. Доказів неприйняття або повернення товару за спірним договором, ВАТ „Красноармійський завод „Маяк” не представлено. Крім того, відповідно до проведених загальних зборів ВАТ „Красноармійський завод „Маяк”, на якому розглядався баланс, фінансовий звіт підприємства за 2006р., звіт ревізійної комісії про достовірність балансу у 2006р., затвердження розподілу річного прибутку за 2006рік жодних порушень, а саме не прийняття зазначеної угоди, встановлено не було.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернено стягнення.

За приписами ст. 584 Цивільного кодексу України у договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.          

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Статтею 49 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця.

Як вбачається, предметом застави є майнове право, а саме право вимоги до боржника що виникло на підставі договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р., який був укладений між заставодавцем та боржником.

Судом встановлено, що спірний договір містить посилання на опис предмета застави - заставодавець ( ТОВ Сигма-Маркет 2006) на умовах, передбачених цим договором, передає в заставу належне йому право вимоги до боржника, що виникло на підставі договору поставки № 2/08-06 від 01.08.2006р., який був укладений між заставодавцем та боржником ( п.1.2 договору); зазначено найменування боржника та його реквізити ( п.1.2.1 договору), визначено суть права вимоги Заставодавця до боржника ( 1.2.2 договору), а також у договорі застави визначена загальна сума контракту ( п.1.2.3).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивач не надав суду будь–яких письмових доказів, які б підтверджували той факт, що спірний договір суперечить нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь–якої з осіб, яка вчинила спірний правочин; відсутність вільного волевиявлення та невідповідність його внутрішній волі учасника спірного правочину; недодержання форми, встановленої законом, для договорів застави; неспрямованість будь–якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином.

Підстави для визнання правочину недійсним встановлені нормою ст. 215 ЦК України та конкретно визначаються ст. 203 ЦК України. Перелік підстав при цьому є вичерпним.

Враховуючи зазначене, відсутні підстави вважати договір застави майнових прав по контракту № 61/К/22 від 31.10.2007р., укладений між Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком „Південкомбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сигма-Маркет 2006”, таким, що не відповідає нормам законодавства України, тому у задоволенні позовних вимог позивачу відмовляється.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на Позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 35, 43, 49, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству “Красноармійський завод “Маяк”, м.Красноармійськ Донецької області у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю “СИГМА – МАРКЕТ 2006”, м.Донецьк та до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк “Південкомбанк” м.Донецьк про визнання договору застави № 61/К/22 від 31.10.07 р. повністю недійсним з моменту його виникнення.

Рішення оголошено в судовому засіданні 14.07.2010 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя